Економічні
науки/ 3. Фінансові відношення.
К.е.н., доцент Семеніхін І.М.
Військовий інститут Київського
національного університету ім. Тараса Шевченка, Україна.
Наукова організація праці військового
інспектора-ревізора.
Зміст і організація праці інспекторсько-ревізійного складу
контрольно-ревізійної служби Збройних Сил України визначається тим, що він
реалізує одну із важливих функцій управління фінансовим забезпеченням бойової
готовності військ – функцію контролю. Його праця підпорядкована певним закономірностям,
принципам і правилам фінансово-економічної діяльності у Збройних Силах України,
згідно діючого законодавства, яке регламентує фінансове забезпечення військ, а
також вимог військових статутів. Разом з тим його праця носить творчий,
ініціативний характер, так як закономірності, принципи і правила є лише
вихідною базою для практичного здійснення контрольних заходів стосовно
конкретним умовам фінансово-господарської діяльності ревізуємих військ.
Контрольно-ревізійна робота інспектора-ревізора має загальну функціональну
спрямованість, яка властива для офіцерів фінансово-економічної служби
Міністерства оборони України. Разом з іншими фахівцями фінансово-економічної
служби інспектор-ревізор приймає безпосередньо участь в фінансовому
забезпеченні бойової готовності військ, досягає ефективного використання
оборонних коштів, правильної організації і ведення фінансового господарства.
Організація праці інспектора-ревізора є сукупність контрольно-ревізійних
заходів, які проводяться ним на ревізуємому об’єкті, спрямованих на виконання
поставлених завдань перед збройними силами. З метою виконання завдань з найменшими
трудовими затратами і найбільшою ефективністю і якістю механізму
контрольно-ревізійної роботи мусить здійснюватися на науково обґрунтованій
основі [1].
Науковий підхід до здійснення контрольно-ревізійної роботи передбачає
сукупність сучасної електронно-обчислювальної техніки, яка відповідає
науково-технічному прогресу і підготовці інспекторсько-ревізійному складу у
єдиному робочому процесі, що повинно бути спрямоване на забезпечення найбільш
доцільного і ефективного використання матеріально-технічних і трудових
ресурсів, а також підвищення продуктивності контрольних заходів при зберіганні
здоров’я контролюючих кадрів і покращенню їх побутових умов при находженні у
військах.
Розглядаючи зміст і завдання наукової організації праці при проведенні
контрольних заходів у військах вважаємо за необхідне запропонувати наступні
напрями її удосконалення і розвитку, а саме:
зменшення затрат робочого часу на проведення одного контрольного заходу у
військах;
застосування прогресивних методів розподілу обов’язків серед
інспекторського складу по перевіряємим питанням, що забезпечує не тільки
виявлення кваліфікаційної активності кожного контролера, але і його
відповідальність;
поліпшення умов праці, розташування інспекторів-ревізорів при надходженні
їх у війська, як для роботи, так і для відпочинку;
удосконалення організації і обладнання робочих місць представників органів
контролю;
вивчення, поширення і розповсюдження передових прийомів, форм і методів
контрольно-ревізійної роботи;
підготовка і підвищення професіоналізму та майстерності
інспекторів-ревізорів;
удосконалення нормування праці контрольно-ревізійного складу;
поєднання матеріальних і моральних стимулів у підвищенні результативності
контрольно-ревізійної роботи та її продуктивності, а також покращення
колегіальності, співдружності і виховання сумлінного ставлення до проводимих
контрольних заходів [2].
Напрямками наукової організації праці у контрольно-ревізійному механізмі є
організація трудових процесів і робочих місць інспекторів-ревізорів, а також
регламентація і стимулювання їхньої контрольно-ревізійної роботи, розвиток
професійних якостей і суспільної свідомості.
Наукова організація трудових процесів – це сукупність відносин за допомогою
яких проводяться контрольні заходи у військах та інших процедур пов’язаних з
цим у запланований час. До таких заходів відносять створення
контрольно-ревізійних груп з необхідною кількістю контрольно-ревізійного складу
з врахуванням його професійної підготовленості
та проведення з ними спеціальних заходів з питань методики здійснення
контролю, а також специфічності діяльності підконтрольних військ.
Організація робочих місць включає створення необхідних умов праці для
контрольно-ревізійних органів (виділення окремого приміщення, в окремих
випадках транспорту, забезпечення електронно-обчислювальною технікою, правовими
документами, тощо).
