Олійник Л.В.

Європейський університет

Моделювання еколого-економічних обставин в зоні зрошення

Продаж сільськогосподарської продукції, що вирощується в умовах півдня України – важливе джерело наповнення державного бюджету. Без зрошуваного землеробства довелося б скоротити значну кількість таких видів, як рис, кукурудза та більшість овочевих культур. Тому питання про те, використовувати чи ні зрошуване землеробство виникати не повинне, але необхідні нові способи його застосування такі, за яких не порушувався б екологічний баланс у природі [3,4].

Перш ніж скласти прогноз розвитку ситуації в зоні зрошення необхідно вивчити сучасний стан зрошуваного землеробства, враховуючи показники, які мають формуючий вплив на подальший розвиток подій. До таких показників належать:

· вихідний стан української етно-соціальної системи та провідні життєві цінності, що панують в системі (в даному випадку мова йде про цільові установки та цінності виробника сільськогосподарської продукції);

· стан екології, включаючий історично складену взаємодію між людиною і природним середовищем в рамках даної території;

· природно-ресурсний потенціал;

· розподіл виробничих сил по території.

Для прогнозу розвитку еколого-економічної ситуації в зоні зрошення був використаний метод знакових орграфів (орієнтованих граф) [1, 2]. Головна увага при моделюванні еколого-економічних систем приділялася відображенню зворотних зв’язків, які мають місце у будь-якій складній системі. Завдяки наявності зворотних зв’язків в моделях, результати моделювання стають більш достовірними, ніж при використанні математичного апарату, який не здатний показати зворотний зв'язок в системі.

Орієнтовані графи – основа побудови багатокомпонентних систем. В якості вершин використовуються показники, а дуги показують вплив зміни одного показника на зміну другого. Знакові орграфи називають, коли дугам приписують знак «+» або «-». Знак «плюс» ставиться, якщо при збільшенні значення показника, показник до якого приходить дуга збільшується, знак «мінус» ставиться у протилежному випадку. Основою моделювання багатокомпонентних задач є імпульсні процеси, суть яких у тому, що будь-якій вершині задається певна зміна. Ця вершина актуалізує всю систему показників і називається активною або активізованою.

В розглянутій нами моделі на рис.1 активізуючими будуть чотири вершини: «Максимальне отримання прибутку», «Бажання зберегти природу», «Стан навколишнього середовища», «Фізичне та психічне здоров’я людей». В українській етно-соціальній системі зараз переважають дві головні установки: бажання отримати максимальний прибуток і бажання зберегти природне середовище, до речі, перша установка домінує. Обидві установки спричиняють тиск на ресурсний потенціал. Від нього йде розподіл засобів на розвиток сільськогос-подарської меліорації та природоохоронну діяльність. В нашому прикладі це орграф – «Меліоративний стан ґрунтів». Обмеженість ресурсного потенціалу призводить до недостатніх вкладень як на розвиток меліорації, так і на охорону природи, що негативно впливає і на меліоративний стан ґрунтів і на екологію в цілому. В свою чергу, стан навколишнього середовища впливає на фізичне та психічне здоров’я людей. Зворотній зв'язок в цьому процесі має такий характер: недостатність вкладень в розвиток зрошувального землеробства призводить до обмеження споживання, тому що знижується інтенсивність виробництва. Одночасно обмежується бажання людей отримувати максимальний прибуток. Обмеження вкладів в сільськогосподарську меліорацію скорочує кількість отримуваної сільськогосподарської продукції, що відбивається на добробуті суспільства, а відповідно, призводить до психологічного дискомфорту більшості членів соціальної системи.

Рис.1 Знаковий орграф взаємодії цільових установок суспільства, зрошуваного землеробства і стану навколишнього середовища.

Оцінюючи екологічну ситуацію варто враховувати всі параметри. Позиція автора в цьому питанні полягає у тому, що без характеристики стану соціальної сфери неможливо прогнозувати розвиток ситуації. Тому до оцінки екологічного стану в зоні зрошення включена оцінка фізичного і психічного здоров’я людей. Модель на рисунку 1 може мати позитивний характер у випадку, якщо збільшиться ресурсний потенціал суспільства. Друге ж можливе двояким шляхом: або за рахунок появи ще одного джерела фінансування (швидше за все з іноземних інвестицій), або за рахунок власних коштів, але це пов’язано не лише зі зміною світогляду, але й зі зміною політичної ситуації в країні.

Література:

1. Ганганов В.М. Проблеми відродження продуктивності сільськогосподарських земель в Україні / В.М. Ганганов // Економіка АПК. – К., 2003. - № 9. - С. 37–42.

2. Лим В.Д. Влияние орошения на эколого-мелиоративную обстановку юга Украины: Матер. межд. научн. конф. / В.Д. Лим - Херсон,
1993. – С. 94.

3. Рекс Л.М. Системные исследования мелиоративных процессов и систем / Л.М. Рекс. – М.: „Аслан”, 1995. – 122 с.

4. Трегобчук В.М. Еколого–економічна концепція ефекивного і сталого розвитку національного АПК / В.М. Трегобчук // Економіка АПК. – К., 1995. – № 6. – С. 3–13.