Медицина. Клиническая медицина

Корольова Л.Д.

Військово-медичний клінічний центр Західного регіону,

Клініка щелепно-лицевої хірургії та стоматології

ГІГІЄНІЧНЕ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ГАЛІТОЗУ

Halitus – від латинського – дихання і грецького – osis, що трактується як порушення нормального стану дихання і носить якісні його зміни. Bиникнення галітозу (халітозу) у ротовій порожнині пов'язують з активністю Грам (-) анаеробної мікрофлори, яка продукує сірководень (із запахом тухлих яєць), метилмеркаптан і скатол (що є складовими фекалій), індол (у невеликій кількості застосовується у парфюмерній промисловості, а у великій кількості має дуже неприємний запах), кадаверин (утворюється при гнитті трупів), путресцин (присутній у гниючому м'ясі) та ізовалеріанова кислота, що є складовою запаху спітнілих ніг. Підсилювачем прояву галітозу у ротовій порожнині є знижена секреція слиновиділення. Причиною несвіжого подиху зранку може слугувати також фізіологічне зниження слиновиділення під час нічного сну.

Галітоз може формуватись у залежності від супутньої соматичної патології за рахунок підвищеного виділення продуктів метаболічного обміну через легені та від місцевих факторів у ротовій порожнині.

Відомо, що у ротовій порожнині міститься секрет багатьох слинних залоз - ротова рідина, яка забезпечує гомеостаз, імунний захист та фізіологічне самоочищення. Однак, слина ще містить значну кількість (понад 500 видів) транзиторних і резидентних мікроорганізмів, і серед них не всі є комплементарні до організму людини. В умовах порушення гомеостазу погіршуються процеси самоочищення та відбувається накопичення зубного нальоту, зубного каменя, які є продуцентами колоній мікроорганізмів і залишків гниття їжі, що і призводить до виникнення галітозу.

Вченими Університету Буффало втановлено, що основною причиною галітозу є новий вид бактерії, яка має екологічну нішу - корінь язика - бактерія Solobacterium moorei. Саме продукти життєдіяльності цієї бактерії містять сполуки з неприємним запахом та жирні кислоти, які і формують галітоз.

Розрізняють галітоз хронічний і транзиторний. Транзиторний галітоз проявляється під час голодування, підвищеного відкладення зубного каменя, при порушенні гігієнічного догляду за порожниною рота, епізодичному прийомі екстрактивних харчових продуктів (цибуля, часник) або прийому певних медикаментозних засобів (похідних фенотіазинів, препаратів сірки, хінолонів, бромідів) чи у курців, що спричинене палінням цигарок. Хронічний галітоз зумовлений, насамперед, патологією шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і є маркером запалення тонкої і товстої кишки (ентериту, коліту), коли відбувається недостатнє перетравлювання продуктів харчування за відсутності (чи зниження) ферментативної секреції слизової оболонки (СО) кишечника чи застій калових мас (закрепи) у проксимальному відділку останнього.

Діагностика галітозу може здійснюватись методом диханням на поверхню дзеркала - органолептично, але це діагностування може використовуватись у побуті самостійно і не дає чіткої відповіді про наявність галітозу. Апаратне діагностування проводиться за допомогою халітотестерів, які мають селективні фільтри, що фіксують сірчані сполуки у слині чи у ротовій порожнині. Апарат Air-Lift™ (Biocosmetics Laboratories, Span) - халітотестер для вимірювання чистоти подиху фіксує сірчані сполуки та визначає 4 рівні неприємного запаху:

1 бал – No odor – запах відсутній; 2 бали – Slight odor – рівень запаху слабкий;

3 бали - Moderate odor – рівень запаху помірно виражений; 4 бали - Strong odor – різкий запах. У нормі цей показник відповідає 1 балу.

Лікування галітозу проводять із застосуванням освіжувачів порожнини рота. У світі ця проблема вирішується жуванням гумових жуйок або ароматичних речовин (аніс, гвоздика, кориця, тощо).

