Математичні методи в економіці “8.

Краснова Т.Д., Скоромцова Т.А.

Національний університет державної податкової служби України

Якісний аналіз впливу соціально-економічного розвитку регіону на податковий потенціал регіону

В умовах динамічної ринкової економіки одним із головних важелів впливу держави на розвиток матеріального виробництва є податкова система. А ефективність оподаткування та збільшення податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів залежить у свою чергу від ефективності діяльності всіх галузей економіки країни. Адже з розширеним відтворенням виробництва пов’язане зростання обсягів валової доданої вартості, прибутку підприємств, доходів населення тощо, які формують податкову базу. Саме тому в контексті вивчення податкового потенціалу країни та визначення напрямів його розширення дуже важливе дослідження економічної ситуації в Україні в розрізі її регіонів.

При прогнозуванні економічних процесів, зокрема при виборі специфікації економіко-математичної моделі, необхідно в першу чергу керуватись результатами економічного аналізу. Вибіркові дані – це лише сукупність цифр, і, маніпулюючи ними, іноді можна отримати дуже хорошу, з точки зору математики модель, яка не має сенсу. Тому таку важливу роль відіграє якісний аналіз, який передує кількісній оцінці.

Для встановлення залежності податкового потенціалу від соціального і економічного розвитку регіону була використана методика інтегральної оцінки [ 1,2 ]. Результати проведеної відповідно до запропонованої методики інтегральної оцінки податкового потенціалу в регіонах України в 2006 році представлено в таблиці 1.

Інформаційною базою для оцінки податкового потенціалу послужили дані з офіційних видань Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України і Державної податкової адміністрації України.

В процесі класифікації  було визначено оптимальну кількість кластерів регіонів за рівнем ПП. Спочатку досліджувана сукупність розбивалась на різне число кластерів, для яких був проведений аналіз ентропії . З аналізу проведеної кластеризації суб’єктів країни за рівнем ПП в регіональному розрізі на прикладі 2006 року було зроблено висновки, що регіони України можна поділити на п’ять кластерів за рівнем ПП р.

Таблиця 1

Інтегральна оцінка податкового потенціалу України в 2006-му році

Регіон

Інтегральний показник податкового потенціалу (частка одиниці)

АР Крим

0,1550

Вінницька

0,0891

Волинська

0,0977

Дніпропетровська

0,2230

Донецька

0,2213

Житомирська

0,0965

Закарпатська

0,0814

Запорізька

0,1812

Івано-Франківська

0,0977

Київська

0,1581

Кіровоградська

0,1308

Луганська

0,1165

Львівська

0,1261

Миколаївська

0,1752

Одеська

0,2127

Полтавська

0,2683

Рівненська

0,0865

Сумська

0,1521

Тернопільська

0,0861

Харківська

0,1924

Херсонська

0,1259

Хмельницька

0,0891

Черкаська

0,1046

Чернівецька

0,0994

Чернігівська

0,1211

м. Київ

0,4470

м. Севастополь

0,1951

 

Кластеризація регіонів України за податковим потенціалом в 2006-му році подається в табл. 2.                     

            Таблиця 2

Кластерізація регіонів України за ПП в 2006 році

Кластер

Характеристика рівня соціального розвитку

Кількість регіонів у кластерів

Регіони

Рейтинг регіону

Центр кластера

Границі кластера

 

у кластері

у загальній сукупності

нижнє

Верхнє

1

Найвищий

“А”

1

м. Київ

1

1

0,4470

-

-

 

2

Високий

 

“В”

4

Полтавська

Дніпропетровська

Донецька

Одеська

1

2

3

4

2

3

4

5

 

0,2405

 

0,2127

 

0,2683

 

3

Середній

 

“С”

7

м. Севастополь

Харківська

Запорізька

Миколаївська

Київська

АР Крим

Сумська

1

2

3

4

5

6

7

6

7

8

9

10

11

12

 

 

 

0,1736

 

 

 

0,1521

 

 

 

0,1951

 

4

Низький

 

“D”

5

Кіровоградська

Херсонська

Львівська

Чернігівська

Луганська

1

2

3

4

5

13

14

15

16

17

 

 

0,1236

 

 

0,1165

 

 

0,1308

 

5

Найнижчий

 

“E”

10

Чернігівська

Черкаська

Івано-Франківська

Волинська

Житомирська

Хмельницька

Вінницька

Рівненська

Тернопільська

Закарпатська

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

 

 

 

 

0,0904

 

 

 

 

0,0814

 

 

 

 

0,0994

 

 

 

У результаті отримана розбивка на п’ять класів регіонів за рівнем ПП були охарактеризовані як найвищий, високий, середній, низький і найнижчий рівень розвитку (табл. 2).

