Медицина, 7

Воробель А.В.

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.

Аналіз причин та прояви залізодефіцитної анемії (ЗДА) серед студенток, які знаходилися на диспансерному обліку в Прикарпатському національному університеті (ПНУ). Профілактика ЗДА.

ЗДА – це анемія, зумовлена дефіцитом заліза в сироватці крові, кістковому мозку та депо. Люди, у яких виявлений скритий дефіцит заліза та ЗДА, складають 15-20% населення Землі.

Отже, питання профілактики ЗДА є дуже актуальними.

Найчастіше ЗДА зустрічається серед дітей, підлітків, жінок дітородного віку.

Виділяють дві форми ЗДА: латентний дефіцит заліза і ЗДА.

Латентний дефіцит заліза характеризується зменшенням кількості заліза в його депо та зниженням рівня транспортного заліза крові при ще нормальних показниках гемоглобіну та еритроцитів.

Отже, вміло коригуючи латентний дефіцит заліза, можна не допустити розвитку ЗДА.

Мета роботи

На основі вивчення амбулаторних карточок студенток, які знаходилися на диспансерному обліку у ПНУ, проаналізувати причини та прояви ЗДА, рекомендувати первинну та вторинну профілактику ЗДА.

Матеріали і методи дослідження

Вивчали диспансерні амбулаторні карточки студенток ПНУ, в яких виявили ЗДА. Вивчали причину ЗДА в кожному конкретному випадку.

Результати досліджень

На диспансерному обліку в ПНУ знаходились 89 студенток віком від 17 років до 23 років.

На основі вивчення амбулаторних карточок обстежуваних виявили наступне.

Характеристика анемічного синдрому. Всі обстежувані скаржились на загальну слабкість, підвищену втомлюваність, зниження працездатності, пам’яті, сонливість, головокружіння, серцебиття, задишку (особливо під час ходьби по сходах на 4-5 поверхи). 12,8 % студенток відмічали шум у вухах, запаморочення, наявність зомління (особливо під час швидкої зміни горизонтального положення на вертикальне).

20,5% студенток скаржились на болі колючого характеру в ділянці серця.

У всіх обстежуваних виявлений знижений апетит.

5,1% обстежених подавали скарги на болі в животі, нудоту, блювоту, відрижку, дисфагію.

Характеристика сидеропенічного синдрому

Синдром гіпосидерозу зумовлений тканинним дефіцитом заліза, зниженням активності цитохромоксидази, пероксидази та ін. Сидеропенічний синдром у обстежуваних проявляється такими симптомами.

У 89,7% студенток спостерігалось спотворення смаку – бажання їсти крейду, зубний порошок, вугілля, глину, пісок, сире тісто, сирий фарш, крупу.

Всі обстежувані любили гостру, солену, кислу, перчену їжу. У всіх обстежуваних виявлено спотворення нюху – студентки любили нюхати запахи, які більшість людей сприймають як неприємні (бензин, нафта, ацетон, запах лаків, фарб та ін.).

У всіх студенток виявлені дистрофічні зміни шкіри та її придатків: сухість шкіри, схильність до появи тріщин на шкірі; ломкість, випадання волосся. У всіх дівчат спостерігалась ломкість нігтів. У 5,1% студенток виявлено поперечну смугастість нігтів та симптом койлоніхії – ложкоподібна ввігнутість нігтів.

У 25,6% обстежених студенток спостерігались періодичні ознаки ангулярного стоматиту – тріщини, „заїди” в кутиках рота. Стільки ж студенток скаржились на болі та почервоніння кінчика язика. У 48,7 % студенток виявлена схильність до пародонтозу та карієсу.

У всіх студенток, які знаходились на диспансерному обліку з приводу ЗДА, виявлено схильність до захворювань на гостру респіраторну інфекцію.

Аналіз причин ЗДА серед студенток, які знаходились на диспансерному обліку з приводу ЗДА.

У 28,2% обстежених дівчат менструації були тривалістю 7-10 днів, рясними. У 18% студенток виявлено, що їх матері теж страдали на ЗДА. Аліментарний характер анемії виявлений у шести дівчат, в раціоні яких переважали вуглеводи та молочні продукти.

15,4 % дівчат значно виросли на протязі останнього року. 7,7% студенток обмежували себе в їді, щоб не поправитися. У 7,7% студенток діагностований гельмінтоз. 5,19% студенток були вегетаріанцями. У однієї вагітної виявлено латентний дефіцит заліза.

Аналізуючи, показники гемограми, можна зробити висновок, що у студентки О-ко ЗДА була важкого ступеня, у Г-й, Д-к – середньої ступені важкості, у решти студенток – легкої ступені важкості.

Обговорення

На основі аналізу амбулаторних карток студенток, які знаходилися на диспансерному обліку, можна виокремити такі причини ЗДА у обстежуваних.

1. Хронічні крововтрати – зустрічаються найчастіше. Характерними є тривалі, незначні крововтрати, яких не зауважують пацієнти. Відомо, що 1 мл крові вміщує 0,5 мг заліза. Тривала щоденна втрата 2 чайних ложок крові може поступово привести до розвитку ЗДА.

а) Маткові крововтрати – найчастіша причина ЗДА у жінок. У пацієнток репродуктивного віку спостерігаються тривалі та рясні менструації. Нормальною вважається менструальна кровотеча в межах 30-60 мл (15-30 мг заліза). Якщо об’єм щомісячної крововтрати перевищує норму, то розвивається анемія. Наприклад, при щомісячній втраті 80-120 мл крові втрата заліза складає 40-60 мг, крім того, 30 мг заліза в місяць є фізіологічними (по 1 мг на добу). Отже, за певний час виникає дефіцит заліза, який не може компенсуватися тим залізом, який жінка отримує з їжі. Таким чином, розвивається анемія.