Регламентація і матеріальне стимулювання праці контрольно-ревізійного
складу є основними елементами планування, впровадження і застосування наукової
організації контролю. Дотримання робочого часу інспекторів-ревізорів на
науковому обґрунтуванні, суміщення спеціалістів в застосуванні ефективної
організації і сучасного обладнання робочих місць, навчання їх прогресивним
прийомам, формам і методам контролю обов’язково супроводжуються встановленням
відповідних реальних норм і правил контрольно-ревізійної роботи.
Зауважимо, що науково-технічно обґрунтовані норми потребують ефективної
організації контрольних заходів. Норми, які застосовуються в ефективній
організації контролю є науково обґрунтованими, з допомогою них здійснюється
планування контрольно-ревізійної роботи у Збройних Силах України.
Контрольно-ревізійні заходи здійснюються в встановлений строк, тому
узагальнюючим регламентом праці є робочий час. Визначення тривалості робочого
дня, тижня, місяця – це ї є встановлення конкретної міри контрольно-ревізійної
роботи. Саме зазначеною мірою може бути тільки час, потрібний для проведення
документальних ревізій, перевірок у конкретних умовах реформування збройних сил
використовуючи досягнення науково-технічного прогресу.
В ефективності використання робочого часу важливе значення має нормування
праці інспекторсько-ревізійного складу з врахуванням складності виконаної
роботи. Складність проведення ревізій залежить від багатьох факторів, у тому
числі чисельності особового складу і умов дислокації ревізуємих військ, обсягу
фінансово-господарської діяльності і структури витрат, стабільності
законодавства з фінансових питань і якості роботи особового складу
фінансово-економічної служби, практичного досвіду інспекторів-ревізорів і
ступеня їх підготовленості і знайомства з господарством контролюємого об’єкту. Безумовно
при плануванні використання робочого часу необхідно враховувати перелічені
фактори.
На нашу думку вимірювач контрольно-ревізійних заходів – це регламентація
праці інспектора-ревізора в основі якої є норма часу, необхідного для
здійснення фінансового контролю у військах.
Однією із складових регламентації праці є встановлена норма на проведення
ревізій, яку визначають тоді, коли установити норму часу неможливо або в цьому
немає необхідності. Норма на проведення контрольних заходів – це кількість
ревізій фінансово-господарської діяльності військ, які інспектор-ревізор
проводить за поточний рік.
Час на проведення документальних ревізій є відображенням норм праці,
оскільки вона визначає норму часу, необхідного для проведення контрольних
заходів. Звісно, що витрачений час при здійсненні контрольно-ревізійної роботи
може бути змінений. З метою вивчення норми праці необхідно дослідити зміст
затрат робочого часу, у тому числі їх класифікацію.
Робочий час – це період, протягом якого інспектор-ревізор зобов’язаний
виконати заплановані контрольні заходи. В робочий час включається час
контрольно-ревізійної роботи і час перерв. Час роботи складається з часу
безпосереднього виконання контрольних заходів і часу протягом якого проводиться
робота, яка сприяє здійсненню фінансового контролю. Останній вид затрат часу з
врахуванням інтенсивності і продуктивності праці може бути і не потрібний. Ці
затрати можуть бути зменшені або повністю ліквідовані при раціональному і
ефективному вирішенні організаційних питань, наприклад час, який
інспектор-ревізор, що очолює ревізію, використовує для проведення інструктажу,
нарад з членами ревізійної групи, внутрішньо-перевіряльної комісії, бесід з
особовим складом, тощо [3].
Таким чином в наукову організацію праці інспекторсько-ревізійного складу
входить: чітка організація і проведення контрольно-ревізійної роботи; правильне
обладнання робочого місця; застосування науково обґрунтованих методів та
прийомів в роботі, нормування праці і ефективне використання робочого часу.
Організація і проведення документальної ревізії включає сукупність заходів,
які забезпечують всебічну і якісну підготовку до ревізії, глибину і
ефективність перевіряємих питань, своєчасне і правильне оформлення
контрольно-ревізійних матеріалів, а також оперативну і повну їх реалізацію.
У своєчасному, повному і якісному виконанні цих заходів проявляються
організаційні спроможності інспекторсько-ревізійного складу і рівень його
професійної підготовленості та кваліфікації.
Література:
1. Кошкин
В.М. «Финансовый
контроль в Министерстве обороны СССР» // Учебник. - М. - Военное издательство. - 1985. - 311с.
2. Білуха М.Т. «Теорія фінансово-господарського
контролю і аудиту.» // Підручник.- К.: ПП «Влад і
Влада». - 1996. - 320с.
3. Семеніхін
І.М. “Організаційні заходи до проведення документальної ревізії
фінансово-господарської діяльності військ” // Збірник наукових праць КНУ
ім.Т.Шевченка. - Теоретичні і практичні питання економіки. - К - 2006:-вип.№10.
- с.192-197.