З аналізу проведеної кластерізації суб’єктів країни за рівнем ПП в регіональному розрізі на прикладі 2006 року можна зробити такі висновки:

- у кластер “А” виділено окремо місто Київ, що характеризується найвищою інтегральною оцінкою податкового потенціалу (0,4784 частки одиниці), значення якого в 2,8 раз перевищує середнє значення цього показника за досліджуваною сукупністю об’єктів (що дорівнює 0,1704 частки одиниці);

- кластер “В” характеризується високою інтегральною оцінкою податкового потенціалу (нижня границя кластера – 0,2129, верхня – 0,2467, центр кластера – 0,2298 части одиниці) і включає чотири регіони країни, що становить 14,8 % від усієї сукупності досліджуваних об’єктів;

- кластер “С” характеризується середньою інтегральною оцінкою податкового потенціалу (нижня границя кластера – 0,1503, верхня – 0,1969; центр кластера – 0,1736 частки одиниці) і включає сім регіонів, що становить 25,9 % від усієї досліджуваної сукупності.

- кластер “D” характеризується низькою інтегральною оцінкою податковою потенціалу (нижня границя кластера – 0,1152, верхня – 0,1294; центр кластера – 0,1223 частки одиниці) і включає п’ять регіонів, що становить 18,5% від усієї досліджуваної сукупності;

- кластер “Е” характеризується найнижчою інтегральною оцінкою податкового потенціалу (нижня границя кластера – 0,0801; верхня – 0,0901 і центр кластера – 0,1001).

Не викликає сумніву той факт, що на податковий потенціал, поряд з іншими чинниками, значно впливає рівень соціально-економічного розвитку конкретного регіону. Щоб це підтвердити чи спростувати, необхідно здійснити оцінку рівня соціально-економічного розвитку регіонів і провести дослідження взаємозв’язку такого показника з запропонованим інтегральним показником податкового потенціалу.

Оцінку рівня соціально-економічного розвитку здійснюємо застосовуючи модифікований таксономічний показник.

Інтегральна оцінка рівня соціально-економічного розвитку регіонів України подана в таблиці 3.

Таблиця 3

Інтегральна оцінка рівня соціально-економічного розвитку регіонів в 2006-му році.

№

п/п

Регіон

Інтегральний показник соціального розвитку

(частка, одиниці)

1

АР Крим

0,2353

2

Вінницька

0,1830

3

Волинська

0,1931

4

Дніпропетровська

0,3452

5

Донецька

0,2728

6

Житомирська

0,2146

7

Закарпатська

0,1248

8

Запорізька

0,3132

9

Івано-Франківська

0,2072

10

Київська

0,2265

11

Кіровоградська

0,0956

12

Луганська

0,2060

13

Львівська

0,2800

14

Миколаївська

0,2172

15

Одеська

0,2873

16

Полтавська

0,2618

17

Рівненська

0,1177

18

Сумська

0,1481

19

Тернопільська

0,1478

20

Харківська

0,3968

21

Херсонська

0,1139

22

Хмельницька

0,1958

23

Черкаська

0,1895

24

Чернівецька

0,1838

25

Чернігівська

0,1786

26

м. Київ

0,7053

27

м. Севастополь

0,3448

 

За даними (табл. 3) проводимо класифікацію регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку, коли досліджувану сукупність поділяємо на п’ять кластерів (табл. 4).

Таблиця 4

Кластерізація регіонів України за рівнем соціально-економічного розвитку за 2006 рік.

 

Кластер

Характеристика рівня соціального розвитку

Кількість регіонів у кластерів

Регіони

Рейтинг регіону

Центр кластера

Границі кластера

 

у кластері

у загальній сукупності

нижнє

Верхнє

1

Найвищий

1

м. Київ

1

1

0,7049

 

 

 

2

Високий

8

Харківська

Дніпропетровська

м. Севастополь

Запорізька

Одеська

Полтавська

Львівська

Донецька

1

2

3

4

5

6

7

8

2

3

4

5

6

7

8

9

 

 

 

 

0,3157

 

 

 

 

0,2735

 

 

 

 

0,3987

 

3

Середній

6

Ар. Крим

Київська

Миколаївська

Житомирська

Івано-Франківська, Луганська

 

 

1

2

3

4

5

6

10

11

12

13

14

15

 

 

 

 

0,2180

 

 

 

 

0,2065

 

 

 

 

0,2356

 

4

Низький

6

Хмельницька

Черкаська

Чернівецька

Вінницька

Волинська

Чернігівська

1

2

3

4

5

6

16

17

18

19

20

21

 

 

0,1856

 

 

0,1790

 

 

0,1953

 

5

Найнижчий

6

Сумська

Тернопільська

Закарпатська

Рівненська

Херсонська

Кіровоградська

1

2

3

4

5

6

22

23

24

25

26

27

 

 

 

0,1245

 

 

 

0,0953

 

 

 

0,1477

 

Отримані в результаті дослідження п’ять видів регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку також були охарактеризовані як найвищий, високий, середній, низький і найнижчий (табл.4).

