Філологія/3. Теоретичні й методологічні проблеми дослідження мови

К.ф.н. Стасюк Т.В.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Застарілі слова та неологізми в складі

комп’ютерного сленгу

Комп’ютерний сленг як невід’ємна частина лексичної системи мови належить до найбільш відкритих систем, постійно перебуває у стані динамічного розвитку. Процес удосконалення комп’ютерного сленгу (КС) безпосередньо пов’язаний із розвитком інформаційних технологій. Тому кількісні та якісні зміни в межах українськомовного КС – результат взаємодії лінгвальних та екстралінгвальних факторів і закономірностей. Отже, характерна особливість словникового складу КC – його безперервний розвиток. Частина слів у сленгу незмінно зберігається протягом усього його існування. Це основний словниковий фонд українського КC. До нього входять слова на позначення найважливіших для комп’ютерників понять – назви користувачів, частин апаратного забезпечення і програмне забезпечення. Водночас склад КC у процесі його функціонування зазнає певних змін: одні слова стають застарілими, інші – з’являються.

Персональний комп’ютер, пройшовши великий шлях від свого народження до сьогодення, багато в чому вдосконалився, з’явилися нові пристрої, програмне забезпечення і технології. Користувачі комп’ютерної техніки перейшли від застосування досить примітивних пристроїв і технологій до досконаліших, сучасних і складних. Зі зміною однієї технології іншою старі слова забуваються, їм на зміну приходять нові. Цей процес, так само як і розвиток самих комп’ютерів, відбувається дуже стрімко. Лише 10-12 років тому було чути такі найменування комп’ютерів: екстішка «комп’ютер IBM PC AX»; двійка, двушка «комп’ютер із процесором Intel 80286»; трійка, трьошка «комп’ютер із процесором Intel 80386»; четвірка «комп’ютер із процесором Intel 80486»; 5-7 років тому: пень перший, пеньок сотий, сотка «Pentium 100»; пень двохсотий, пеньок двохсотий «Pentium 200». Зараз же (лише кілька років потому) ці моделі комп’ютерів є застарілими. Перші з них уже повністю не використовуються, другі – дуже рідко. У зв’язку з цим не використовуються взагалі або дуже рідко й їхні сленгові назви.

При розгляді лексики КC в діахронічному плані виявилося, що швидкість зміни її складу набагато випереджає не лише швидкість зміни загального складу лексики української мови, а й багатьох професійних і групових жаргонів. Якщо в будь-якому іншому сленгу слово може існувати протягом десятиліть, то в комп’ютерному лише за минуле десятиліття бурхливого технічного прогресу з’явилося і зникло з ужитку чимало слів. Рухомість лексики зумовлена, передусім, екстралінгвальними причинами: стрімке застаріння, а також поновлення комп’ютерної техніки і програм спричинює зміну у лексиконі комп’ютерників.

Проведене анкетування, в яке було включене питання про те, наскільки давно респонденти користуються комп’ютерами, показало, що майже 10% слів, відомих інформантам, які користуються комп’ютерами протягом 8-10 років, виявилися невідомими тим, хто почав працювати на комп’ютері 1-3 роки тому. Такі слова можна вважати застарілими. Ці лексеми входять до пасивної частини словникового складу КC.

Застарілі слова бувають двох видів: історизми та архаїзми. Обидві групи наявні в українськомовному КC.

Історизми – слова, які вийшли з активного вжитку, оскільки зникли позначувані ними поняття: єгеа, єжеа, баба яга «удосконалений графічний адаптер EGA»; жовта зборка «комп’ютер, зібраний у країнах Південно-Східної Азії»; турба «кнопка прискореного режиму роботи процесора»; сім «модуль з однорядним розміщення мікросхем пам’яті SIMM»; карга, цежеа, циган «адаптер кольорової графіки CGA (Color Graphics Adapter)»; хамелеон «різновид материнської плати, що надає можливість встановлювати різні процесори (Intel 80386 або Intel 80486)»; копік, сапер (англ. coprocessor) «співпроцесор»; косі «показник того, що в комп’ютері наявні два типи накопичувачів на гнучких магнітних дисках 3,5” і 5,25”»; лопух «накопичувач на гнучких магнітних дисках 5,25” або 8” (floppy disk drive)»; п’ятак, п’ятидюймовка «накопичувач на гнучких магнітних дисках 5,25”; дискета для накопичувача на гнучких магнітних дисках 5,25”»; скло «захисний екран монітора»; хаєва дискета (англ. high density diskette) «старі дискети дуже великого розміру » тощо.

Архаїзми – слова, які вийшли з активного вжитку, оскільки були витіснені іншими словами. Наприклад, замість давніх числогриз, керогаз, тачка, склянка, лопата тепер активно вживаються комп, пісюк, машина «комп’ютер»; чапатар, штампик – друкувалка, принтак «принтер»; кейборд / кіборд – клава «клавіатура»; алтин – флопік «накопичувач на гнучких магнітних дисках 3,5”» тощо.

Набагато важче визначити коло неологізмів на конкретному синхронному зрізі. Крім того, якщо старіння комп’ютерної лексики відбувається головним чином за рахунок історизмів, то виникнення слів можливе і без появи нових денотатів. Залежно від структурно-семантичних особливостей, неологізми бувають лексичні, тобто такі, в яких на певному етапі розвитку мови новими є і зміст, і звукова оболонка, і семантичні, в яких стара оболонка слова наповнюється новим змістом [184, 243]. Так, на етапі появи версії ОС Windows Millennium неологізмом у КC вважалася лексема лінолеум, а з появою Windows ХР неологізмами вже можна вважати лексеми віндуза хрюша і хренова. Семантичними неологізмами можна вважати запозичені з загальнонародної мови слова типу алкоголік, хробак, глист, рама, пацюк тощо, які, увійшовши до лексичного фонду КС, набули нових значень: алкоголік¹ «програміст мовою ALGOL» і алкоголік² «програма Alcohol***%» (де *** – версія програми, відповідно 80%, 100%, 120%, 140% і т. ін.)»; хробак, глист «комп’ютерний вірус»; рама «оперативна пам’ять комп’ютера (RAM – random-access memory)»; пацюк «маніпулятор типу миша вітчизняного виробництва, який вирізняється значно більшим розміром порівняно з закордонними відповідниками».

Отже, процес швидкого оновлення компьютерного сленгу – одна з характерних ознак мови комп’ютерників.