Економічні науки / 1. Банки та банківська система

К.е.н. Смоляк В.А., Берестень І.О.

Харківський національний економічний університет, Україна

Семантичні аспекти визначення поняття

«фінансова стійкість банку»

Тлумачення терміна «фінансова стійкість», як правило, досить часто трактується залежно від контексту, використання аналітичних методів та рівня систем, що розглядаються. Такий підхід характеризується відсутністю суворої обґрунтованості та чіткості визначень і досить часто стає причиною змішань понять і невизначеності категорії. Етимологія терміна «стійкість» базується на постійності стану, сталості певних параметрів. У більш широкому розумінні цей термін означає здатність системи виконувати свої функції всупереч дії ендогенних та екзогенних факторів.

Немає єдиного підходу до визначення поняття фінансової стійкості банку. Нерідко його ототожнюють з такими економічними поняттями, як надійність, платоспроможність, ліквідність.

Так, деякі автори стверджують, що фінансова стійкість банку визначається рівнем його ліквідності та платоспроможності. Слід зауважити, що ліквідність банку характеризує механізм перетворення фінансових чи матеріальних активів у грошові кошти з метою своєчасного виконання зобов’язань, а платоспроможність визначається здатністю банку своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов’язання. Це дуже важливі складові, але врахування тільки їх під час визначення фінансової стійкості банку є недостатнім [3].

Також можна зіткнутися з такими твердженнями, що стійкість банку залежить від збалансованості його активів і пасивів, якості кредитно-інвестиційного портфеля і кількості клієнтів. Цей підхід викликає певні зауваження: по-перше, в ньому не враховуються такі важливі складові, як прибутковість, платоспроможність та ліквідність банку; по-друге, твердження, що фінансова стійкість банку залежить від кількості клієнтів, є недостатнім для пояснення цієї взаємозалежності [3].

В. П. Пантелєєв і С. П. Халява визначають фінансову стійкість як своєрідне перевищення доходів над витратами [7].

Ю. С. Масленченко ставить фінансову стійкість у залежність від відповідності діяльності банку нормативним узагальнюючим показникам, які синтезують характеристики економічних складових стійкості [6].

Н. Шелудько розглядає фінансову стійкість як динамічну інтегральну характеристику спроможності банку як системи трансформування ресурсів та ризиків повноцінно виконувати свої функції, витримуючи вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища» [8].

М. Абрютина та А. Грачов  стверджують, що фінансова стійкість є не що інше, як надійно гарантована платоспроможність, незалежність від випадків ринкової кон'юнктури й поводження партнерів, головною ознакою стійкості вважають наявність чистих ліквідних активів, обумовлених як різниця між всіма ліквідними активами й тими короткостроковими зобов'язаннями на той або інший момент часу [1].

Н. О. Водоп’янова  розуміє фінансову стійкість банку як певний стан структури активів та пасивів банку, що впливають на платоспроможність банку [4].

М. Н. Крейнина робить висновок, що фінансова стійкість – одна з характеристик відповідності структури джерел фінансування структурі активів. На відміну від платоспроможності, яка оцінює оборотні активи та короткострокові зобов’язання господарюючого суб’єкта, фінансова стійкість визначається на основі співвідношення різних видів джерел фінансування та його відповідності складу активів [5].

І. М. Васькович  фінансову стійкість банку розуміє як здатність системи трансформувати банківські ресурси (фінансові, трудові, інформаційні) та з максимальною ефективністю й мінімальним ризиком виконувати свої функції, витримуючи вплив зовнішніх і внутрішніх факторів [2].

Р. І. Шиллер стверджує, що фінансова стійкість банку виражає узагальнюючу результативність усіх складових його стійкості і вимірюється системою показників, насамперед, обсягом і структурою власних ресурсів, рівнем прибутковості, нормою прибутку на власний капітал, встановленими показниками ліквідності, мультиплікативною ефективністю власного капіталу, обсягом створеної доданої вартості тощо [9].

Як можна бачити, фінансову стійкість більшість дослідників визначають відповідністю господарської діяльності нормативним узагальнюючим показникам, однак такий підхід можна вважати дещо спрощеним, оскільки останні слугує лише орієнтиром, а облік обмеженої групи показників фінансової стійкості також є недостатнім та повинен бути доповненим.

