Економічні науки/ 12.Економіка сільського
господарства.
Ст. викладач Соболь Л.В.
Херсонський економічно-правовий інститут
Забезпеченість господарств Херсонського регіону
сільськогосподарською технікою
Головною передумовою ефективного
агропромислового виробництва є достатнє забезпечення сільгоспвиробника
тракторами і комбайнами різних
модифікацій, а також навісним устаткуванням для них. Оптимальне поєднання
кількості сільськогосподарської техніки та її техніко-економічних характеристик обумовлює своєчасність і якість
виконання всього комплексу агротехнічних заходів, які використовує агропідприємство
для виробництва сільськогосподарської продукції. Тому прогрес у розвитку аграрного сектора
національної економіки можливий лише за умови оновлення матеріально-технічної
бази, підвищення рівня механізації та електрифікації виробництва, введення в
дію нових і реконструкції існуючих виробничих потужностей.
Особливо важливо це на даному етапі
функціонування вітчизняного АПК, оскільки уповільнення і навіть призупинення інвестиційної діяльності в
сільському господарстві України на початку дев'яностих років минулого століття зумовило
катастрофічне зменшення обсягів його основних засобів. Так, частка аграрного сектора в основних засобах
народного господарства України зменшилась з 23,3% у 1993 р. до 5,7%
у 2005 р., а у Херсонській області
відповідно з 25,4% до 20,5%. З огляду на ці дані, можна сказати,
нині в аграрній сфері має місце процес інтенсивної деіндустріалізації виробництва (табл. 1)
Аналізуючи наведені у табл. 1
показники, необхідно зазначити, що значне збільшення
основних засобів по Херсонській області у 2003 р. пов'язано в першу чергу з
проведеною у цьому році переоцінкою, а не з ростом інвестиційних процесів, як
можна було б припустити. Взагалі ж, щодо вартісного
вираження основних засобів сільськогосподарського призначення, то на протязі 2000-2004 pp. відбувалося їх поступове зменшення при чому
як на рівні держави, так і на рівні підприємств регіону.
Таблиця 1
Розмір основних виробничих фондів
сільськогосподарського призначення в Херсонської області (станом на кінець
року)
|
Показник |
2000 |
2003 |
2004 |
2005 |
|
Вартість
основних фондів сільськогосподарського призначення в Україні, млн. грн. |
89512,0 |
76995,0 |
74362,0 |
71135,0 |
|
Вартість
основних фондів за всіма видами економічної діяльності в Херсонській області,
млн. грн. |
16871,0 |
21328,5 |
17413,0 |
18264,9 |
|
Вартість
основних фондів сільсько-господарського призначення
у Херсонській області, млн. грн. |
4279,6 |
3866,2 |
3744,2 |
3749,9 |
|
Частка
Херсонської області в основ-них засобах сільськогосподарського
призначення України, % |
4,78 |
5,02 |
5,04 |
5,27 |
|
Частка
основних засобів сільсько-господарського
призначення у зага-льній вартості основних фондів
Херсонської області, % |
25,4 |
18,1 |
21,5 |
20,5 |
Позитивні зрушення відбулися лише у 2005p., коли основні засоби аграрних підприємств
Херсонщини збільшилися на 0,15% або
на 5677 тис. грн. по відношенню до попереднього року. Однак, говорити тут про будь-яку тенденцію ще
зарано період 2000-2005
pp. частка Херсонської області у наявних
основних засобів сільськогосподарського призначення
України збільшилась з 4,78% до 5,27% що пов'язано в першу чергу і
більшими темпами вибуття основних фондів
загалом по Україні в порівнянні з відповідними процесами у Херсонській області. В середньому по області за період 2000-2005 pp. частка основних виробничих
фондів сільськогосподарського призначення в загальній вартості основних засобів
була найнижчою у 2003 p., скоротившись порівняно і 2000р. на 7,3%. Взагалі
ж її рівень на протязі аналізованого періоду коливався в межах 18.0-25,0%.
Наявність основних засобів у
сільськогосподарських підприємствах по різних районах Херсонщини має істотні
відмінності, що обумовлене розмірами земель сільськогосподарського
користування, зональною спеціалізацією та працезабезпеченістю
підприємств галузі. Єдиною характерною майже для всіх районів Херсонської
області тенденцією є поступове зменшення загального
вартісного обсягу основних засобів у поточному десятиріччі.
