Хома О.С.

Кременчуцький державний політехнічний університет ім.

М.Остроградського

 

Принципи маркетингу в діяльності підприємства.

 

Становлення ринкових відносин в Україні вимагає формування основних засад сучасної економіки, серед яких головне значення має маркетинг. В основу маркетингу покладено ідею задоволення потреб потенціальних споживачів. Вона сформувалась як відповідь на удосконалення та ускладнення збутової діяль­ності в умовах нарощування обсягів виробництва продукції. Це означає, що на зміну "ринку продавця" прийшов "ринок покупця", тобто тепер необхідно виробляти саме ті товари, які погодиться купувати споживач.

В основу  виробництва покладено дані, які отримують у результаті вивчення різних ринкових сегментів, груп населення, підприємств тощо, яким буде адресовано нову продукцію. Отже, змістом  маркетингової діяльності  є вироб­ництво та збут в умовах "ринку покупця".

За допомогою маркетингу можна отримати знання про ринок, про закони його функціонування, поведінку покупців на ринку, потреби яких має задовольняти підприєм­ство. Адже воно, коли діє відповідно до принципів маркетингу, набуває специфічної структури, що відрізняється від прийнятої у виробничій практиці. Тут увага зосеред­жується на збутових питаннях, пов'язаних з використанням нау­ково-інтелектуальної власності, винаходів, нових технологій. На становлення маркетингової концепції вплинув також  розвиток засобів зв'язку, інформатизації суспільства, що дало змогу пристосовуватись до змін у потребах і  до коливань ринкової кон'юнктури.

Сьогодні стрімко зростає економіка та конкурентоспроможність окремих галузей і причиною цього є прискорений розвиток науки  та ефективне використання науково-інтелектуального потенціалу. Незважаю­чи на кризовий стан, в Україні все таки вдалося зберегти розгалужену мережу наукових органі­зацій та потужний науковий потенціал, який істотно впливає на розвиток промисло­вості з використанням сучасних наукових напрямів менеджменту та маркетингу.

Разом із працівниками Українського науково–дослідного інституту вагонобудування (УНДІВ м.Кременчук), були опрацьовані проблеми стосовно розширення асортименту  продукції. Підвищення технологічності за відповідної складності вимагає великої кількості постачальників, загальне число яких може сяга­ти сотні і навіть тисячі різноманітних підприємств, які тісно співпрацюють між собою.

Сучасний завод без відповідних постачальників не може випускати продукцію, і це зумовлює необхідність розвитку мережі маркетингової діяльності з ними

Великі обсяги виробництва і широкий асортимент продукції також зале­жать від обсягів замовлення. Якщо виробляти продукцію, не орієнтовану на певний сегмент ринку, тобто на випадкового споживача, то можна зазнати великих втрат, мати труднощі з реалізацією вироблених товарів.

Продуктово-ринкова стратегія підприємства орієнтується на те, як споживач ви­користовуватиме придбаний товар. Саме від цього залежать процес розробки товару з тими чи іншими характеристиками, стратегія ціноутворення, розподілу, просування товару та всі інші маркетингові рішення. Число споживачів на промисловому ринку є значно меншим, ніж на споживчому. Якщо споживачем споживчого ринку є практично все населення України, то спожива­чами промислового ринку є підприємства різних галузей виробництва: промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні та торговельні підприємства, а також державні установи, страхові та інвестиційні компанії, громадські органі­зації, банки, тощо. Зростаюча увага до проблем про­мислового маркетингу зумовлена рядом сучасних зрушень в економіці країни, де відбувається процес формування ринкових відносин. Основні проблеми цього етапу пов'язані з розривом економічних зв'язків між постачальниками та споживачами, взає­мовідносини між якими раніше регулювалися централізовано.

Підприємство у своїй діяльності на головне місце ставить споживача, його по­треби. Це єдиний спосіб отримати бажаний прибуток. Проте слід пам'ятати, що в сучасних умовах довгостроковий результат можна мати при дотриманні підприєм­ством соціально-етичного маркетингу та використанні інтелектуальної власності в товарах, які пропонуються на ринку. Слід враховувати, що на ринку підприємство має також справу і  з конкурентами, отже виникає не­обхідність систематично вивчати їхню діяльність, знайомитися з товарами, які вони пропонують, аналізувати стратегію і тактику їх дії на покупців (цінову політику, рекла­му, наукову діяльність, використання нових технологій). Для активної протидії тискові конкурентів підприємство повинно використовувати у повному обсязі заходи формування попиту і стимулюван­ня збуту для успішного функціонування товаропросувної та збутової мережі.

ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» - по праву є одним з найбільших виробників транспортних засобів, в тому числі рухомого залізничного складу, в Україні.

Пасажирське вагонобудування одне з наймолодших виробничих напрямів заводу. Розробка і виготовлення першого дослідного зразка пасажирського вагону в 2001 році, організація серійного виробництва вагонів для потреб українських залізниць стало наслідком клопіткої роботи фахівців підприємства у співпраці з  Українським науково-дослідним інститутом вагонобудування.

Зробивши аналіз потреб сьогоднішнього ринку, запропонували підприємству розширення номенклатури  продукції яка випускається та покращення технічних характеристик. В таблиці наведений перелік пасажирських вагонів, виробництво яких було налагоджено за останні роки.

Накопичений великий науково-технічний потенціал дозволяє вирішувати в короткий час питання розробки конструкції нових вагонів, проведення комплексу випробувань і поставлення їх на серійне виробництво.

 

Табл.1.Характеристика пасажирських вагонів.

Найменування продукції

Модель

Характеристика

1. Пасажирський купейний вагон

61-779

з чотиримісним купе, 40 місць

2.Пасажирський купейний вагон СВ

67-779А

спальний з двомісним купе, 20 місць

3.Пасажирський купейний вагон 1 класу

61-779Б

з місцями для сидіння, 45 місць

4.Пасажирський купейний вагон 1 класу

61-779В

з місцями для сидіння і купе бригадира, 42 місця

5.Пасажирський купейний вагон 1 класу

61-779Г

з місцями для сидіння і багажним відділенням, 42 місця

6.Пасажирський  вагон 2 класу відкритого типу

61-779Д

з місцями для сидіння, 68 місць

7.Пасажирський вагон 2 класу відкритого типу

61-779ДІ

з місцями для сидіння і місцем для інваліда, 60 місць

8.Пасажирський вагон 2 класу відкритого типу

61-779Е

з місцями для сидіння і баром,30 місць

9.Пасажирський вагон спеціального призначення

61-7014

вагон-гараж

10.Пасажирський купейний вагон

61-779Е

 

вагон може експлуатуватися як на електрофікованних так і на не електрофікованних ділянках дороги міжміського сполучення, 40 місць

11.Пятивагонний склад для київського метрополітену

81-7021

81-7022

кліматичне оснащення, система відео спостереження та зв’язку, ущільнені розсувні двері. Кількість місць для сидіння 180чол. загальна місткість поїзду 1040чол.

 

 Намічено шляхи вирішення важливої державної задачі – заміни застарілого парку пасажирських вагонів, що дозволить найближчим часом забезпечити пасажирські перевезення на новому якісному рівні, що задовольняє потреби пасажирів. Сьогодні можна з впевненістю сказати, що Україна має галузь пасажирського вагонобудування.