Литвинов О.І.

ДонНУЕТ

Теоретичні аспекти управління фінансовими ризиками.

У сучасному ринковому середовищі України, що постійно змінюється під впливом різноманітних зовнішних та внутрішних чинників, збільшується кількість потенційно можливих ризикових ситуацій. Тому проблема оцінки та управління ризиком стає все більш актуальною на сучасних підприємствах, а пошук ефективних підходів до управління ризиками – одним із найважливіших напрямків діяльності підприємств.

Фінансовий ризик, передбачає невизначеність, тому його оцінка не може бути ідеальною. Усі методи оцінки ризику передбачають максимальне наближення до реального результату, але не дають змоги зовсім уникнути помилок.

У міжнародній практиці процес управління ризиками розглядається як ключова сфера менеджменту, значна увага приділяється вивченню ризикових сфер, пошуку ефективних методів контролю, оцінки та моніторингу ризиків, створенню відповідних систем управління. Дослідження ризику вітчизняними науковцями присвячені аналізу причин виникнення, класифікації та методам кількісної оцінки ризиків, меньш уваги приділяється пошуку ефективних прийомів управління, які були б пристосовані до реальних можливостей вітчизняних підприємців.

Оскільки на сьогоднішній день повністю уникнути ризиків неможливо, то ними можна і необхідно свідомо керувати, пам'ятаючи про те, що всі ризики взаємопов'язані і їх рівень постійно змінюється під впливом динамічного оточення. Пошук ефективних підходів до управління ризиками став одним із найважливіших напрямків розвитку сучасної економічної науки.

Фінансові ризики, які визначаються ймовірністю грошових витрат і пов'язуються з непередбаченими змінами в обсягах, прибутковості, вартості та структурі активів і пасивів, особливе місце займає група цінових ризиків.

Цінові ризики пов’язані зі зміною ринкових цін та їх впливу на фінансові чи фізичні активи, що обліковуються як за активними, так і за пасивними бухгалтерськими рахунками на балансі компанії, підприємства чи банку. Отже, зміна ринкової ціни активів спричиняє зміну вартості активних, пасивних статей балансу, формуючи в кінцевому підсумку прибутки або збитки за позиціями, чутливими до кон'юнктури ринку. При несвоєчасному обліку втрат або прибутків виникають додаткові проблеми, оскільки необізнаність відносно факторів ризику не означає їх відсутності.

У фінансовій діяльності найбільш значними ціновими ризиками є ризик зміни відсоткових ставок та валютних курсів, а також ринковий ризик, пов'язаний зі зміною вартості цінних паперів. Ризик по’язаний з зміною відсоткової ставки (відсотковий ризик) присутній у діяльності позичальників, кредиторів, власників цінних паперів, інвесторів. Валютний ризик виникає у тих суб'єктів господарської діяльності, які мають на балансі активи, пасиви або позабалансові статті, деноміновані в іноземній валюті. Таким чином, більшість суб'єктів господарської діяльності мають справу з ціновими ризиками, а нестабільність та непередбачуваність протягом останніх років як міжнародного, так і національних фінансових ринків загострили проблему пошуку оптимальних методів управління цією групою ризиків.

Необхідною умовою досягнення успіхів у сфері діяльності, яка характеризується підвищеною ризиковістю, є створення та вдосконалення, що дозволяють виявити, оцінити, локалізувати та проконтролювати ризик.

Механізм прийняття рішень повинен не тільки ідентифікувати ризик, але й дозволяти оцінити, які ризики і в якій мірі може брати на себе компанія, банк, а також визначати, чи виправдає очікувана прибутковість відповідний ризик. Процес управління ризиками включає широкий спектр дій, які можуть бути представлені як послідовність наступних етапів:

- усвідомлення ризику, визначення причин його виникнення та ризикових сфер;

- аналіз та оцінка ризику: мінімізація або обмеження ризиків за допомогою відповідних методів управління;

- здійснення постійного контролю за рівнем ризиків із застосуванням механізму зворотного зв'язку.

Згідно з першим етапом процесу управління цінові ризики реалізуються досить легко, оскільки володіння балансовими або позабалансовими позиціями, чутливими до зміни відсоткових ставок, валютних курсів або фондових індексів уже означає наявність ризику. Ідентифікувати ризик та проаналізувати його характер необхідно, але недостатньо. Важливо з'ясувати розмір ризику, тобто здійснити його квантифікацію, завершується цей етап порівняльним аналізом реального та допустимого рівнів ризиків. Якщо фактичний ризик не перевищує межі допустимого, то керівництво може зразу перейти до останнього етапу управлінського процесу.

Отже, ризик — це фінансова категорія, тому на величину ризику можна впливати через фінансовий механізм, який здійснюється за допомогою прийомів фінансового менеджменту і особливої стратегії управління. У сукупності стратегія управління і прийоми утворюють своєрідний механізм управління ризиками.