Економічні науки 3

Яркова Н.І.

Юрченко Я.В.

Богуславська Е. П.

Донбаська національна академія будівництва і архітектури

Протиріччя в формах податкової і фінансової звітності, як одна з причин порушення платниками вимог податкового законодавства

В умовах трансформаційних перетворень в Україні питання удосконалення податкового і бухгалтерського обліку стають надзвичайно актуальними з урахуванням того, що в їх системі створюються значні обсяги інформації про фактичний стан суб’єкта господарювання. Однак, як свідчить практика, між багатьма документальними носіями податкової і бухгалтерської інформації виникають значні протиріччя, що ускладнюють процес отримання, обробки і оцінки відповідної інформації, спричиняють значні правопорушення серед суб’єктів господарювання – платників податків.

Питанням узгодженості в формах податкової і фінансової звітності присвячені праці В.Д. Базилевича, С.А. Буковинського, О.Д. Василика, О.П. Кириленко, В.І. Кравченка, С.Ю. Колодія, М.В. Кульчицького, І.О. Луніної, В.М. Опаріна, К.В. Павлюк, Ю.В. Пасічника, І.В. Розпутенко, І.В. Сало, С.В. Слухай, І.Я. Чугунова, С.І. Юрій та ін.

Однак тема «синхронізації» податкової та фінансової звітності й досі залишається недостатньо розробленою, що потребує докладного розгляду протиріч у звітності і формування напрямків її інтеграції.

Слід ще раз відзначити той факт, що на відміну від України, де податковий і бухгалтерський облік - це дві, по суті незалежні одна від іншої паралельні інформаційні системи, в розвинутих країнах між ними немає принципових розбіжностей. І бухгалтерський, і податковий облік там заснований на єдиних основоположних бухгалтерських принципах, а величини постійних і тимчасових різниць набагато менші, ніж на українських підприємствах.

З метою чіткого та прозорого відстеження розбіжностей між бухгалтерським прибутком (збитком) та оподатковуваним прибутком у міжнародній практиці застосовують різні способи узгодження доходів (збитків) за фінансовою звітністю із сумою прибутків (збитків) за декларацією, що подається до податкових органів. Наприклад, деякі країни Європи (Німеччина, Бельгія, Франція, Нідерланди) застосовують метод узгодження фінансового прибутку (до вирахування податків) з оподатковуваним прибутком, а потім проводять оподаткування за діючою податковою ставкою. Такий метод ґрунтується на застосуванні чітко визначеного законодавством бухгалтерського обліку.

Наявність такої схеми узгодження дає змогу чітко відстежувати в процесі проведення як незалежних аудиторських перевірок аудиторами, так i під час документальних перевірок суб’єктів підприємницької діяльності податковими органами правильність визначення оподатковуваного прибутку.

У результаті дослідження проблеми інтеграції податкової і фінансової звітності платників податків встановлено:

1) основними видами порушень, виявлених у результаті перевірок, що виникають через розходження між податковим та бухгалтерським обліком є:

- безпідставне віднесення до складу валових витрат, які не пов’язані з веденням фінансово – господарської діяльності підприємств;

- безпідставне віднесення до складу валових витрат, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами;

- безпідставне віднесення до складу валових витрат вартості товарів, наданих на реалізацію у межах угод комісії;

- безпідставне віднесення до складу валових витрат вартості придбаних товарно– матеріальних цінностей по незбалансованих бартерних операціях;

- невіднесення до складу валового доходу вартості товарно – матеріальних цінностей, виданих в рахунок оплати праці робітникам підприємства;

- невіднесення до складу валових доходів сум простроченої кредиторської заборгованості;

2) Основні помилки бухгалтерського обліку, що призводять до не вірного обчислення податку до сплати:

- відсутність затвердженої класифікації необоротних активів і малоцінних швидкозношуваних предметів в фінансовому обліку, що призводить до неправильного віднесення їх на рахунки 10, 11, 15, 22 та нарахування амортизації;

- відображення руху та вибуття запасів, із застосуванням різних методів їх оцінки, що порушує вимоги стандарту П(С)БО 9;

- підприємства не дотримуються класифікації зобов’язань і допускають помилки при відображенні поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями, розрахунками з постачальниками та підрядниками, авансів одержаних, розрахунків з бюджетом по податках і платежах, субсидіях і пільгах, розрахунках з оплати праці, зокрема, при погашенні заборгованості перед працівниками натуроплатою тощо;

- недотримання принципів П(С)БО спричиняє порушення схеми формування фінансового результату, невірне його відображення в обліку в цілому і по видах.

Із усього вищезазначеного, можна зробити висновок, за сьогоднішніх умов, потрібні нові підходи до організації бухгалтерського обліку та забезпечення уніфікації податкової та бухгалтерської звітності.