Усього у фермерських господарствах України
експлуатується порядку 120-140 тис. тракторів, у тому числі в Херсонській області 1,9 тис,
оснащених двигунами потужністю 25-85 к.с. Частка тракторів потужністю 150 к.с. незначна, тому що великих
фермерських господарств мало.
Крім того, більшість із наявних
тракторів і зернозбиральних комбайнів працюють
за межами амортизаційного терміну. Нині на балансі сільськогосподарських підприємств біля 2/3 відпрацьованої техніки, на яку повністю нарахований знос.
Так, із 16 540 одиниць сільськогосподарської
техніки, що знаходяться на обліку, тільки 3,5 тис. одиниць експлуатується до 10
років (21,0%), 8,4 тис. тракторів і комбайнів (52,0%) знаходяться в експлуатації до 20 років, ще 4,5 тис.
одиниць (27,0%) мають віковий стан більше 30 років. Внаслідок такого значного
фізичного та економічного спрацювання вітчизняної техніки, навіть незважаючи на значні витрати на її поточний
ремонт, коефіцієнти технічної готовності та відповідно продуктивності,
наприклад зернозбиральних комбайнів, щорічно знижуються на 7-15% (залежно від
інтенсивності використання, умов експлуатації, кваліфікації
ремонтно-обслуговуючих спеціалістів). За середніх термінів використання
комбайнів понад 10 років їх сезонна продуктивність знижується на
70% від початкової (нових).
У свою чергу, щорічне зниження продуктивності
та зменшення загальної кількості
сільськогосподарської техніки в аграрних підприємствах Херсонської області
призводить до наднормативного збільшення навантаження на кожний працюючий
агрегат, що фізично прискорює її старіння. Це пов'язано, перш за все, зі сталою
тенденцією зменшення загальної кількості тракторів та зернозбиральних комбайнів
у господарствах всіх категорій, що спостерігалася протягом 1996-2005 pp. Так, загальна кількість зернозбиральної техніки з 1900 р. зменшилося на 71,5% (з 4451 шт. до 1269 шт.), незважаючи на ріст даного
показника в господарствах населення більш ніж в 6 разів. У результаті цього, за останні 15 років
навантаження на 1 наявний комбайн збільшилися з
Таким чином, узагальнюючи вище сказане, відмітимо, що низька забезпеченість
господарств сільськогосподарською технікою, зниження рівня її технічної
готовності та надмірне навантаження призводять до затягування термінів
виконання робіт, порушення вимог агротехніки, втрат врожаю, недобору продукції,
а частина площ узагалі залишається неприбраною.
Як відзначається рядом дослідників, погіршення експлуатаційних
характеристик техніки приводить до зниження якості польових робіт, внаслідок
чого в 2-5 разів збільшуються строки їхнього виконання й зростають виробничі
втрати й витрати сільгосппідприємств на проведення ремонтних робіт, що в
остаточному підсумку негативно позначається на собівартості продукції й
рентабельності її виробництва.
Література:
1. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. -
К.: ІАЕ УААН. 2005. - 292 с
2. Бурковський І.Д. Матеріально-ресурсний потенціал аграрного сектора України, стан та напрями розвитку II Економіка
АПК. - 2002,- №
3. - С.26-29.
3. Геець В., Пирожков С, Губський Б. Про сучасні
проблеми економічного розвитку України //Економіка України. - 1999. -№9. -С. 91-94.
4. Основи аграрного підприємництва/ за ред.. М.Й. Маліка.
- К.: Інститут аграрної економіки. 2000. - 582 с.
5. Політика і розвиток сільського господарства в Україні / За
редакцією Штефана фон Крамона
- Таубаделя. К.: Альфа-Прінт, 2001. -312 с.
6.
Покропивний С.Ф.. Колот В.М. Підприємництво: стратегія,
організація, ефективність,- К.: КНЕУ, 1998.- 355 с
Відомості про автора:
Соболь Людмила Валентинівна
адрес: м.Херсон вул. Кримська 130
Херсонський економічно-правовий інститут
тел. раб.. 8 (0552)512562