Учет и аудит

К.е.н Єрмолаєва М. В., Глазунова Д. В.

Полтавська державна аграрна академія, Україна

Сучасний стан оподаткування сільськогосподарських виробників

Фіксований сільськогосподарський податок введено на території України Законом "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.98 р. №320-XIV.

Фіксований сільськогосподарський податок - це альтернативна система оподаткування, її планувалось використовувати до 1.01.2004 року, але термін дії було продовжено до 31.12.2009 року. Законом України «При фіксований сільскогосподарський податок» визначено об’єкт оподаткування. Об’єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) [1, с. 11]. У випадку, коли у звітному періоді відбувається зміна площ сільськогосподарських угідь, у зв’язку з набуттям права землевласника або землекористувача відповідно землевласник чи землекористувач зобов’язаний здійснити уточнення сум податкових платежів на період до закінчення податкового року і протягом місяця надати розрахунки до органів державної податкової служби за місцем розташування земельної ділянки [3, с. 246].

Фіксований сільськогосподарський податок введено замість численних податків і зборів (обов'язкових платежів), які сплачувались сільськогосподарськими товаровиробниками до бюджету та державних цільових фондів.

Сплата фіксованого сільськогосподарського податку звільняє сільськогосподарське підприємство від сплати 8 податків і зборів, зокрема:

ü податку на прибуток підприємств;

ü податку на землю;

ü податку з власників транспортних засобів.

Ставка фіксованого сільськогосподарського податку встановлюється з одного гектара сільськогосподарських угідь у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у I кварталі — 10 %; у II кварталі — 10 %; у III кварталі — 50 %; у IV кварталі — 30 %.

Що стосується сплати збору на соціальне страхування, то Законом України "Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок"" від 03.02.99 р. №414-XIV встановлено, що платники фіксованого сільськогосподарського податку не звільняються від сплати коштів на обов’язкове державне пенсійне страхування та на обов’язкове соціальне страхування і здійснюють відрахування згідно із статтями 5 і 6 Закону.

Законом "Про фіксований сільськогосподарський податок" встановлено, що інші податки та збори визначені Законом України "Про систему оподаткування", сплачуються платниками фіксованого сільськогосподарського податку в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами України.

До цих податків і зборів, зокрема, належать:

ü податок на додану вартість;

ü акцизний збір;

ü мито;

ü прибутковий податок з громадян;

ü рентні платежі та інші.

На сьогоднішній час фіксований сільськогосподарський податок сплачується виключно в грошовій формі. Однак до недавнього часу сільськогосподарські товаровиробники мали право вибору форми його виплати: або грошима, або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції заготівельним чи переробним підприємствам, з якими районна адміністрація укладала договір. Кількість продукції, яка поставляється за рахунок фіксованого сільськогосподарського податку, визначалась виходячи з нарахованої до виплати у звітному періоді суми такого податку та договірної ціни (але не нижче біржевої вартості за вирахуванням витрат, пов’язаних з прийманням продукції) на продукцію [3,с. 245].

Як бачимо, для сільськогосподарських товаровиробників у період структурних змін в економіці та соціальному житті країни сплата фіксованого податку має цілий ряд переваг, серед яких зменшення кількості сплачуваних податків та зборів, істотне полегшення ведення обліку та звітності, яке не потребує спеціальних знань в області оподаткування. Для держави ж, у свою чергу, сплата фіксованого податку аграрними підприємствами також має ряд переваг, найважливішою з яких можна назвати те, що сплата податку до бюджету відбувається постійно, незважаючи на те, отримувало підприємство у звітному періоді прибуток чи ні [2, с.12].

Література:

1. «Все про бухгалтерський облік» № 43 від 14. 05. 2007

2. «Все про бухгалтерський облік» № 8 від 25. 01. 2007

3. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і допов. / М.Ф. Огійчук, В.Я. Плаксієнко, Л.Г. Панченко та ін.; За ред. проф. М.Ф. Огійчука. – К.: Алеута, 2006. – 878 с.: іл.