Решетило Н.В.

Луцький національний технічний університет

Організаційно-економічного механізму управління житлово-комунальним господарством

Досвід країн з розвинутою ринковою економікою показує, що житлово-комунальне господарство є ключовим компонентом будь-якої економіки та економічної діяльності в цілому.

Зараз в Україні відбувається доволі бурхливий процес формування системи ринків у різних формах, властивих перехідному періоду. Але, на жаль, вони поки відрізняються від сучасних цивілізованих ринків, які склалися і функціонують в економічно розвинутих країнах. За нових умов господарювання значно підвищується роль прогнозування і планування. Дії регулюючих ринкових механізмів повинні доповнюватися державним, правовим та економічним регулюванням, без чого успішна модернізація економіки її структурне трансформування під ринковий попит і задоволення соціальних потреб людини і суспільства не відбудуться або здійснюватимуться дуже довго.

У невиробничій сфері це виявилося у відставанні галузей щодо повільного підвищення технічного рівня підприємств, низьких темпах її зростання у різних галузях і у житлово-комунальному господарстві. Зростають щорічні розміри бюджетного дефіциту. Бюджет через фінансові ресурси здійснює фінансування оптимальних пропорцій у процесі фінансового забезпечення витрат і стимулювання ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, забезпечує формування оптимальних раціональних пропорцій, тобто найбільш раціональне територіальне розміщення продуктивних сил.

У житлово-комунальному господарстві створюється новий організаційно-економічний механізм управління підприємствами, об’єднаннями та організаціями. Головним напрямком удосконалення господарського механізму житлово-комунального господарства повинні стати усунення відомчості і перехід до цільового розподілу ресурсів через систему фондів, організованих за територіальним принципом. Шляхи підвищення ефективності діяльності житлово-комунального господарства різноманітні і багатосторонні. Особливе місце серед них посідають підвищення продуктивності праці, раціональне використання основних виробничих фондів, зниження споживання паливно-енергетичних і матеріальних ресурсів, ефективне використання капітальних вкладень, розширення і підвищення якості наданих житлово-комунальних послуг.

Для практичного вирішення питань інтенсифікації житлово-комунального господарства необхідно в підгалузях розробити на рівні держави, регіону, міста комплексні довгострокові програми, у яких передбачити: поглиблення спеціалізації, розвиток потужностей, створення ринку житлово-комунальних послуг, упровадження нових машин, механізмів, приладів обліку і регулювання, механізації технологічних процесів і т.д.

Планування ефективності розвитку житлово-комунального господарства включає не тільки визначені рівні показників ефективності і заходи, що забезпечують планований рівень, але воно не виділено від планування господарського комплексу регіону.

Впровадження заходів щодо удосконалення організаційно-економічного механізму управління житлово-комунальним господарством приводить до зміни показників, що характеризують діяльність підприємств, організацій і галузі в цілому. Тому необхідно враховувати вплив цих заходів на зниження собівартості продукції, послуг, зростання продуктивності праці, приріст обсягу виробництва і т.п.

Питання організаційного забезпечення щодо удосконалення управління житлово-комунальним господарством при плануванні заходів набувають особливого значення. Це зумовлено специфікою галузі і дотриманням безперервності і ритмічності процесів виробництва.

Задоволення потреб населення регіону в житлово-комунальних послугах необхідної кількості і видів можливе лише при забезпеченні необхідними виробничими потужностями відповідно до раціональних норм.

Житлово-комунальне господарство – це сукупність взаємопов’язаних і взаємообумовлених підприємств і видів діяльності, орієнтованих на позитивну динаміку рівня та якості життя населення, що забезпечують стабільну, збалансовану соціальну орієнтацію потенціалу підвідомчих територій.

Держава прийняла протягом останніх років ряд законодавчих і нормативних документів, що сприяють ринковим перетворенням у житлово-комунальному господарстві. Головним напрямком його розвитку повинна стати політика ефективного попиту на житло. Її реалізація можлива за умов реформування житлово-комунального господарства, зміни існуючого способу фінансування будівництва, акумуляції різних джерел його розвитку.

У Волинській області гострою проблемою для житлово-комунального господарства залишаються хронічні неплатежі споживачів за виконані роботи. Більш 40 відсотків становить заборгованість населення через неплатоспроможність. До 30 відсотків становить заборгованість бюджетних організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів. Крім того, зростає заборгованість бюджету на погашення різниці в тарифах на житлово-комунальні послуги, надані населенню.

Напрями і показники підвищення ефективності діяльності житлово-комунального господарства різноманітні. Особливе місце серед них посідають підвищення продуктивності праці, зниження споживання паливно-економічних, трудових і матеріальних ресурсів, раціональне використання основних виробничих фондів.

З огляду на накопичений досвід галузевого управління житлово-комунальним господарством місцевих Рад і наданого права виконкомам місцевих Рад на будь-яку реорганізацію міського господарства, пропонується провести в стислий термін структурну реорганізацію житлово-комунального господарства на регіональному і місцевому рівні не тільки місцевих Рад, але й підприємств і організацій житлово-комунального господарства інших міністерств та відомств і одночасно зробити передачу житлового фонду й об'єктів комунального призначення з відомчого підпорядкування у ведення місцевих Рад, незважаючи на наявні утруднення в частині передачі засобів і відомств на капітальний ремонт житлового фонду і компенсаційного фонду

Аналіз структурної реорганізації житлово-комунального господарства показує, що скорочується обслуговуючий і управлінський апарат на 10-15 відсотків, знижується на 12-14 відсотків собівартість і тарифи на надання житлово-комунальних послуг населенню і споживачам за рахунок скорочення обслуговуючого персоналу, раціонального використання наявної техніки, устаткування, спецавтотранспорту, кращої організації по утриманню й експлуатації об'єктів житлово-комунального призначення за рахунок спеціалізації.

Створює єдину міську організаційну структуру управління житлово-комунальним господарством, що поліпшує керованість при утриманні, експлуатації та ремонті житлово-комунальних об'єктів, особливо при порушеннях і аваріях на об'єктах міського господарства.

Відсутність ринку комунальних послуг у перехідному періоді до ринкових відносин і, природно, конкуренції створили умови для підприємств-монополістів енергетики, теплопостачання, газопостачання, водопостачання, вести витратну економіку, нехтувати науково-технічним розвитком і практично предметно не займатися зниженням собівартості наданих послуг і тарифів, тому пропонується в перехідний період вести їхнє регулювання.

Регулювання собівартості і тарифів на житлово-комунальні послуги слід робити за рахунок щорічного впровадження підвищуючого загального коефіцієнту технічного рівня підприємства.