Причини гіперполіменорей різноманітні, але найчастіше – дисфункціональні маткові кровотечі, які виявили у обстежуваних.

2. Підвищена потреба в залізі теж веде до розвитку ЗДА .

а) Вагітність, роди і лактація – це періоди життя жінки, коли використовується значна кількість заліза. Потреба в залізі в першому триместрі вагітності близька до норми, в другому – збільшується до 3 мг на добу, в третьому – 3,5-4 мг на добу. Затрата на одну дитину складає 600 мг заліза. Для відновлення запасів заліза необхідно 2,5-3 роки. Отже, у жінок з інтервалами між родами менше 2,5-3 роки легко розвивається ЗДА .

б) Період статевого дозрівання та росту – часто супроводжується розвитком ЗДА. Розвиток ЗДА зумовлений підвищеною потребою в залізі в зв’язку з інтенсивним ростом органів і тканин, посиленим ростом тіла в довжину.

в) Інтенсивні заняття спортом в деяких випадках можуть сприяти розвитку ЗДА, особливо якщо раніше спостерігався скритий дефіцит заліза. Розвиток анемії при інтенсивних навантаженнях зумовлений підвищеною потребою в залізі під час фізичних вправ, збільшенням м’язевої маси (збільшенням заліза для синтезу міоглобіну), втратами заліза з потом під час тренувань, зниженням всмоктування заліза в кишечнику під час тривалих пере навантажень.

3. Недостатнє надходження заліза з їжею.

Нутритивна (аліментарна) ЗДА зумовлена недостатнім надходженням заліза з їжею. Спостерігається у строгих вегетаріанців (в раціоні яких зовсім відсутнє гемове залізо), у дівчат, які нераціонально харчуються в зв’язку з бажанням схуднути.

В основі всіх клінічних проявів ЗДА є дефіцит заліза, який проявляється тоді, коли втрати заліза переважають над його поступленням з їжею (тобто 2 мг/добу).

При дефіциті заліза знижується активність залізовмісних і залізозалежних ферментів в органах і тканинах, зменшується утворення міоглобіну. Внаслідок зниження активності ферментів тканинного дихання (цитохромоксидаз) спостерігаються дистрофічні зміни епітеліальних тканин (шкіри, її придатків, слизових оболонок, шлунково-кишкового тракту) і мускулатури (міокарду і скелетної мускулатури).

Зниження активності залізо-вмісних ферментів в лейкоцитах знижує їх фагоцитарну і бактерицидну функції. При ЗДА порушується утворення лейкоцитами цитокінів, зокрема, інтерлейкіну-1, який відіграє важливу роль в клітинному, гуморальному імунітеті та неспецифічних захисних механізмах.

Аналізуючи вищевказане, актуальним є питання профілактики ЗДА. Первинна профілактика проводиться серед осіб, в яких немає в даний момент анемії, але є фактори, які сприяють розвитку анемії.

1. Профілактика ЗДА у дівчат та жінок з рясними і тривалими місячними.

Необхідно призначати 2 курси профілактичної терапії препаратами заліза напротязі 6 тижнів або після менструації напротязі 7-10 днів щомісячно напротязі року.

2. Профілактика ЗДА в період інтенсивного росту.

Рекомендувати 1-2 курси профілактичного лікування препаратами заліза напротязі шести тижнів.

3. Профілактика ЗДА у спортсменів.

Проводити 1-2 курси профілактичного лікування препаратами заліза напротязі 6 тижнів.

4. Профілактика ЗДА у вагітних жінок.

У вагітних, в яких вагітність протікає нормально, аналіз крові в межах норми, з 31 тижня вагітності необхідно призначати препарати заліза на протязі 8 тижнів.

У вагітних, в яких аналіз крові в межах норми, але виявлено фактори, які сприяють розвитку анемії (тривалі, рясні менструації перед вагітністю, недостатнє поступлення заліза з їжею, наявність інфекційно-запальних вогнищ, ранній токсикоз вагітних з частим блюванням), потрібні призначення препаратів заліза з 12-13 тижня вагітності тривалістю 3-4 тижні з перервою до 4-5 тижнів. Такі курси проводять до родів.

Вторинна профілактика необхідна особам, в яких вилікована ЗДА, але є загроза рецидиву ЗДА (рясні місячні та ін). Таким студентам слід призначати два шеститижневі профілактичні курси препаратами заліза 2 рази в рік та спеціальну лікувальну дієту з включенням телятини, гов’ядини.

Висновки.

1. Причини ЗДА у студенток, які знаходились на диспансерному обліку у ПНУ, є наступні: хронічні крововтрати (гіперполіменорея), підвищена потреба в залізі (вагітність, період статевого дозрівання та росту), недостатнє надходження заліза з їжею, гельмінтози.

2. Основними проявами ЗДА серед студенток є анемічний та сидеропенічний синдроми.

3. Рекомендовано первинну та вторинну профілактику ЗДА серед студенток ПНУ.

Перспективи подальших досліджень у даному напрямку

Під час вступних іспитів в ПНУ медичною комісією виявляти осіб, в яких немає на даний момент анемії, але є фактори, які сприяють розвитку анемії або є латентний дефіцит заліза. Такі студенти повинні знаходитись на диспансерному обліку в ПНУ з метою проведення первинної профілактики ЗДА.