Швидка Л.І., Мягких В.Б.
Актуальність дослідження психічного
здоров'я сучасної української студентської молоді обумовлена наявністю і їх
житті багатьох стресогенних факторів, що мають як зовнішній (особливості
ситуації в світі, країні), так і внутрішній (особливості студентського
середовища) характер. Щодо перших, то стрімкі темпи науково-технічного
розвитку, динамізм соціальних процесів, надзвичайний інформаційний тиск,
оновлення морально-ціннісних орієнтирів, екологічна криза - усе це зумовлює
психологічне напруження, викликає депресію, стрес як планетарну хворобу 20
віку. Щодо України, то глибока і всеохоплююча загальна криза системи суспільних
відносин, як зміст перехідного періоду трансформації українського суспільства,
спричиняє суперечливі і складні колізії внутрішнього світу і реальної поведінки
особистості, тобто соціальна ситуація, що склалася в нашій країні суттєво
впливає на виникнення, перебіг, розв'язання особистісних криз, які є
невід’ємними складовими життя кожної людини, неминуче постають перед нею і з різною
мірою гостроти обтяжують її існування.
Щодо особливостей студентського
середовища, то аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми дозволив
констатувати наявність багатьох стресогенних ситуацій, які супроводжують
навчальний процес у вищих навчальних закладах. Перш за все це пов'язано з тим,
що період активного входження в студентське середовище передбачає досягнення
визнання та високого статусу серед студентів-однолітків та викладачів,
засвоєння певних моделей поведінки, що спрямовані на досягнення цієї мети.
Намагання зайняти високий соціальний
статус супроводжується множинністю емоційних переживань, тому потребує
вироблення відповідного стилю життя,
який повинен включати турботу про власне психічне здоров’я, запобігання
надмірним стресовим ситуаціям, знання методик зняття стресу і переходу до
нормальної життєдіяльності. Але, як свідчать численні соціологічні дослідження,
турбота про власне здоров'я асоціюється у сучасних молодих людей перш за все з
турботою про фізичне здоров'я (не пити, не курити, бігати тощо), більш того ця
турбота найчастіше проявляється лише на
вербальному рівні. Щодо реальної поведінки, то турбота про своє здоров'я
(фізичне, психічне) не є достатньо вираженою в молодіжному середовищі. В той же
час чітко фіксуються обмеження щодо проведення вільного часу, саме в напряму
відтворення психічних сил молодої людини. Навпаки шляхи і засоби відпочинку,
які використовує сучасна молодь скоріше
шкодять її психічному здоров'ю, оскільки часто її відпочинок супроводжується
вживанням алкоголю, наркотиків, палінням, захопленням екстремальними видами
відпочинку, важкою рок-музикою, що, як свідчать медико-соціальні дослідження,
не відповідає здоровому способу життя, виснажує нервову систему, не сприяє
нормальній релаксації.
Соціологія
і психологія здоров’я особливу увагу приділяють індивідуальним ресурсам, які
витрачає людина в ситуаціях підвищених вимог, психічних та інтелектуальних
перенавантажень. Безсумнівно, студентське середовище можна віднести до таких в
якому наявні підвищені вимоги та перенавантаження різного характеру. Мається на
увазі не тільки підготовка до іспитів, захист курсових, випускних робіт. Саме в
цей період формується майбутній професіонал, стан психічного здоров’я якого
безпосередньо впливає на ефективність діяльності та стиль життя в цілому. В
період гострих соціально-економічних змін, які, як ми вже наголошували,
відбуваються в українському суспільстві, з усією силою проявляється ще один
додатковий фактор ризику по відношенню до психічного здоров’я – соціальна та професійна
невизначеність майбутнього фахівця в суспільстві, необхідність пошуку місця
роботи, відповідного рівню освіти та підготовки.
