Психологія і соціологія/9.Психологія
розвитку
Корнівська М.М., магістрант
Рудюк Н.Г., канд. псих. наук., доцент
Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича
САМОСВІДОМІСТЬ
СУЧАСНИХ СТАРШОКЛАСНИКІВ:
ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ
Мінливі політичні, економічні, ідеологічні й екологічні умови в країні
призводять до значних психологічних змін нашого народу, а особливо, сучасних
школярів. Нас турбує втрата значною їх частиною почуття відповідальності,
інфантилізм, егоїзм, що призводить до непорозуміння між дорослими й молодими
людьми, між батьками й дітьми.
В сучасній психології існують різні підходи щодо визначення особистості й
особливостей її становлення (А.Г. Ананьєв, І.Д. Бех, Л.І. Божович, І.С. Булах,
Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, А.В. Петровський, С.Л. Рубінштейн та ін.) [2;3;4].
С.Л. Рубінштейн підкреслює, що самосвідомість – це результат поступового
пізнання самого себе. Дитина вчиться пізнавати себе в процесі оволодіння
знаннями, спілкування та взаємодії з іншими. Чим більше вона пізнає інших
людей, чим більше спостерігає за оточуючими в різних життєвих ситуаціях, тим
глибше може проникнути в свою сутність [4].
Т.В. Захарук та О.С. Ніколенко відзначають, що як невід’ємний компонент
процесу становлення особистості, самосвідомість постійно розвивається під
впливом виховання й активної діяльності людини та при наполегливій роботі
особистості над собою може досягти високого рівня [3].
Розвиток особистості у період дорослішання йде швидше поступово, ніж
стрибками, підкреслює Х. Ремштідт, зберігаючи свої відносно постійні важливі
особливості та ознаки.
Самосвідомість, як будь-яке складне психічне новоутворення, проходить ряд
стадій, які змінюють одна одну. З цього погляду ранній юнацький вік можна
охарактеризувати як початок формування нового рівня самосвідомості.
Для вивчення процесу формування самосвідомості та образу «Я», нами був
використаний «Тест смислових життєвих орієнтацій (СЖО)». Ця методика є
адаптованою версією тесту «Ціль у житті» (Purpose-in-Life Test, PIL) Джеймса
Крамбо і Леонарда Маховика. Вона була розроблена на основі прагнення до змісту
і логотерапії Віктора Франкла і мала на меті емпіричну валідизацію ряду
положень з цієї теорії. На основі факторного аналізу адаптованої Д.О.
Леонтьєвим версії цієї методики вітчизняними дослідниками був створений тест
СЖО, що включає, поряд із загальним показником свідомості життя, також п’ять
субшкал, які відображають три конкретних смислово-життєвих орієнтації (цілі в
житті, насиченість життя і задоволеність самореалізацією) і два аспекти
локус-контролю (локус-контроль Я і локус-контроль життя ) [1].
Дослідженням охоплено 104 учні загальноосвітніх шкіл м. Чернівці у віці
14-16 років: з них 42 хлопці і 62 дівчини.
Результати дослідження наведені у табл. 1.
Гендерні
особливості смислових життєвих орієнтацій
|
Назва субшкали |
Середні значення |
|
|
дівчата |
юнаки |
|
|
Цілі в житті |
28,7 |
29,3 |
|
Процес життя |
33,5 |
28,2 |
|
Локус-контроль Я |
20,2 |
18,4 |
|
Локус-контроль життя |
27,6 |
25,7 |
Дані показники свідчать, що для старшокласників
найбільш актуальними є наявність життєвих цілей та орієнтація на процес життя,
його емоційна насиченість. При чому, для дівчат сам процес життя є більш
значимим, ніж для хлопців (відповідно 33,5 та 28,2). Зміст цієї шкали
збігається з теорією про те, що єдиний сенс життя полягає в тому, щоб жити,
тому отримані показники ілюструють те, що дівчата сприймають процес свого життя
як цікавий, насичений і наповнений змістом. Для хлопців, важливішим є наявність
мети в житті (29,3). Наявність цілей у майбутньому, додає в життя юнаків
спрямованості, свідомості, тимчасової перспективи.
Найнижчі показники як у дівчат, так і хлопців, спостерігаються за шкалою
Локус-контролю або Я-хазяїн життя. Це вказує на те, що юнаки ще не здатні
повністю повірити у свої сили, у можливість контролювати події власного життя.
Хоча у дівчат, порівняно із хлопцями уявлення про себе як про сильну
особистість, що володіє достатньою волею вибору, є дещо вищим (20,2 та 18,4
відповідно).
На основі отриманих даних можна зробити такі висновки: в основі
самовизначення у ранньому юнацькому віці лежить особистісне самовизначення, що
має ціннісно-смислову природу; активне визначення своєї позиції щодо суспільно
виробленої системи цінностей, конкретизація на цій основі змісту свого власного
існування.
Отже, для хлопців найбільш значущою для успішності особистісного
самовизначення є наявність у своєму житті цілей у майбутньому, усвідомлення
себе як упевненого в собі, енергійного, діяльного, що володіє певними діловими
якостями: сміливість, схильність до ризику, заповзятливість, стриманість,
розважливість, дипломатичність, ощадливість, а для дівчат важливим є сам процес
життя, його емоційна насиченість та наповненість змістом, усвідомлення себе як
самостійної, незалежної від думки оточуючих, своєї привабливості й
інтелектуального розвитку.
Література
1. Абрамова Г.С. Практикум по
возрастной психологии. Учеб. пособие для студ. вузов. – М.: Издательский центр
«Академия», 1998. - 320 с.
2. Булах І.С. Психологія особистісного
зростання підлітка: Монографія. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. - 338
с.
3. Захарук Т.В., Ніколенко О.С Формування
моральності у старшокласників як основи соціальної зрілості // Науковий часопис
НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наукових праць.
- К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. - №11(35). – С. 78-84.
4. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. –
СПб: Питер, 2001. - 720 с.