УДК 330.1

Коровіна О.В.

Криворізький економічний інститут Київського національного

економічного університету ім. Вадима Гетьмана

 

Задачі та принципи управління

інноваційними проектами

 

Українська залізорудна промисловість відіграє важливу роль як в господарстві країни так і на світовому ринку. Для забезпечення стабільної роботи підприємств галузі становить інтерес дослідження теорії та практики управління проектами і реалізацію його результатів при здійсненні різноманітних проектів розвитку гірничого виробництва.

Інноваційний проект завжди слід розглядати як систему взаємопов'язаних цілей і програм їх досягнення, що є комплексом науково-дослідних, дослідно-конструкторських, виробничих, організаційних, фінансових, комерційних і інших заходів. До основних  його елементів відносяться:

          цілі і задачі, що відображають основне призначення проекту;

          комплекс проектних заходів за рішенням інноваційної проблеми;

          організація виконання проектних заходів, тобто ув'язка їх по ресурсах і виконавцях для досягнення цілей проекту в обмежений період часу і в рамках заданих вартості і якості;

          основні показники проекту (від цільових – за проектом в цілому, до приватних – за окремими завданнями, темами, етапами, заходами, виконавцями), зокрема показники, що характеризують його ефективність.

Проаналізуємо задачі інноваційних проектів. Формування інноваційних проектів для вирішення найважливіших науково-технічних проблем забезпечує:

          системний підхід до рішення конкретної задачі науково-технічного розвитку;

          конкретизацію цілей науково-технічного розвитку і віддзеркалення кінцевої мети і результатів проекту в управлінні інноваціями;

          вибір шляхів найефективнішої реалізації цілей проекту;

          збалансованість ресурсів для реалізації інноваційного проекту;

          координацію і ефективне управління  комплексом робіт.

Управління інноваційними проектами можна розглядати з трьох позицій: як систему функцій; процес ухвалення управлінських рішень; організаційну систему. З позицій функціонального підходу до управління інноваційними проектами процес управління полягає в реалізації функцій. Як процес ухвалення управлінських рішень управління інноваційними проектами є виконанням певної послідовності взаємозв'язаних етапів. Організаційна система управління інноваційними проектами характеризується структурою, що включає склад і взаємозв'язок органів управління, регламентацію їх функцій, обов'язків, прав і відповідальності, технологію управління і побудованої таким чином, що всі органи управління забезпечують досягнення кінцевої мети проекту.

Управління інноваційним проектом – це процес ухвалення і реалізації управлінських рішень, пов'язаних з визначенням цілей, організаційної структури, плануванням заходів і контролем за ходом їх виконання, направлених на реалізацію інноваційної ідеї. Управління інноваційними проектами повинне грунтуватися на сукупності науково-обгрунтованих і перевірених практикою принципів. До числа таких відносяться:

          принцип селективного управління. Суть принципу – в підтримці проектів по пріоритетних напрямах розвитку науки і техніки і адресній підтримці інноваторів – авторів комплексних проектів;

          принцип цільової орієнтації проектів на забезпечення кінцевої мети. Цей принцип припускає встановлення взаємозв'язків між потребами в створенні інновацій і можливостями їх здійснення. При цьому кінцева мета конкретних проектів орієнтується на потребі, а проміжні – на кінцеву мету цих проектів;

          принцип повноти циклу управління проектами. Цей принцип припускає замкнуту впорядкованість складових частин проектів як систем. Повний цикл процесу управління припускає всю сукупність рішень: від виявлення потреб до управління передачею одержаних результатів;

          принцип етапності інноваційних процесів і процесів управління проектами. Даний принцип припускає опис повного циклу кожного етапу формування і реалізації проекту;

          принцип ієрархічності організації інноваційних процесів і процесів управління ними припускає їх уявлення з різним ступенем детальної, відповідної певному рівню ієрархії;

          принцип багатоваріантності при виробленні управлінських рішень. Інноваційні процеси протікають під сильною дією невизначених чинників, що враховуються в процесі управління;

          принцип системності, полягаючий в розробці сукупності заходів, необхідних для реалізації проекту (організаційно-економічних, законодавчих, адміністративних, технологічних), у взаємозв'язку з концепцією розвитку країни в цілому;

          принцип забезпеченості (збалансованості), полягаючий у тому, що всі заходи, передбачені в проекті, забезпечуються різними видами необхідних для його реалізації ресурсів: фінансових, інформаційних, матеріальних, трудових.