Економічні науки/7. Облік та аудит
К.е.н. Головченко Н.Ю.
Кіровоградський
національний технічний університет, Україна
Базові
принципи формування ефективних інформаційних систем обліку нерухомості
Необхідною передумовою
створення ефективних інформаційних систем обліку нерухомості у підприємств-балансоутримувачів
є формулювання ряду базових принципів, що визначають додаткову спрямованість
системи обліку на забезпечення інформаційних потреб управління. Серед таких
принципів нами визначено:
1. Повнота інформаційного забезпечення процесу
управління нерухомістю.
Реалізація зазначеного принципу вимагає створення
такої системи обліку нерухомості, у якій комплексно вирішуються питання
інформаційного забезпечення як внутрішніх, так і зовнішніх користувачів
облікових даних. При цьому, облікова система повинна бути організована таким
чином, щоб дані були деталізовані настільки, аби без додаткових трансформацій
формувати інформаційну основу для прийняття управлінських рішень.
Аналізуючи діючу практику обліку нерухомого майна
у підприємств-балансоутримувачів, можна відзначити, що забезпечення системи
управління деталізованими даними часто перетворюється у тривалий, громіздкий
процес, коли облікові дані за укрупненими об'єктами деталізуються працівниками
бухгалтерії поза інформаційною системою обліку. Наприклад, коли виникає потреба
в отриманні інформації про наявність та вартість певного об’єкту нерухомості, який
знаходиться у приватній власності громадян, дані за укрупненими об'єктами
проходять декілька стадій перерахунку (визначення приміщень, що належать до
інших форм власності; перерахунок вартості приватної частки і т.д.).
Визначаючи повноту облікових даних, як один із
базових принципів формування сучасної системи обліку нерухомості, слід також
зазначити, що облікові дані не повинні бути надмірно деталізованими.
2. Достовірність даних для забезпечення процесу
управління нерухомістю.
Проведені нами дослідження засвідчили недостатню
достовірність облікових даних підприємств-балансоутримувачів для прийняття
ефективних управлінських рішень [4, с. 718-721]. Адже облікова інформація про
об’єкти нерухомості продукується позасистемно та шляхом складних перерахунків.
Принцип підвищення достовірності передбачає
реформування відповідних інформаційних блоків: класифікації нерухомості, її
оцінки та нарахування зносу. Комплексне удосконалення всіх зазначених
інформаційних блоків дає на виході реальні дані про ринкові та споживчі
характеристики нерухомого майна.
Забезпечення принципу достовірності облікових
даних повинно, на нашу думку, базуватися на узгоджених із власником
(власниками) та закріплених у обліковій політиці підприємств-балансоутримувачів
положеннях, щодо:
–
адекватної оцінки (переоцінки) нерухомості;
–
нарахування зносу з урахуванням морального
старіння нерухомості;
–
відображення зміни споживчої якості об’єктів у
результаті проведеного поліпшення (реконструкції, модернізації, реставрації,
добудови тощо).
3. Інформаційне відокремлення даних для
забезпечення потреб різних користувачів облікової інформації.
Аналіз спеціалізованої вітчизняної та закордонної
літератури [1-3, 5-8 та ін.] засвідчує об'єктивну необхідність розподілу
потоків облікової інформації для потреб різних користувачів: внутрішніх та
зовнішніх. Усі зазначені дослідники сходяться на тому, що інформаційні потреби
внутрішніх та зовнішніх користувачів облікових даних відрізняються. Більше
того, одержані у системі обліку дані є інформаційною основою для прийняття
різних за своєю економічною сутністю управлінських рішень.
Принцип відокремлення інформаційних блоків
фінансового та управлінського обліку має ряд специфічних аспектів стосовно нерухомого
майна. У частині зовнішнього управління, крім необхідності складати
регламентовану статистичну та фінансову звітність, балансоутримувачі повинні
звітувати перед органами державного управління та місцевого самоврядування.
Зазначена ситуація визначає специфічні інформаційні потреби системи зовнішнього
управління, які повинні бути забезпечені відповідними обліковими даними.
Крім інформаційних потреб зовнішніх користувачів,
які забезпечуються даними фінансового обліку, існує потреба і в даних
управлінського обліку, які використовуються для прийняття ефективних управлінських
рішень в інтересах власників (співвласників) нерухомості.
Інформаційно забезпечуючи різні за своєю
направленістю управлінські функції, облікові дані про об’єкти нерухомого майна
повинні утворювати єдиний масив облікових даних. Застосування даного підходу
забезпечує: інформаційну єдність системи обліку; максимальну достовірність
облікових даних різного спрямування; інтегроване використання облікових даних
для прийняття комплексних управлінських рішень.
4. Організаційне відокремлення даних про нерухомість
для забезпечення потреб різних користувачів облікової інформації.
Потреба організаційного відокремлення обліку
різних спрямувань у значній мірі визначає проблеми інформаційного забезпечення
процесу управління нерухомістю. На практиці нехтування принципом
організаційного відокремлення управлінського обліку:
–
призводить до “котлового” змішування даних про об’єкти
нерухомості;
–
знижує юридичну доказовість даних управлінського
обліку, оскільки відсутній механізм визначення відповідальних виконавців.
Основною проблемою організаційного відокремлення
управлінського обліку є помилковий підхід згідно якого для ведення
управлінського обліку необхідно забезпечити додаткову чисельність
працівників-обліковців. На нашу ж думку, достатньо відокремити організаційні
сектори управлінського та фінансового обліку нерухомості лише з позицій
розподілу облікової праці. За кожним організаційно виділеним сектором необхідно
закріпити (на рівні облікової політики балансоутримувача) відповідний
інформаційний блок даних про нерухомість. Додатково необхідно визначити
повноваження працівників секторів управлінського та фінансового обліку щодо
прав створення, поповнення, користування інформаційної бази даних про нерухомість.
Література:
1.
Апчерч А. Управленческий учет: принципы и практика: Пер. с англ. / Под.
ред. Я.В. Соколова, И.А. Смирновой. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 952 с.
4.
Головченко Н.Ю. Проблеми реформування методики
обліку житлового фонду з урахуванням управлінського аспекту // Економіка: проблеми
теорії та практики. Випуск 247, т. ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. – С. 717-723.