З аналізу проведеної кластеризації суб’єктів країни за рівнем соціально-економічного розвитку в 2005-мy-poці можна зробити такі висновки:

- у кластер “А”, як і в попередньому дослідженні, виділився окремо місто Київ, що характеризується найвищою інтегральною оцінкою рівня соціально-економічного розвитку (0,7049 частки одиниці), значення якої утричі перевищує середнє значення цього показника за досліджуваними регіонами (що дорівнює 0,2370 частки одиниці);

- кластер “С” характеризується середньою інтегральною оцінкою рівня соціально-економічного розвитку (нижня границя кластера – 0,1790, верхня – 0,195З; центр кластера 0,2180 частки одиниці) і включає шість регіонів, що становить 22,2% від усієї досліджуваної сукупності;

- кластер “D” характеризується низькою інтегральною оцінкою рівня соціально-економічного розвитку (нижня границя кластера – 0,1951, верхня – 0,1856; центр кластера 0,2080 частки одиниці) і включає шість регіонів;

- кластер “Е” характеризується найнижчою інтегральною оцінкою соціально-економічного розвитку (нижня границя кластера - 0,0953, верхня - 0,1477; центр кластера 0,1245 частки одиниць) і також включає шість регіонів.

Базуючись на зіставленні результатів отриманих класифікацій регіонів України за рівнем соціально-економічного розвитку і рівнем ПП, було побудовано матрицю, що відображує взаємозв’язок зазначених інтегральних показників (табл5).

Аналіз побудованої матриці (табл. 5) дає підстави виділити три кластери залежно від наявного взаємозв’язку рівня ПП і рівня соціально-економічного розвитку регіонів.

Однак за якісного аналізу побудованої матриці виникають сумніви щодо належності до II чи до III кластерів АР Крим і Львівської, Миколаївської, Київської, Сумської областей. Для вирішення цього питання було застосовано метод k-середніх і проведено розбивку досліджуваної сукупності об’єктів на три кластери. Аналіз такої розбивки підтвердив належність до І-го; II-го і III- го кластерів усіх виділених раніше регіонів. А також дав змогу уточнити належність Львівської області до 11-го кластера, а АР Крим, Миколаївської, Київської, Сумської областей до III-го кластера. Таким чином, можна зробити остаточний висновок про виділення трьох кластерів залежно від наявного взаємозв’язку рівня ПП і рівня соціально-економічного розвитку регіонів:

Таблиця 5

Матриця розподілу регіонів України відповідно до зв’язку податкового потенціалу і рівня соціального розвитку в 2006-му році.

Рівень податкового потенціалу

 

Рівень соціального розвитку

Найвищий

Високий

Середній

Низький

Найнижчий

Найвищий

м. Київ

 

 

 

 

Високий I

 

Полтавська

Дніпропетровська

Донецька

Одеська

 

 

 

Середній III

 

м. Севастополь

Харківська

Запорізька

Миколаївська

АР Крим

 

Сумська

 

Низький

 

Львівська

Луганська

Чернігівська

Кіровоградська

Херсонська

Найнижчий

 

 

Івано-Франківська

Житомирська

Черкаська

Чернівецька

Волинська

Хмельницька

Вінницька

Рівненська

Тернопільська

Закарпатська

 

кластер І –  місто Київ;

кластер II – 8 регіонів: Полтавська, Дніпропетровська, Донецька, Одеська, Харківська, Запорізька, Львівська області і місто Севастополь;

кластер III – 18 регіонів АР Крим, Миколаївська, Київська, Сумська, Луганська, Чернігівська, Кіровоградська, Івано-Франківська, Житомирська, Чернівецька, Волинська, Хмельницька, Вінницька, Рівненська, Тернопільська, Закарпатська область.

Проведений якісний аналіз показав взаємозв’язок між податковим потенціалом і рівнем соціально-економічного розвитку, але не дав можливості виявити кількісний вплив соціально-економічного розвитку на податковий потенціал регіону.

Для вирішення цього завдання необхідно застосувати кореляційно- регресивний аналіз і будувати модель, що описує вплив на податковий потенціал рівня соціального розвитку і економічного потенціалу регіонів України.

Запропоновані в роботі науково-методичні підходи до оцінки й аналізу податкового потенціалу дали можливість:

- визначити податковий потенціал в Україні в регіональному розрізі;

- визначити рівень соціального розвитку регіонів країни;

- виявити та обґрунтувати взаємозв’язок між податковим потенціалом  рівнем соціального розвитку, економічного потенціалу і податкової бази досліджуваної сукупності регіонів.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.           Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: У 6 т. /Ред. кол.: М. Я. Азаров (голова) та ін. –К.: НДФІ, 2004. –т.3: Розвиток системи податків як основи зміцнення державних фінансів: Монографія / М. Я. Азаров, Ф. О. Ярошенко, Т. І. Єфименко та ін. –308с.

2.           Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року: Монографія / Під. заг. ред. Є. П. Кушнарьова. – Х.: Видавничий Дім “Інжек”,2004. – 448 с. Укр. мова

3.           Мендель И.Д. Кластерный анализ . – М.: Финансы и статистика. 1998. – с. 176.