Психологія та соціологія/7. Загальна
психологія
Сімак А.А.
Ситуаційне поле як
тригерний фактор запуску
копінг-стратегій
На протязі всього життєвого шляху людина неодноразово взаємодіє з
критичними ситуаціями, що виникають при вирішенні екзестенційних проблем.
Потрапляючи в критичну ситуацію або сприймаючи її як таку людина починає
взаємодіяти з нею. Результат такої взаємодії відображається на когнітивній,
емоційній та поведінкові сфері, що визначає специфіку поведінки людини. Існують
життєві ситуації, знайомі кожній людині, які є настільки травматичними, що
вимагають допомоги інших, оскільки сама людина подолати її переживання не може
в силу дефіциту особистісних ресурсів або навпаки, в ситуаціях суб’єктивно
екстремального характеру може відбувається мобілізація особистісного потенціалу
і людина буде здатна подолати труднощі даної ситуації. На свідомому рівні
суб’єктивність переживань та перцепції критичних ситуацій виступає у формі копінг-стратегій,
як усвідомлених варіантів безсвідомих захистів.
В широкому розумінні копінг включає всі види взаємодії суб’єкта із
складними життєвими ситуаціями у відповідності з їх значимістю в житті індивіда
та його особистісно-середовищними ресурсами, які визначають поведінку людини,
конструктивність або деструктивність спроб оволодіти або пом’якшити,
адаптуватися або ухилитися від вимог проблемної ситуації [4].
Важливим на нашу думку, для розвитку функціонального, адаптивного копінгу в
розрізі прикладного формату, є визначення ситуаційного поля в радіусі якого
можлива активація копінгових-стратегій, поведінки яка спрямована на подолання
труднощів. Враховуючи той факт, який був експлікований Р. Лазарусом та С.
Фолкманом про те, що копінг-механізми як стратегії дій, використовуються
людиною в ситуаціях психологічної загрози фізичному, особистісному та
соціальному благополуччю, і виникають при зіткненні індивіда з небезпекою або
вимогами, які він нездатен подолати за допомогою раніше засвоєних та звичних форм
поведінки і що для вирішення такого роду проблем потребується формування нових
підходів у вигляді конструктивних здогадок або подальшого розвитку тих
здібностей які вже є чи активувати латентні раніше невідомі можливості
особистості [3], варто зосередитися на змістовному наповненні ситуаційного
поля. Тому, на нашу думку, складну критичну ситуацію, у розрізі копінгового
феномену, необхідно кваліфікувати як тригерний фактор, що забезпечує зміну
текучого стану особистості в інший активний функціональний чи дизфункціональний
стан та сприяє запуску копінг-поведінки впливаючи на вибір людиною тих чи інших
копінг-стратегій і щоб чітко дефініціювати механізм такого феномену як «копінг»
необхідно прецизійно визначити етіологічне поле на якому відбувається розгортання
даного феномену, тобто розглянути копінг-поведінку в контексті складної
ситуації.
З огляду на це, С. Духновский денатотує критичну ситуацію як вид соціальної
ситуації, що формується в результаті одномоментного сильного чи слабкого, але
тривалого психологічного травмування сукупністю подій зовнішнього або
внутрішнього світу, преломлених в психіці людини; критична ситуація
супроводжується ситуаційними реакціями – захисними автоматизмами, які здатні
переходити в стереотипи поведінки – стильовими захисними автоматизми, які
можуть закріплюватися у вигляді захисно-компенсаторних утворень. В свою чергу
Р. Харе висловлює думку, що складну ситуацію необхідно кваліфікувати як
проблемні епізоди життя наголошуючи на тому, що в них активність людини
максимальна, окрім цього, в проблемному епізоді людина певним чином інтерпретує
ситуацію й у відповідності з обраним нею визначенням діє [2]. Важливою, на нашу
думку, є позиція А. Амбрумової про визначення індивідуальних реакцій, що
активуються складною ситуацією й зумовлюють певні поведінкові патерни. [1].
Так, А. Кочарян пропонує розглядати поведінку в емоційно складних ситуаціях як
вектор в п’ятивимірному просторі, що утворюється: механізмами захисту,
механізмами подолання, механізмами компенсації, механізмами розрядки та
механізмами маніпуляції. Їх загальна неспецифічна функція полягає в редукції
емоційної напруги, однак конфліктоутворююче плато може залишатися. Внаслідок
цього переживання таких ситуацій може призводити до порушення адаптивності
особистості в соціумі, а в більш тяжких випадках, до затяжного міжособистісного
або внутрішньо особистісного конфлікту, до посилення внутрішньої напруги та
порушеннь розвитку особистості. [2].
Враховуючи той факт, що копінг включає всі види взаємодії суб’єкта із
складними життєвими ситуаціями визначаючи емоційно-поведінкові реакції різного
характеру людини в континуумі конструктивності / деструктивності, можна
заключити, що ситуаційне поле є необхідною умовою в розгортанні копінгового
феномену в якості якого і виступає складна критична ситуація, яка, на нашу
думку, кваліфікується як тригерний фактор, що забезпечує зміну текучого стану
особистості в інший активний функціональний чи дизфункціональний стан та сприяє
запуску копінг-поведінки впливаючи на вибір людиною тих чи інших
копінг-стратегій.
1. Амбрумова А.Г.
Анализ состояний психологического кризиса и их динамика // Психологический
журнал. – 1985. – № 6. – С. 107-115.
2. Духновский
С.В. Психологическое сопровождение подростков в критических ситуациях: Учебное пособие. –
Курган: Изд-во Курганского гос. ун-та, 2003 с., – 22-23.
3. Мамайчук И.И.
Експертиза личности в судебно-следственной практике. СПб.: Речь, 2002. – с.18
4.
Нартова-Бочавер С.К. «Coping bihevior» в системе понятий психологии
личности. // Психологический журнал, Т. 18, № 5, 1997. С. 20-30.