Секція «Економічні науки»

Підсекція №6

Березовський К.В.

канд. екон. наук, доцент

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

ПРОБЛЕМИ ВІДРОДЖЕННЯ НАУКОВОЇ ШКОЛИ УНІВЕРСИТЕТІВ

Система національної вищої освіти України має значний педагогічний потенціал, відомі у світі наукові школи. Проте, за даними Держкомстату, протягом останніх 15 років кількість працівників, які займалися науковими дослідженнями в університетах значно зменшилася. Як наслідок наукові розробки високого рівня виконуються менш як у 50 відсотках навчальних закладів. Деякі університети проводять наукові дослідження на недостатньому рівні, не впроваджуючи їх у навчальний процес, що негативно впливає на його якість.

В Україні слід активізувати традиційну наукову діяльність в університетах, забезпечивши єдність науки і освіти, як взаємопов'язаний процес досліджень та передачі знань. Першим кроком на такому шляху стала ідея створення Державної цільової програми «Наука в університетах» на 2008 - 2012 роки, яка сформувалася на Міжгалузевій нараді з питань розвитку науки у вищих навчальних закладах України. Метою програми є забезпечення створення правових, економічних і організаційних умов для активізації наукової діяльності та поглиблення її взаємодії з навчальним процесом в університетах, утворення університетів дослідницького типу на засадах експерименту для підготовки висококваліфікованих фахівців та виконання конкурентоспроможних наукових розробок.

За існуючих норм навчального навантаження у викладачів університетів практично не залишається робочого часу для наукової діяльності. Для порівняння: час на наукову діяльність викладачів університетів США становить майже половину їхнього робочого часу. Істотним чинником зменшення наукових працівників в університетах є те, що рівень їхньої заробітної плати менший, ніж в академічних установах. В університетах практично неможливо виконувати конкурентоспроможні наукові розробки через надто високий рівень зносу наукового обладнання та приладів. Протягом останніх років частка коштів на фінансування наукових досліджень в університетах зменшилася до 4,7 відсотка. Хоч відповідно до Закону «Про освіту» ця частка має становити не менше 10 відсотків бюджетних коштів, виділених на утримання навчального закладу.

Тому розв'язання проблем потребує скоординованих на державному рівні дій зацікавлених центральних органів виконавчої влади, Національної та галузевих академій наук. Їх передбачено визначити у Державній цільовій програмі «Наука в університетах» на 2008-2012 роки. Програма має створити правові, економічні і організаційні умови для наукової діяльності в університетах. Зокрема, на засадах експерименту пропонується утворити п'ять університетів дослідницького типу, в яких довести ефективність використання бюджетних коштів при проведенні наукових досліджень у розрахунку 1,5 гривні спеціального фонду державного бюджету на 1 гривню загального фонду державного бюджету. Цим буде збільшено додаткові надходження до спеціального фонду державного бюджету в середньому до 2,5 млн грн. на один університет. Крім того, до 20 відсотків буде оновлено матеріально-технічну базу в університетах.

Утримання п'яти університетів дослідницького типу потребуватиме додаткового фінансування із загального фонду державного бюджету орієнтовно у сумі 116 млн грн. щороку. Виконання наукових досліджень в університетах дослідницького типу охопить понад 3 тис. дослідників, техніків, науково-педагогічних працівників університетів. До наукових досліджень передбачається широко залучити студентів, аспірантів та докторантів. Орієнтовний обсяг фінансування програми становить 525 млн грн., з них за рахунок коштів загального фонду державного бюджету — 478 млн грн.

Таким чином має бути забезпечена підготовка нового покоління висококваліфікованих фахівців для наукомістких галузей національної економіки, для інноваційної діяльності в ринкових умовах.

Найбільшого розвитку дослідницькі університети набрали в США. У 2000 році в США було майже 260 дослідницьких університетів. Концепція дослідницького університету ґрунтується на тісній інтеграції освіти і наукових досліджень у межах університету, включаючи використання досліджень у практиці навчання студентів. Нині у США ці дві університетські філософії практично злилися в одну. Як правило, дослідницькі університети мають дуже тісні зв’язки з промисловістю. Так наприклад, Массачусетський технологічний інститут співпрацює майже з 300 корпораціями.

У сучасних умовах дослідницькі університети мають найбільш вагому підтримку з боку держави для проведення наукової й освітньої діяльності. Так, 100 провідних університетів США отримують 95% коштів федерального бюджету на науку і освіту. Підготовка фахівців найвищої кваліфікації також зосереджена в дослідницьких університетах, поза як 60% усіх докторантів США підготовлено в 50 таких університетах. Міжнародний досвід свідчить також про те, що починаючи із середини ХХ сторіччя відбувається поєднання понять «елітний університет» і «дослідницький університет».

Київською політехнікою зроблені перші суттєві кроки щодо наближення до зазначеної моделі дослідницьких університетів. Традиційно розвинута в КПІ навчальна й дослідницька робота на інституціональному рівні була доповнена третьою компонентою трикутника знань – інноваційною. В грудні 2006 року Законом України було створено науковий парк "Київська політехніка" з метою органічного поєднання досліджень з виробництвом і ринковою реалізацією високотехнологічної продукції та постійним кадровим супроводженням цього процесу. Розпорядженням уряду було визначено порядок застосування цього закону, а також ухвалено рішення про проведення експерименту, згідно з яким КПІ надається статус дослідницького університету для відпрацювання всіх складових зазначеної моделі.