Экономические науки / 16. Макроэкономика

Аспірант Білошкурський М.В.

Європейський університет (м. Київ), Україна

До питання впливу кон’юнктурних коливань економіки на розвиток українських підприємств

На початку 90-х років ХХ ст. в Україні, поряд із формуванням апарату державного управління на засадах громадянського суспільства та демократії, постала нагальна проблема заміни адміністративно-командної економічної системи, яка була непристосована до кардинально нових умов, системою ринкової економіки. Проте, нової законодавчої бази, розробленої з урахуванням досвіду європейських і північноамериканських країн, виявилося недостатньо для швидкого, безболісного переходу до ринку.

Основним першочерговим завданням, що ставилося державною владою до прийнятих протягом 1990-1992 рр. Законів України, було формування правового поля для врегулювання та забезпечення ефективності економічного механізму взаємозв’язків «держава – ринок», «держава – підприємець», «держава – споживач», «держава – найманий працівник» тощо, а також відповідних взаємозв’язків між вказаними суб’єктами економіки.

Очевидно, неготовність українського суспільства до нових умов ведення бізнесу, поряд із відсутністю економічної культури та державного досвіду ринкових перетворень, в сукупності призвели до масштабної економічної кризи в усіх сферах економіки. При цьому ігнорування дії об’єктивних економічних законів призвело до порушення економічних взаємозв’язків між галузями народного господарства та руйнування народногосподарського комплексу, що, в свою чергу, спричинило стагнацію економіки, гіперінфляцію, тотальне зубожіння населення тощо.

Економічна криза національного масштабу розпочалася на мікрорівні, коли промисловими підприємствами держава управляти не могла з об’єктивних причин, а їх приватизація, здебільшого, проводилася формально, з непрозорою ціновою політикою та суттєвими порушеннями законодавчої бази. В умовах застійних кризових явищ періоду 1991-1999 рр. підприємства залишилися без державної підтримки, а тому постала нагальна проблема вирішення питань фінансування їх діяльності. Виникла необхідність здійснювати постачання сировини і матеріалів, виробництва та збуту продукції власними силами. В таких умовах більшість підприємств змушені були згорнути діяльність і ліквідуватися. Поряд з тим, багато проблем постало і перед малим та середнім бізнесом. З однієї сторони – спрощення процедури реєстрації, з іншої – відсутність умов для ведення економічної діяльності. Тому в 1998 році 55% підприємств були збитковими, а в 1999 – 56%, відповідно сума збитків склала 17,3 та 21,1 млрд. грн.

За даними Державного комітету статистики України, протягом 1991-1999 років ВВП зменшився у 2,5 рази, інвестиції в основний капітал – у 6,5 рази, державний зовнішній борг на початок 2000 року склав 12,4 млрд. дол. США. На 42% знизився рівень продуктивність праці, у тому числі в промисловості – на 31%, у сільському господарстві – більш як удвічі. Продукція машинобудування в структурі промислового виробництва склала у 1999 р. лише 13,8%, тоді як у 1990 р. – 30,7%. Питома вага легкої промисловості протягом цього періоду зменшилась у вісім разів. Водночас зросла і продовжує зростати частка найбільш енергоємних та екологічно шкідливих галузей – паливно-енергетичної, металургійної, хімічної. У 1999 р. вона досягла 59%, тоді як у 1990 р. – 26,5%. Реальні грошові доходи населення зменшились у 3,7 рази, а за купівельною спроможністю населення у 2000 році країна опинилася на рівні 1993 р. На кінець 2000 р. кількість офіційно зареєстрованих безробітних сягнула 1,2 млн. осіб, що склало 4,1 % населення працездатного віку.

Протягом 2000-2006 рр. відбувалося реальне зростання ВВП і у 2006 р. його рівень склав 76,4% рівня 1990 р. За цей період інвестиції в основний капітал зросли у 7 разів, а державний зовнішній борг зменшився на 20%. Реальні доходи населення за досліджуваний період збільшилися у 3,4 рази і склали понад 369 млрд. грн. Відповідно, розмір середньомісячної заробітної плати у 2006 р. був на рівні 1041 грн., що у 2 рази перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб. На початок 2007 р. кількість зареєстрованих безробітних скоротилася на 33% порівняно з рівнем 2000 р., а їх питома вага у кількості населення працездатного віку – на 1,3 відсоткових пункти.