Втрата контролю над результатами своєї
діяльності, невизначеність майбутнього не тільки знижує мотивацію студентів
щодо навчання, а й викликає почуття
страху та непевності, що призводить до раннього розвитку симптомів професійного
вигорання. Коротко- та довгострокові наслідки неконтрольованої соціальної
ситуації проявляються як пасивність, безпорадність, тривожні стани, невпевненість
в собі, розчарування, що в кінцевому рахунку породжують тривожність, депресивні
стани, психічні пошкодження.
Наступний важливий фактор психічного
здоров’я студентів – задоволеність результатами власної діяльності. Почуття
успішності асоціюється з переживанням високого суб’єктивного значення
особистісних спрямувань, а також з високою вірогідністю досягнення мети.
Усвідомлений вибір цілей та позитивна оцінка можливостей їх досягнення мають
вирішальне значення в пошуках саморегуляції. При цьому зростає впевненість в
тому, що обрані цілі можуть бути досягнуті навіть за умови наявності зовнішніх
несприятливих обставин, тобто мова йде про механізми впливу на ефективність
власної діяльності. Усвідомлення можливості визначати цілі сприяє формуванню
стресостійкості та пошуку конструктивних стратегій подолання стресу. Почуття
низької особистої ефективності може призводити до порушення когнітивних
процесів в ситуації навантаження, наприклад, блокаді мислення в ситуації
іспиту. У зв’язку з цим варто відмітити ще один фактор, який грає вагому роль в
процесах пошкодження психічного здоров'я. Ним є так звана криза градифікації.
Криза градифікації розглядається у
соціології і психології здоров’я як явище, котре може призвести до різкого
зростанню рівня незадоволеності результатами власної діяльності, відчутті
безсилля, розчарування, фрустрації, зниженню мотивації досягнень. Причиною його
виникнення є невідповідність між затраченими зусиллями та отриманою
винагородою. Модель кризи градифікації можна представити як протиріччя між
високим рівнем енергетичних затрат (що включає зовнішню стимуляцію: вимоги,
обов’язки та внутрішню стимуляцію: амбіції, високий самоконтроль) і низькою винагородою (відсутність
соціального визнання, соціальної підтримки, низький соціальний статус),
результатом чого є порушення психічного здоров’я (погіршання самопочуття,
психосоматичні хвороби).
При дослідженні причин погіршення
психічного здоров'я студентства часто зазначається, що одна з них – недостатня
ідентифікація із студентським середовищем, сприйняття його як чужого, інколи
навіть ворожого. Особливо це актуально для студентів-першокурсників, які вперше
зіткнулися з новими, відмінними від шкільних, вимогами. Анонімність студента
першокурсника особливо відчувається студентами, що народилися в сільській
місцевості, в інших містах, і тому є
відірваними від родини та друзів. Цьому контингенту студентів необхідно
адаптуватися не тільки до нових умов студентського середовища, а й пережити складний процес адаптації до нових
умов життя. Необхідну допомогу в подоланні цього негативного явища може надати
психологічна служба вищих навчальних закладів, пропонуючи різного роду
консультації і допомогу в організації учбової діяльності.
Наступним негативним фактором психічного
здоров'я є низька якість партнерських стосунків, соціальної підтримки.
Соціальна підтримка зі сторони професійного оточення, в першу чергу викладачів,
колег, стає витоком позитивних емоційних переживань, допомагає при вирішенні
конфліктних ситуацій, уберігає від негативних наслідків гострої
конкуренції. Недостатня соціальна
підтримка призводить до розвитку почуття відчуженості від результатів
діяльності та зниження самооцінки. Згідно положень теорії відчуження,
наслідками низької соціальної підтримки є розчарування та фрустрація. У
випадку, коли на протязі довгого часу молода людина нездатна подолати відчуття
власної неповноцінності, розвиваються симптоми вигорання, різке зниження
самооцінки, почуття провини, агресія, спрямована на себе та оточуючих.
Отже, в реальному житті існує багато негативних факторів, впливаючих на
стан психічного здоров'я сучасного студентства. Дослідження цих факторів є актуальною проблемою, яка має важливе наукове і прикладне значення.