РОЛЬОВА ГРА ЯК МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ ИНОЗЕМНИХ МОВ У ВНЗ

У сучасній методиці іноземна мова виконує важливу роль розвитку мовленевих здібностей і стимуляції мотивів учіння, психологічно важливих для формування готовності людини до вивчення іноземної мовою. Мотивація як система спонукальних чинників є головним психологічним фактором успішного оволодіння мовою. Мотивацію визначають бажання, потреби та інтереси студента. Завдання викладача – створити умови для формування позитивної мотивації і максимального розкриття творчого потенціалу студента.

Розрізняють два види мотивації : зовнішню та внутрішню. Зовнішня мотивація, або дистантна, пов’язана з усвідомленням студентом загальноосвітньої важливості предмету. Внутрішня мотивація спричиняється позитивними ємоціями, які людина отримує від процесу вивчення мови. Різновидами внутрішньої мотивації є ігрова, комунікативна, пізнавальна та естетична, а також мотивація, пов’язана з усвідомленням певного прогресу у володінні мовою.

Взаємодія різних видів внутрішньої мотивації створює умови для впливу на емоційну та інтелектуально-вольову сферу, перетворюючи студента на активного учасника навчального процесу.

Рольова гра є одним із найбільш цікавих та ефективних методів у навчанні спілкуванню іноземною мовою. Сам термін «рольова гра» вже давно вживається не тільки у контексті викладання мови. Його можна зустріти і в інших сферах діяльності людини, які пов’язані з необхідністю вирішення соціальних проблем через мовну комунікацію.

Зв’язок особистості із зовнішнім середовищем виявляється у тому, що особистість постійно виконує ту чи іншу соціальну роль – вчителя, студента, батька, покупця і т.д. Виконання цих ролей у соціальному середовищі визначає мовну поведінку індивіда, тобто людина діє і говорить згідно обраної ролі. Таким чином, поняття соціальної ролі є складовою соціальних відносин. Середовище виступає первинною соціалізацією по відношенню до людини, де вона засвоює свій соціальний досвід, використоауючи мовний апарат.

Рольова гра як метод навчання передбачає вторинну соціалізацію. Вона імітує первинну або реальну соціалізацію і має завжди штучний характер. Міра умовності ситуацій у рольовій грі може бути різною. Студенти можуть виконувати ролі літературних героїв, реальних людей або представників різних професій. Але елемент умовності є притаманним будь-якому виду рольової гри.

Рольова гра заснована на створенні рольових ситуацій, що вимагають досягнення певного рівня мовленевої підготовки студента. Це, перед усім, володіння певним набором мовленевих формул, штампів, необхідних для здійснення комунікативних процедур – вміння почати/закінчити бесіду, привітатися, підтримати розмову, перейти на іншу тему.

Успіх рольової гри забеспечують наступні критерії:

- набір мовленевих конструкцій залежно від соціальнокультурної специфіки спілкування;

- володіння основними інтонаційними моделями вивчаємої мови для передачі емоцій та настрою учасників комунікації;

- розуміння цілей та змісту гри, які треба виразити;

- відповідність інтересам та потребам студента, тобто врахування фактору внутрішньої мотивації.

У процесі навчання рольова гра виконує наступні функції:

- моделююча (сприяє соціалізації особистості);

- інформуюча ( знайомить з корисною та цікавою інформацією та нормами поведінки у різних комунікативних ситуаціях);

- формуюча (розвиває мотиваційну та пізнавальну сферу людини як особистості і як суб’єкта навчального процесу);

- корегуюча (дає змогу виявити рівень підготовки студентів, рівень сформованості мовленевої поведінки у відповідних ситуаціях);

- стимулююча (забеспечує позитивний емоційний настрій, усуває психологічні бар’єри).

Таким чином, рольова гра є досить перспективним методом навчання тому, що сприяє створенню благоприємного психологічного клімату, створює атмосферу іноземного спілкування, посилює мотивацію до вивчення іноземної мови.