На нашу думку, кризові процеси в національній економіці мали найбільший вплив на фінансовий стан підприємств. Все це мало місце тому, що відбувалося стійке зниження рівня фінансової стійкості та платоспроможності, поряд із збитковістю діяльності підприємств і збільшенням обсягів виробництва тіньового сектору економіки. З 2000 р. розпочалося економічне зростання, яке триває по нинішній час. Тому першочерговим завданням, ми вважаємо, є проведення детального аналізу впливу макроекономічних процесів на розвиток підприємницького сектору (табл.).

Основні показники розвитку підприємств - суб’єктів підприємницької діяльності в Україні за 2000-2006 рр.*

Найменування показника	Значення показника за роками
	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
1. Загальна кількість підприємств, одиниць	263066	279275	300334	318359	331122	344514	360297
у % до попереднього року	112,4	106,2	107,5	106,0	104,0	104,0	104,6
у тому числі по Черкаській області, одиниць	6501	6440	6699	6985	7063	7108	7220
у % до загальної кількості	2,5	2,3	2,2	2,2	2,1	2,1	2,0
на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць	53	57	62	67	70	73	77
2. Середньорічна кількість найманих працівників, тис. осіб	11289,0	10564,1	10137,2	9725,6	9527,4	9369,9	9197,1
у % до попереднього року	94,7	93,6	96,0	95,9	98,0	98,3	98,2
у розрахунку на одне підприємство, осіб	43	38	34	31	29	27	26
3. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, млн. грн.	35224,7	38182,0	36194,8	43902,5	71930,7	86003,9	104973,8
4. Збиток від звичайної діяльності до оподаткування, млн. грн.	22190,4	21062,8	22769,5	26101,9	29024,4	24617,9	34270,0
5. Фінансовий результат (сальдо) від звичайної діяльності до оподаткування, млн. грн.	13034,3	17119,2	13425,3	17800,6	42906,3	61386,0	70703,8
6. Частка збиткових підприємств, у % до загальної кількості	37,7	38,2	38,8	37,2	34,8	34,2	33,5

*Сформовано та проведено розрахунки на основі даних Державного комітету статистики України

Показники таблиці свідчать про стійке зростання загальної кількості підприємств протягом аналізованого періоду (на 37%), у той час, як темп росту цього показника у Черкаській області склав тільки 110%, і питома вага обласних підприємств скоротилася на 0,5 в. п. Показник кількості підприємств на 10 тис. осіб наявного населення зріс на 45% за рахунок скорочення чисельності жителів України. Середньорічна чисельність найманих працівників на одне підприємство скоротилася на 40% насамперед унаслідок зменшення загальної кількості працюючих на 19%. Позитивні зміни відбулися у підвищенні середньорічного прибутку від звичайної діяльності до оподаткування на одне підприємство у 4 рази поряд із збільшенням збитку тільки на 13%, що свідчить про загальне зростання прибутковості економіки України в цілому.

Відбулося зменшення питомої ваги збиткових підприємств у загальній кількості на 4,2 в.п. та зростання їх збитковості на 54,4 в.п. Проте темп зростання прибутків перевищив темп росту збитків у 1,5 рази, що вплинуло позитивно на структуру підприємств України (сформовану за фінансовим результатом від звичайної діяльності до оподаткування).

Отже, за результатами оцінки основних показників розвитку підприємств України можна зробити висновок, що в економіці протягом 2000-2006 рр. мали місце стійкі позитивні тенденції зниження збитковості суб’єктів господарювання. Дані зміни забезпечили перевищення прибутку над збитком від звичайної діяльності суб’єктів економіки в обсязі 70,7 млрд. грн., що на 15% більше показника 2005 р. та перевищує показник 2000 р. в 5,4 рази. Найсприятливішим роком для розвитку підприємств, що забезпечив стрімке зростання прибутку та фінансового результату (сальдо), став 2004 р., оскільки загальні темпи росту цих показників, відповідно, склали 164% та 241%. При цьому середньорічний обсяг сальдо на 1 підприємство у 2006 р. складає 196,2 тис. грн. (на 146,7 тис. грн. більше рівня 2000 р. та на 18 тис. грн. – 2005 р.).