Інші вчені роблять спробу визначити фінансову стійкість у межах певних показників. Вони формують групу коефіцієнтів для оцінки фінансової стійкості банку на основі аналізу джерел його коштів, залежності від кредитів, розміру власних коштів відносно залучених та ін. Але в цьому випадку вибір показників обмежується показниками, що характеризують переважно пасиви балансу банку без урахувань змін в активі.

Деякі автори роблять спробу визначити фінансову стійкість у межах певних показників. Вони формують групу коефіцієнтів для оцінки фінансової стійкості банку на основі аналізу джерел його коштів, залежності від кредитів, розміру власних коштів відносно залучених та ін.

Таким чином, можна виділити низьку неузгодженостей, що притаманні розглянутим визначенням фінансової стійкості банку. По-перше, методологія і практика визначення фінансової стійкості ще не повною мірою охоплюють основні аспекти цього процесу у взаємозв’язку і взаємообумовленості, а система показників, які використовуються, являє собою зведення особистих відокремлених характеристик, часто не пов’язаних між собою, що суттєво ускладнює визначення і забезпечення фінансової стійкості комерційного банку. По-друге, недостатньо повно враховуються фактори, що формують стійкість банку. По-третє, недостатньо розроблені методологічні аспекти формування фінансової стійкості комерційного банку і відсутні методичні підходи до прогнозування фінансової стійкості шляхом розроблення бізнес-плану банку.

Також, слід зазначити, що розрізняють такі поняття як «поточна фінансова стійкість» та «перспективна фінансова стійкість». Поточна фінансова стійкість – це ситуативна характеристика банку на момент проведення аналізу. Перспективна фінансова стійкість – це ймовірність того, що фінансові можливості банку протягом певного часу будуть відповідати певним критеріям, тобто ймовірність того, що банк проявить себе як стійкий у фінансовому плані. Але такий підхід до визначення перспективної фінансової стійкості банку дещо звужений. Оскільки перспективна фінансова стійкість банку характеризує, насамперед, наскільки стабільним є його фінансові можливості, то для її оцінювання, доцільно використовувати також показники, які характеризують варіативність коефіцієнтів капітальної стійкості, ліквідності, прибутковості та ризику комерційного банку.

Тому, виходячи з цього, можна вважати визначення, запропоноване Н. Шелудько [8] найбільш точним та таким, що повною мірою розкриває всі аспекти сутності поняття «фінансова стійкість» – спроможність банку, як системи трансформування банківських ресурсів з максимальною ефективністю і мінімальним ризиком виконувати свої функції у ринковому середовищі попри вплив ендогенних та екзогенних факторів.

Литература:

1. Абрютина М. С., Грачев А. В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учебно-практич. пособие. – М. Изд-во «Дело и Сервис», 2001. – 272 с.

2. Васькович І. М. Деякі аспекти фінансової стійкості комерційного банку // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наукових прац. – Вип. №2 (33). – К.: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України та з питань європейської інтеграції України., 2004. – С. 40-43.

3. Васюренко О., Погореленко Н. Організація управління стійким розвитком банківської установи // Вісник НБУ. 2006. – № 6. – С. 22-24.

4. Водоп’янова Н. О. Финансовая устойчивость коммерческого банка // Молодежь и экономика: новые взгляды и решения: Сборник научных трудов по итогам Открытой научной конференции. – Волгоград: ВолгГТУ, 2003. – С. 11-12.

5. Крейнина М. Н. Финансовая устойчивость предприятия: оценка и принятие решений // Финансовый менеджмент. – 2001. – №2. – С. 32-36.

6. Масленченков Ю. С. Финансовый менеджмент в коммерческом банке. – Кн. 3: Технология финансового менеджмента. – М.: Перспектива, 1999. –354 с.

7. Пантелєєв В. П., Халява С. П. Фінансова стійкість комерційного банку: проблеми регулювання // Банківська справа. – 2000. – № 1. – С. 32-35.

8. Шелудько Н. Проблемні кредити і фінансова стійкість банківської сфери // Фінанси України. – 2000. – № 1. – С. 25-28.

9. Шіллер Р.І. Фінансова стійкість комерційного банку та шляхи її зміцнення. – К.: Наукова думка, 2000. – 158 с.