Психологія і соціологія / 8. Педагогічна психологія

Гарнаєва А.Ю., Пущенко М.С.

Вікові аспекти динаміки розвитку креативності

Дніпропетровський національний університет

Феномен дитячої обдарованості безпосередньо пов’язаний з проблемою вивчення творчої діяльності. Як відомо, фізіологічною основою обдарованості є задатки (особливі структури мозку), пластичність мозку і нервової системи, специфіка будови лівої та правої півкуль головного мозку. Психологічна база обдарованості в цілому співпадає з основними структурними елементами творчого пошуку, до яких відносяться, насамперед, розвиток внутрішньої логіки особистості, нестандартне бачення, нешаблонне мислення.

В свою чергу, структура обдарованості складається з таких компонентів, як інтелектуальний, обумовлений розвитком процесів уваги, пам’яті, мислення, креативний або творчий, зв’язаний із рівнем розвитку творчої уяви, оригінальності і продуктивності мислення, та мотиваційний компонент, до якого відносяться пізнавальна і дослідницька активність.

Ключовим моментом обдарованості є, так звана, креативність, яка являє собою інтегральну властивість особистості. Відомо, що це явище має віковий аспект. Креативність на різних вікових етапах (старший, дошкільний та молодший шкільний вік) менше диференційована і повинна розглядатися, головним чином, як універсальна (загальна) здібність. Однак із віком на генетичний фон накладається вплив середових чинників. В результаті цього креативність стає предметною, що реалізується у будь-якому виді діяльності. Слід також зауважити, що на ранніх вікових етапах високий рівень креативності може сполучатися із низьким рівнем розвитку інтелекту. І без інтенсивної роботи у відношенні розвитку останнього здатність до творчості, тобто кретивності, у подальшому може швидко знижуватися. Цей кризис креативності частіше всього обумовлений відсутністю у педагогічній практиці відповідного індивідуального підходу до виховання творчої особистості. Якщо дитині надати можливість накопичувати індивідуальний пізнавальний досвід, а також бути суб’єктом власної діяльності, у неї є всі шанси перебороти такий кризис. Ось чому так важливо досліджувати у відповідний час динаміку розвитку креативності учнів середньої школи, що й становило мету даної роботи.

Ідентифікація обдарованості проводилась серед учнів віком від 10 до 15 років за методикою Торренса. Ця методика дозволяє в певній мірі виявити дітей, які віддають перевагу творчому підходу до вирішення поставлених перед ними завдань (первинна кретивність), поряд із тими, що вважають за краще використовувати в подібних умовах репродуктивну або перехідну, так звану, вторинну креативність. Всього у дослідженні прийняло участь 205 учнів, які були поділені на три групи за віком. До першої групи входило 70 учнів віком 10 – 11 років, до другої – 65 учнів віком 12 – 13 років, третю групу складали 70 учнів віком 14 – 15 років. Проведене нами дослідження дало змогу визначити п’ять рівнів креативності серед досліджуваних: дуже високий, високий, вище середнього, середній, нижче середнього.

Згідно із отриманими результатами, серед учнів першої групи середній рівень креативності мали 28,6%, вище середнього – 21,4%, нижче середнього – 18,5%, високий – 17,1%, дуже високий – 14,3% учнів.

У другій групі з 65 учнів 29,2% мали рівень креативності вище середнього, у 23,1% учнів креативність була високою. Середній рівень креативності був притаманний 21,5% учнів, нижче середнього – 13,8% досліджуваних, а дуже високий рівень креативності спостерігався лише у 12,3%.

Наші досліди показали також, що учні з рівнем креативності вище середнього найчастіше зустрічались у третій групі – 35,7%, а ось інші рівні креативності в цієї групи були розподілені таким чином: дуже високий – 12,9%, високий – 17,1%, середній – 18,6%, нижче середнього – 15,7%.

Такм чином, порівняльний аналіз прояву різних рівней розвитку креативності свідчить, з однієї сторони,про те, що остання із віком певним чином змінюється. Зокрема, дуже високий рівень креативності, зареєстрований в наймолодшій групі (10 -11 років), із віком знижується, і серед учнів третьої групи (14 – 15 років) він досягае найнижчого рівня. Зміни високого рівня креативності мають характер параболи: однакові показники в учнів 10 – 11 і 14 – 15 років, та найбільш високий показник в учнів 12 – 13 років. Подібно до дуже високого рівня креативності змінюється і середній рівень: будучи найвищим у першій групі, він стає найнижчим у третій. Динаміка змін рівня креативності нижче середнього носить хвилеподібний характер, бо найвищим цей рівень виявився у самій молодшій групі, далі із віком він знизився, але потім у найстаршій за віком групі трохи підвищився.

Найстабільнішим з точки зору вікових змін виявився рівень креативності вище середнього. Поступово, починаючи з молодшої групи, він зростав, досягнувши найвищого показника в старших за віком учнів (14 – 15 років). Проте подальший аналіз свідчить про те, що цей рівень креативності стає домінуючим у віці 12 – 13 років, зберігаючи тенденцію до подальшого зростання, в той час як у учнів молодшої групи він не є превалюючим.

З другого боку, внутрішньогруповий аналіз прояву рівней креативності показує, що у віці 12 – 13 та 14 – 15 років на перший план виходить вище середній рівень креативності. Найменший відсоток учнів у всіх вікових групах мають дуже високий рівень креативності.

У першій віковій групі показники рівня креативності поступово зростають від дуже високого до середнього. У другій віковій групі більшість учнів мають високий, вище середнього та середній рівні креативності, в той час як дуже високий та нижче середнього рівні займають незначну позицію. У третій віковій групі домінує, головним чином, рівень креативності вище середнього, інші рівні креативності знаходяться у межах прояву від 13 до 19 відсотків. Останнє може свідчити про те, що набування знань та подальшого життєвого досвіду, з одного боку, формує творчі здібності людини, але з другого боку, в певній мірі усереднює її творчий потенціал.

Разом з тим, наявність, хоч і в незначній кількості, у всіх трьох вікових групах учнів з дуже високим рівнем креативності підтверджує те, що для вивчення творчого процесу зовсім необов’язково досліджувати геніїв. Елементи творчості виявляються в рішенні повсякденних життєвих задач, їх можна спостерігти,як показали наші досліди, і в звичайному шкільному навчальному процесі. І це націлює педагогів та батьків і всих тих, хто знаходиться поряд із дітьми, на удосконалення роботи по вихованню творчих здібностей дітей з метою зростання останніх.

Література.

1. Гарнаева А.Ю., Сидоренко С.В. Сравнительный анализ творческого потенциала учащихся среднего и старшего школьного возраста /Матеріали Міжнарод. наук. – практ. конф. „Наука і освіта – 2002.”, м.Дніпропетровськ, 2002. – с. 14 – 15.

2. Савенков А.І. Обдарована дитина, особливості психічного розвитку

// Магістр, 1997. - № 5. – с. 15 – 19.

3. Халапсис Е.В., Гарнаева А.Ю. Исследования психофизиологических особенностей одаренных детей / Матер. ІV Міжнарод. наук. – практ. конф. „Людина і космос”, Дніпропетровськ, НЦАОМУ, 2002. – с.400.