Екологія: 6. Екологічний моніторинг

Кравчук С.С., Романюк М.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Ліхеноіндикація стану забруднення оточуючого

середовища у м.Могилеві -Подільському

та його околицях

В наш час захист навколишнього середовища висувається на перший план. Наслідки недостатньої уваги до проблеми можуть бути катастрофічними. Особливо тривожить те, що деградація природного середовища може виявитись незворотною. Людство зрозуміло, що ця проблема стала транскордонною, інтернаціональною і нарешті глобальною. Вирішити завдання такого рівня не під силу одній окремо взятій країні — це можливо лише в результаті глобального співробітництва у інтересах стійкого розвитку.

Однією з важливих складових боротьби із забрудненням є екологічний моніторинг, тобто система спостережень, оцінки і прогнозування антропогенних змін стану екосистем. Першими на забруднення навколишнього середовища реагують живі організми. Тому дослідники рекомендують оцінювати рівень забруднення на основі спостережень за біологічними об'єктами, за видовим складом і співвідношенням між собою певних (еталонних) груп видів-біоіндикаторів, які можуть бути індикаторами забруднень навколишнього середовища. Такий метод отримав назву «біоіндикація».

Лишайники завдяки особливостям своєї організації і життєдіяльності є одними з найкращих біоіндикаторів чистоти повітря. Вони поширені по всій планеті, ростуть на різних субстратах, здатні витримувати суворі умови існування, і у той же час їм властива висока чутливість до забруднення атмосфери. Різні види і форми лишайників по-різному реагують на різні повітряні полютанти. Вивчивши ці властивості лишайників, можна вдало використовувати їх для загальної оцінки ступеню забруднення довкілля, особливо атмосферного повітря. На цій основі почав розвиватись особливий напрям індикаційної екології — ліхеноіндикація, тобто індикація за допомогою лишайників.

Ліхеноіндикація поділяється на візуальну (за наявністю певних видів описується забруднення повітря і проводиться ліхенологічне картування місцевості) і експериментальну (у зразках лишайників експериментально визначають рівень накопичення полютантів). Важливо те, що ці два види ліхеноіндикації не суперечать один одному, і, зазвичай, їх застосовують разом: спочатку візуальну, а потім — експериментальну.

Ліхеноіндикацію зручно проводити в конкретній обмеженій місцевості (наприклад, у невеликому місті і його околицях). Ми поставили перед собою задачу провести ліхенологічне картування і у місті Могилеві-Подільському.

Завдяки особливостям географічного положення (у вузькій долині річки Дністер), у місті Могилів-Подільський сформувався особливий мікроклімат: тут сухіше, тепліше, послаблена циркуляція повітря, тому фактор забруднення атмосфери міста є дуже важливим. Ситуація загострюється із-за великої кількості транзитного транспорту, що направляється через Могилів-Подільську митницю і у зв’язку з відсутністю об’їзної дороги навколо міста.

Рівень забруднення конкретного району можна визначити по наявності чи відсутності в ньому відповідних видів лишайників за допомогою спеціальних шкал. Серед них слід виділити шкали, які розробив Х. Трасс. Ось одна з них:

Таблиця №1. Шкала для визначення забруднення повітря по видовому складу лишайників (Х.Трасс)

	Ступінь забруднення повітря	Лишайники
0 зона	Дуже сильне	Лишайників нема, лише водорость плеврокок на деревах і каміннях
І зона	Сильне забруднення	Лишайник леканора
ІІ зона	Зменшення забруднення	Лишайник ксанторія на камінні
ІІІ зона	Середнє забруднення	Пармелія на камінні, на деревах відсутня
ІV зона	Відносне забруднення	Сірі листкуваті лишайники з’являються на стовбурах дерев
V зона	Зона чистого повітря	З’являються кущисті лишайники, в тому числі евернія
VІ зона	Дуже чисте повітря	Кущисті, в тому числі уснея

Обстеження наявності і стану певних видів лишайників у різних частинах міста (візуальна ліхеноіндикація) за допомогою даної шкали дало змогу поділити місто на зони лишайників. У місті є невелика «лишайникова пустеля» (індустріальна частина міста), досить велика «зона боротьби лишайниками за життя» (навколо першої), і «нормальна лишайникова зона» (периферія міста).

Для експериментальної ліхеноіндикації (ІІ етап нашої наукової роботи) завдяки ряду ознак було обрано індикаторний вид – Xanthorіa parіеtіna (ксанторія настінна). Це листкуватий епіфітний лишайник, один із найпоширеніших на стовбурах дерев, скелях, камінні, на всіх континентах. Зразки Xanthorіa parіеtіna збиралися у місті та на різних відстанях від нього (у 5 пунктах). Після збору зразки пройшли спеціальну обробку і очистку.

У підготовлених зразках за допомогою спеціальних приладів вимірювалась питома активність цезію-137 за допомогою багатоканального гамма-спектроаналізатора LP 4900B „AFORA” з напівпровідниковим детектором ДГДК-100. Після цього в тих самих зразках лишайників була визначена концентрація металів (Al, Fe, Pb, Zn, Мg, Мn, Сu, Co) на атомно-адсорбційному фотометрі С-600 за стандартною методикою. Отримані матеріали проаналізовані на ПЕОМ за допомогою пакетів програм СУБД, Ехсеl, «Statistica» та «Statgrafics». Усі вище зазначені аналізи виконані у лабораторії радіаційної екології лісу Поліського філіалу УкрНДІЛГА, за що її співробітникам висловлюємо щиру подяку.

Результати вимірювань були опрацьовані статистично і занесені до таблиці, а також нами проаналізовано вміст металів і питому активність цезію-137 у сланях лишайників у кожному з пунктів збору.