Економічні науки/2. Зовнішньоекономічна діяльність

Кашпрук Н.В., Блажко М.О., Репетацька В.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Теоретико-методологічні засади розвитку міжнародного ринку послуг

Однією із основних тенденцій сучасного світогосподарського розвитку є випереджаюче зростання міжнародного ринку послуг порівняно зі світовим ринком товарів і збільшення його частки в структурі світової економіки. У зв'язку з цим виникає потреба теоретико-методологічного обґрунтування сутності міжнародного ринку послуг, з'ясування причин його стрімкого розвитку.

На основі аналізу наукових концепцій розвитку міжнародної економіки можна зробити висновок про дві основні причини стрімкого розвитку сектора послуг у світовій економіці: підвищення рівня життя населення і науково-технічний прогрес.

Визначаючи сутність ринку міжнародних послуг, зауважимо, що чіткого загальноприйнятого наукового визначення понять "міжнародна торгівля послугами" та "міжнародний ринок послуг" досі не існує.

Найприйнятнішим трактуванням поняття "міжнародна торгівля послугами" будемо вважати наступне. Міжнародна торгівля послугами – це доцільна діяльність, що здійснюється постачальниками послуг однієї країни, коли результати цієї діяльності виражаються у корисному ефекті нематеріального характеру, що задовольняє ті чи інші потреби фізичної або юридичної особи іншої країни, і є об'єктом купівлі-продажу.

Хоча деякі дослідники ототожнюють поняття "міжнародний ринок послуг" і "світовий ринок послуг", але, на нашу думку, ці категорії необхідно розмежовувати, оскільки міжнародний ринок послуг є частиною світового, який, відповідно, крім сфери міжнародного обміну охоплює ще й внутрішні, національні ринки послуг [1].

Для пояснення специфіки міжнародного ринку послуг важливо виявити відмінності між міжнародною торгівлею товарами та міжнародною торгівлею послугами. При здійсненні обміну товарами головною ознакою для визнання торгівлі міжнародною є фізичний перетин товаром митного кордону держави та фіксація цього факту у відповідній митній звітності. Якщо раніше послуги поділяли на торгові та неторгові, тобто ті, що підлягали або не підлягали міжнародній торгівлі у зв'язку із здатністю до перетину кордону, то сьогодні послуга стає предметом міжнародної торгівлі тоді, коли виробник послуги і її покупець – резиденти різних країн, незалежно від місця здійснення угоди між ними [2].

На основі специфіки послуги як предмету міжнародної торгівлі та способів поставки послуг, слід виокремити ключові характеристики міжнародного ринку послуг, що відрізняють його від міжнародного ринку товарів:

- тісніший зв'язок між обміном послуг і рухом прямих іноземних інвестицій, ніж це характерно для міжнародного товарного ринку;

- жорсткіше регулювання обміну послугами з боку держави, зорієнтоване на захист національного ринку від іноземної конкуренції;

- супровід міжнародного обміну послугами переміщенням фізичних осіб – виробників і споживачів послуг, прив'язка міжнародної торгівлі послугами до умов переміщення;

- відсутність посередників і гуртової ланки, тісніший зв'язок виробників послуг зі споживачем;

- стабільніша ділова активність;

- невичерпність попиту на послуги, особливо на інноваційні;

- яскраво виражена галузева специфіка;

- відмінності у регулюванні;

- тісний зв'язок обміну послугами із торгівлею товарами.

На основі наведених характеристик міжнародного ринку послуг, слід дати визначення цього поняття: міжнародний ринок послуг – це частина світового ринку послуг, у якому відбувається міжнародний обмін продуктом нематеріального характеру (послугою) між резидентами різних країн, незалежно від місця здійснення угоди між ними.

Міжнародні послуги можна класифікувати на три групи: послуги з високим, середнім і низьким рівнем здатності до надання шляхом комерційної присутності. Високий рівень здатності до надання шляхом комерційної присутності мають такі послуги: ділові (комерційні) послуги; послуги зв'язку; послуги дистриб'юторів (пов'язані з розподілом); фінансові послуги; туризм і послуги, пов'язані з подорожами; рекреаційні, культурні та спортивні послуги.

Середній рівень здатності до надання шляхом комерційної присутності мають такі послуги: послуги з будівництва та суміжні інженерні послуги; освітні послуги; транспортні послуги; послуги з охорони довкілля.

Низький рівень здатності до надання шляхом комерційної присутності мають такі послуги: послуги в сфері охорони здоров'я та в соціальній сфері; комунальні послуги; державні послуги.

Найбільшою є група послуг із високим рівнем здатності до торгівлі шляхом комерційної присутності. Причому з кожним роком ця група зростає, що пов'язано, на думку автора, із трансформацією природи міжнародного ринку послуг в умовах глобалізації [3].

Таким чином, розвиток світового ринку послуг відбувається значними темпами. Ринок послуг динамічніший за ринок товарів. Він розглядається як цілісна система з багатьма складовими, пов'язаними між собою. Швидко зростає асортимент послуг. Міжнародна торгівля послугами набуває все більшого значення і стає предметом уваги з боку провідних спеціалістів світу.

Література

1. Management Consulting http://www.articleworld.org/

2. Костина (Антонюк) К.В. Система регулювання торгівлі послугами на глобальному рівні // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2007. - №1(30). – С. 41-49.

3. Мельник Ю. Міжнародний ринок послуг: теоретико-методологічні засади дослідження // Наука молода. – 2006. - №5. – С. 49-57