Олійник Л.В.

Європейський університет

Прогнозування еколого-економічного розвитку зрошувального комплексу

Перш ніж скласти прогноз розвитку ситуації в зоні зрошення необхідно вивчити сучасний стан зрошуваного землеробства, враховуючи показники, які мають формуючий вплив на подальший розвиток подій. Обмеженість ресурсного потенціалу призводить до недостатніх вкладень як на розвиток меліорації, так і на охорону природи, що негативно впливає і на меліоративний стан ґрунтів і на екологію в цілому. В свою чергу, стан навколишнього середовища впливає на фізичне та психічне здоров’я людей. Зворотній зв'язок в цьому процесі має такий характер: недостатність вкладень в розвиток зрошувального землеробства призводить до обмеження споживання, тому що знижується інтенсивність виробництва. Одночасно обмежується бажання людей отримувати максимальний прибуток. Обмеження вкладів в сільськогосподарську меліорацію скорочує кількість отримуваної сільськогосподарської продукції, що відбивається на добробуті суспільства, а відповідно, призводить до психологічного дискомфорту більшості членів соціальної системи. Меліоративний стан ґрунтів мало залежить від застосування добрив і пестицидів, оскільки в останній час вони використовуються в незначній кількості, а площа засолених ґрунтів залишається практично на попередньому рівні. В цілому ж, зменшення кількості використовуваних добрив сприяло покращенню екологічної ситуації в приморській зоні через зниження промислових викидів у море.

Необхідність виробництва сільгосппродукції вимушує шукати нові методи використання зрошувального землеробства. Для складання прогнозу розвитку взаємовідносин «людина – навколишнє середовище», необхідно враховувати психологічний фактор. Це дозволяє виявити напрям вектора соціальної активності. Так суспільство в цілому зацікавлене у використанні зрошувального землеробства, проте, обмежені матеріальні можливості вимагають нових способів раціонального використання зрошувальних вод та їх збереження. Послідовність впливу психологічного фактору на стан навколишнього середовища в зоні зрошення, через систему економічного обґрунтування технічно-економічних показників, їх фактичного стану і конкретної виробничої діяльності, представлена на рис.1 Психологічний фактор, як найбільш мобільний, направляє свою активну діяльність на інші елементи системи. Стан менталітету, в якому знаходиться людина, буде визначати те, як будуть перетворюватися ці елементи, а рівень пасіонарності, яким вона володіє, буде визначати ті цілі, які вона переслідує цим перетворенням.

Разом з тим, система виробничих, технічних та економічних факторів здійснює формуючий вплив на психологічний фактор, так як незадоволеність існуючим становищем у сфері виробництва змушує людей шукати нові можливості для вдосконалення всередині соціальної сфери.

Не дивлячись на єдність, система виробничих, технічних та економічних факторів має відносну самостійність, яка виражається в різноманітному їх змісті. Схема на рис.1 відображує послідовність взаємозалежних показників при використанні зрошуваного землеробства для визначення оцінки ступеня їх впливу на навколишнє середовище. Особливістю виробничої стадії в зрошуваному землеробстві є, крім несумісності робочого процесу з виробництвом через погодно-кліматичні умови, наявність періодів освоєння сівозмін, досягнення багаторічними насадженнями стадій плодоношення, а тваринами статевозрілого стану.

Рис. 1 Блок-схема факторів, які впливають на систему управління підприємствами АПК на зрошенні

При теперішньому стані зрошуваного землеробства, економічні фактори повинні включати також і екологічну оцінку якості використовуваних природних ресурсів – землі та зрошувальні води, плату за користування водою.

Література:

1. Рекс Л.М. Системные исследования мелиоративных процессов и систем / Л.М. Рекс. – М.: „Аслан”, 1995. – 122 с.

2. Трегобчук В.М. Еколого–економічна концепція ефекивного і сталого розвитку національного АПК / В.М. Трегобчук // Економіка АПК. – К., 1995. – № 6. – С. 3–13.