Секция «Экономические науки»

Подсекция №6

Роткін Денис Миколайович

Формування потенціалу інноваційної діяльності

гірничодобувних підприємств України

На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в україні реформування економіки супроводжується рядом дестабілізуючих явищ, у тому числі і в гірничо-добивній промисловості: спадом виробництва, зниження продуктивності праці, кризою платоспроможності. В таких складних умовах виживання промислових підприємств може бути забеспечено за умов удосконалення технічних, економічних та маркетингових показників продукції цих підприємств, яке може бути досягнуто завдяки постійній розробці та впровадження інноваційних проектів.

Інноваційна діяльність розглядається як діяльність колективу, спрямована на забезпечення доведення науково-технічних ідей, винаходів (новацій) до результату, придатного до практичного застосування та реалізації їх на ринку з метою задоволення потреб суспільства в конкурентоспроможних товарах і послугах. Ця діяльність включає: випуск і поширення принципово нових видів техніки і технології, фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил, розробку і впровадження нової ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального й екологічного становища.

Інноваційна діяльність пов'язана з трансформацією наукових досліджень і розробок, винаходів і відкриттів у новий продукт або новий технологічний процес, які впроваджуються у виробничий процес, або в новий підхід до соціальних послуг. Вона охоплює такі види роботи, як пошук ідей, ліцензій, патентів, кадрів, організацію дослідницької роботи, інженерно-технічну діяльність, яка об'єднує винахідництво, раціоналізацію, конструювання, створення інженерно-технічних об'єктів, інформаційну та маркетингову діяльність.

Одним із наслідків переходу України до ринкових відносин є зростання ролі інноваційної діяльності. Якщо раніше інновації розглядалися як фактор НТП, то сьогодні – це важливий інструмент реагування на зміну кон’юнктури ринку. Успішна інноваційна діяльність залежить від рівня інноваційного потенціалу підприємства. Існують різні визначення потенціалу підприємства, але всі автори визначають, що це складна система. Інноваційний потенціал – спроможність підприємства виконувати роботу у сфері розробки, виробництва й упровадження продукту.

Інноваційний потенціал – це сукупність науково-технологічних, фінансово-економічних, виробничих, соціальних та культурно-освітніх можливостей країни, необхідних для забезпечення інноваційного розвитку [2].

На сучасному етапі розвитку управління підприємством – це управління його конкурентноспроможним потенціалом. Якщо головна мета будь-якого сучасного підприємства – підвищити конкурентоспроможність своєї продукції, то йому слід стати лідером у сфері інновацій[1].

Упрвління іноваційним розвитком кар’єру обумовлюється особливостями виробничого процесу в ньому. Особливостями кар’єрного втробництва є різноманітність гірничо-геологічних і гірничо-технічних факторів. останні спонукають до застосування різної специфічної гірничної технології і техніки, що, у свою чергу, потребує відповідної інновацізації. Управління кар’єрним виробництвом є, безумовно, складною системою і повинно бути гнучким і адаптовним до зміни об’єктивних умов розробки родовища.

Одним з найактуальніших напрямків формування потенціалу інноваційної діяльності вітчизняних гірничодобувних підприємств є інноваційне відновлення працездатності гірничо-транспортного устаткування. Надійність гірничо-транспортного устаткування гранітних кар’єрів є комплексним показником його якості, що обумовлюється безвідмовністю, здатністю до ремонту, а також тривалістю використання. При визначенні меж ефективного використання устаткування дуже важливим є поняття „відмови”, тобто події, що полягає в повній або частковій втраті устаткуванням або його елементами працездатності. Вихідними даними для прийняття рішення щодо інноваційного відновлення працездатності гірничо-транспортного устаткування є диспетчерські графіки, змінні рапорти, журнали ліквідації аварій, графіки проведення планово-попереджувальних ремонтів технологічного автотранспорту гірничодобувного підприємства з оцінкою фактичних витрат часу на їхнє проведення.

Тривалість експлуатації устаткування впливає на кількість відмов устаткування і лише незначною мірою на тривалість відновлення його працездатності. Останнє пояснюється тим, що як в екскаваторів, так і в автосамоскидів у переважній більшості випадків, ремонти здійснюються за графіками планово-попереджувальних ремонтів.

У той час як бурове устаткування в оперативному плані роботи не жорстко пов’язане з роботою навантажувального і транспортного устаткування, останні тісно взаємозалежні між собою в оперативному плані роботи. Відмови навантажувального устаткування спричиняють непродуктивну роботу автотранспорту.

Проаналізувавши як приклад підприємство гірничо-добивної промисловості КК „Кварц”, слід зазначити, що дане підприємство має план по втіленню у виробництво нової техніки, технології та засобів автоматизації. У нього входить: купівля техніки (тепловоз ТГМ-4, Бульдозер ДЕТ-250), реконструювання та будування водовідливу у кар’єрі, проектуванняя автоматизованої системи обліку електроенергії.

Таким чином, слід зазначити, що ефективність інноваційної діяльності підприємства залежить від його інноваційного потенціалу, а інноваційний потенціал може розглядатись як система взаємопов’язаних чинників, які відповідають умові забезпечення постійної ефективної діяльності підприємства.

Література

1. Капітан І.Б.,Формування структури інноваційного потенціалу підприємство і управління його розвитком // Актуальні проблеми економіки. – 2006. - №12. – С. 130-137.

2. Закон України „Про пріорітетні напрямки інноваційної діяльності в України” від 16.10.2003. // Урядовий кур’єр, 19.02.2003., №12.