Філологічні
науки/6. Актуальні проблеми перекладу
Андрієвська О. С.
Чернівецький національний
університет ім. Ю. Федьковича
Інтернаціоналізми та принципи їх класифікації
Інтернаціоналізми, інтернаціональна лексика —
слова, які виражають поняття міжнародного значення і існують у багатьох мовах
світу (споріднених і неспоріднених), зберігаючи близьке або спільне значення й
фонетико-морфологічну будову [4].
Є три принципи класифікації інтернаціоналізмів.
1. Принцип
вмотивованості
Вмотивованістьь
Основними критеріями
класифікації інтернаціоналізмів є вмотивованість, чи
«внутрішня форма». Є три типи вмотивованості:
В інтернаціоналізмів
значення завжди схожі, тоді як схожість форм може спиратися на певну низку
ознак [1;
256].
На думку більшості
науковців, інтернаціоналізми мають міжнаціональний
характер вживання (їх не можна відносити до слів рідної мови), однакові за
значенням та аналогічні за вимовою як мінімум у трьох неспоріднених мовах. При
цьому вони не обов'язково мають характер запозичень (вони виходять за межі
запозичень), бо багато слів рідної мови стали інтернаціоналізмами
[5; 144-145].
В усякому разі, національна
форма, нехай навіть якщо вона засвоєна якоюсь іншою мовою, може вважатися
водночас інтернаціональною лише за умови, якщо є форми етимологічно ідентичні з
нею у кількох інших мовах, якщо всі ці форми є схожими, а мови належать до
різних мовних сімей [2; 120].
Відсоткове співвідношення
інтернаціонального та національного не є однаковим у різних мовах. Все залежить
від преференційних тенденцій у кожній конкретній мові. Проте присутність
інтернаціонального елементу в будь-якому відношенні значно полегшує спілкування
між носіями різних мов, а саме:
а) сприяє повсякденній
комунікації;
б) має широке застосування
у вивченні та викладанні іноземних мов;
в) передає інформацію
стосовно культурно-історичних контактів між різними народами;
г) може інтерпретуватися як
словник пан-європейської культури;
г) робить вагомий внесок у
дискусії стосовно іншомовних запозичень [6; 166].
2. Класифікація інтернаціоналізмів з точки зору перекладача
Чіткі критерії визначення поняття інтернаціоналізму, на
жаль, відсутні і тому різні науковці тлумачать дане поняття по-різному. Наукове
визначення поняття лексичного інтернаціоналізму намагаються дати, стверджуючи,
що інтернаціоналізмами в мовознавстві слід називати
особливо важливі форми лексичної спільності, які є міжмовною синхронічною
категорією, що має прояв лише при зіткненні або зіставленні мов [2; 13].
З точки зору перекладача інтернаціоналізми
можна умовно розділити на дві групи.
Виходячи з цього, можна
дійти висновку, що переважна більшість інтернаціоналізмів
є частковими інтернаціоналізмами, а повні інтернаціоналізми — це також окремий випадок часткових інтернаціоналізмів.
Псевдоінтернаціоналізми — це також
слова, які були утворені з міжнародних морфем та не вийшли за межі конкретної
мови-продуцента, тобто не були запозичені іншими мовами (типу рос. лифтёр)
[3; 63].
Такі одиниці часто бувають
нездоланною проблемою для недосвідчених перекладачів. Недарма їх називають
"удавані або фальшиві друзі перекладача" (translator's false friends).
Зустрічаючись з ними, перекладач мимоволі згадує етимологічно тотожне
українське слово і забуває, що його значення та вживання не співпадають із
значенням та вживанням відповідного англійського слова.
3. Класифікація інтернаціоналізмів
за способом та джерелом запозичення
Існує кілька принципів
класифікації інтернаціональних елементів за способом запозичення та за вибором
джерела запозичення.
За вибором джерела виділяєтьлся 4 типи інтернаціональних форм:
1) чисто латинські або
грецькі слова (omnibus);
2) національні латинізми та еллінізми,
які мають греко-латинські корені та національні закінчення (лат. industria, англ. industry, нім. Industrie);
3) національні слова, що стали інтернаціоналізмами
(типу рос. спутник);
4) народно-латинські (романські) варіанти латинських
коренів (іт. flusso, icn. flujo —
від лат. fluxus) [7; 75].
Литература:
1. Акуленко В.В. Интернациональные элементы в лексике языков // Национальное и интернациональное в литературе, фольклоре и языке. — Кишинев: Штиинца, 1971. — С.251 – 264.
2. Белодед И.К. Интернациональные элементы в лексике и терминологии. — Харьков: Вища
школа, 1980. — 208 с.
3. Дайк
Т.А., ван. Язык. Познание. Коммуникация/Пер. с англ.:
Сб. работ/сост. В. В. Петров под ред. В. И. Герасимова; Вступ. ст. Ю. Н. Караулова и В. В. Петрова.- М.: Прогресс, 1989.- 312 с.
4. Михайленко В.В. Алгоритм інтро-перекладацьких
стратегій у мультимедійному форматі//Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції
"Наука і освіта '2004" .Том 25. Актуальні проблеми перекладу. -
Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С.38-39.
5. Морозов Віктор, Гаррі Потер і філософський камінь. – Київ:
А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2005. – с. 3 – 55.
6. Нікітіна
Ф.О. Засоби структуризації інтернаціональних терміноелементів в українській
науковій термінології // Мовознавство. — № 4-5, 1996. — С. 47-49.
7. Ehlich K. Greek and Latin as a Permanent Source of
Scientific Terminology: the German Case // Language Adaptation (edited by Florian Columas). —