Онищенко В.О., Зосім К.І.

 Донецького національного університету економіки

                                                  і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського

Секція «Экономические науки», підсекція (1)

ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ НА РИНКУ ПЛАТІЖНИХ КАРТОК

 

У фінансовій системі України операції з використанням платіжних карток набувають все більшого поширення. Емісія платіжних карток застосовується як для зручності безготівкових розрахунків, так і відобра­жає диверсифікацію фінансових інструментів та послуг на рахунку. При цьому бізнесові інтереси різних учасників-контракторів ринкових угод взаємно перетинаються і обумовлюються. У цьому руслі звичною практикою стає співробітництво бан­ків і небанківських фінансових установ, зокрема банків та страхових компаній при обслуговуванні відповідних потреб клієнтів. У наукових працях вітчизняних фахівців (О.О. Гаманкова, А.М. Мороз, С.С. Осадець, М.І. Савлук, В.М. Фурман) питан­ня взаємодії різних фінансових інститутів, банків і страхових компаній у тому числі, розглядається здебільшого фрагментарно і в узагальненому виді.

З теоретичної точки зору, поступове введення карток в обіг означає звуження функції грошей як обігового засобу і посилен­ня їх функції як засобу платежу. З практичної точки зору, спостерігається тен­денція поширення фінансових продуктів масового використання з ознаками кількісної та операційної їх диверсифікації. Як результат, очікуються позитивні наслідки впровадження інформативно-операційних новацій в культурі безготівкового обслуговування клієнтів.

Статистична інформація засвідчує позитивні тенденції розвитку послуг з використанням платіжних карток на вітчизняному фінансовому ринку. Станом на 1.10.2006 р. 109 діючих вітчизняних банків (67% від їх загальної кількості) набули членства між­народних і внутрішньодержавних платіжних систем з відповідним здійснен­ням емісії та еквайрингу платіжних карток. Загальний обсяг емітованих кар­ток різних платіжних систем протягом 2002 - 9 міс. 2006 рр. збільшився майже втричі, що забезпечувалось практично двократним щорічним зростанням їхньої кількості. Станом на 1.10.2006 р. вітчизняними банками було емітовано 22,25 млн. шт. карток різних платіжних систем. Питома вага міжнародних платіжних систем сукупно («VISА» та «MasterCard), порівняно з внутрішньодержавними (НСМЕП, Укркарт тощо), є переважаючою - частка наприкінці 2006 р. скла­дала більше 4/5 від загального обсягу емітованих карток. Серед банків-емітентів платіжних карток лідерство протягом останніх ро­ків утримує Приватбанк (його частка станом на 1.10.2006 р. складала 38,2%  - понад 8,264 млн. карток). У групі активних учасників ринку платіжних карток також знаходяться такі банки, як: «Надра» (питома вага на ринку 13,4%, - 3,003 млн. карток), Промінвестбанк (відповідно 11,7% - 2,6 млн. карток), «Аваль» (10,3% - 2,3 млн. карток), Ощадбанк (3,6% - 820 тис. карток). Залишки вкладів на карткових рахунках населення складали 78% у національній валюті і 22% - в іноземній, а суб'єктів господа­рювання - 85% у національній та 15% в іноземній.

Аналіз використання платіжних карток у праці банків України засвідчує як позитивні зрушення, так і низку вже «хронічних» проблем. У практичній площині, як широко роз­повсюджені оцінюються зарплатні проекти з використанням карток. Клієнти банків сприймають зручності карткового сервісу в побутових ситуаціях, при транскордонних поїздках, відрядженнях тощо. Проте охоплення користувачів платіжними картками поки що залишається незначним - кілька відсотків на­селення України, тоді як у розвинутих країнах кількість емітованих карток переважає кількість жителів. До того ж в Україні населення використовує картки переважно для зняття готівки, - такими у 2006 р. були приблизно 97% від за­гальної суми операцій за платіжними картками, залишкова тривідсоткова ве­личина припадає на безготівкові платежі. За таких умов банки в основному заробляють на стягненні комісійних із роботодавця (до 1 %) при впровадженні зарплатних карткових проектів.

Найбільш поширеним видом карткового шах­райства вважається скімінг — зчитування інформації з магнітної стрічки з по­дальшим її використанням для незаконного зняття коштів. Спроби зламування баз даних із конфіденційною інформацією емітентів та держателів пластикових карток фіксуються майже повсякденно. Якщо у 1999 р. «VISА» зазнала збитків через шахрайство з картками в усьо­му світі на суму 1,2 млрд. дол. США, а «MasterCard» всього на суму 703 млн. дол. США, то згодом карткове шахрайство стає все більш поширеним. За неофіцій­ними даними, у 2006 р. тільки в Україні карткові шахраї незаконно привласню­вали 1-2 млрд. дол. США, що еквівалентно 1% регіональній ємності цього рин­ку.

З метою мінімізації збитків від шахрайських операцій банкам доцільно розробляти спільні фінансові продукти з страховими компаніями (останні, як правило, при цьому є дочірніми структурами банків, чи афілійованимии з ними). Страховики починають пропонувати страхування ризиків банків-емітентів карток із покриттям частини їхніх збитків при незаконному використанні кар­ток тим чи іншим шляхом. Спеціальний вид страхування власника картки впроваджено спільно АКБ «Надра» та СК «Інвестсервіс». Клієнти банку під час оформлення договору на користування карткою одночасно безкоштовно отримують страховий поліс від шахрайства, який оплачується банком.

Таким чином, спостерігається поступове впровадження нових бізнес-технологій просування фінансових продуктів на основі узгодження ринкових позицій різних посередницьких структур. У вітчизняних умовах це означає становлення нового конкурентного середовища, коли переваги синергетичного ефекту від реалізації спільної стратегії розвитку стають доміну­ючими.