У своїй роботі усім пацієнтам проводили визначення гігієнічних індексів (ГІ Федорова-Володкіної) і чистоту подиху за допомогою халітотестеру до стоматологічного втручання, після проведення санації і гігієнічних заходів та визначення соматичної патології і стоматологічного статусу. Пацієнтам 1 групи (14 чол.) з поєднаною соматичною і стоматологічною патологією проводили професійну гігієну ротової порожнини та призначали індивідуальні засоби догляду за ротовою порожниною. Пацієнтам 2 групи (16 чол.), які мали тільки місцеву стоматологічну патологію, призначали індивідуальні гігієнічні засоби догляду за ротовою порожниною.

Професійна гігієна має на меті видалення м'яких і твердих назубних відкладень з усіх поверхонь зубів і коренів зубів з наступною обробкою очищених зубів ремінералізуючими засобами. Професійну гігієну ротової порожнини у 1 групі проводили зняття назубних відкладень за допомогою пьєзоелектричного скейлеру, кюрет Gracey, екскаваторів і рашпілів Полірування поверхні зубів після зняття назубних відкладень здійснювали гумовими чашечками, щітками, штрипсами чи за допомогою повітряно-абразивної системи - хендібластеру "Air-Flov"(EMS).

Пацієнтам обох груп після стоматологічних втручань призначали індиві-дуальні засоби гігієнічного догляду, які б допомагали освіжати подих - ополіскувачі - засоби гігієнічного догляду за порожниною рота, до складу яких уведені антисептики, антибіотики, комплекси ферментів, неферментні і дисперговані агенти, які впливають на структуру бляшки і перешкоджають її прикріпленню до поверхні зуба ("Malvatricin^®" - містить фтор - 0,138%, триклозан і екстракт мальви, олію лимону і м'яти перцевої, що добре освіжає подих і зміцнює зуби), спреї, дезодоранти ("Oral-B"- випускаються у аерозольній формі і застосовуються для освіження подиху і дезодорації ротової порожнини), стрипси ("Oral Care Strips" - новітні засоби для дезодорування ротового дихання у вигляді стрічки шириною до 2 см і довжиною до 3 см, товщиною 1 мм. Такі стрічки фіксуються на піднебінні і поступово розчиняються у ротовому секреті. Чим довше вони розчиняються, тим триваліший ефект дезодорації) та жуйки без цукру ("Дирол", "Орбит"), які підвищують швидкість слиновиділення (нейтралізація РН слини, покращення самоочищення), змінюють властивості слини (стимулюють слиновиділення з більшою буферною ємністю, відновлюють рН до нейтрального рівня рН 7,0 і оптичну щільність слини), механічно очищують ротову порожнину (незначне очищення самою гумою жуйки), дезодорують порожнину рота. До недоліків жуйок відносять додаткову секрецію шлункового секрету, гіперсалівацію при тривалому жуванні та розвиток патологічного прикусу при надуванні жуйок ротом. Однак, ніякі негативні наслідки сьогодні не заваджають населенню планети щорічно жувати понад 560 000 тонн жуйок упродовж 187 трилліонів годин! Така сумна гумова статистика у сучасних умовах потребує від лікаря-стоматолога проводити ретельніше санітарно-просвіт-ницьку роботу серед населення, хоч кожний з нас вирішує для себе сам: "Жувати чи не жувати?" - риторичне питання, яке, з рештою, вказує якраз на нашу особисту культуру поведінки.

У результаті проведених гігієнічних заходів встановлено, що в обох групах значно покращився гігієнічний стан відповідно у 1 групі з ГІ 3,4±0,34 до 1,58±0,30 після професійної і індивідуальної гігієни та у 2 групі з ГІ 2,62±0,11 до 1,56±0,12 після підбору індивідуальних гігієнічних засобів і проведення контрольованої гігієни порожнини рота (р<0,05).

Суттєві зміни стосувались чистоти подиху. Нами визначено, що проведення професійної гігієни у 1 групі змогло покращити подих на 2 бали (з 4,32±0,22 до 2,10±0,12 балів). У пацієнтів 2 групи відмічаються більш суттєві покращення чистоти дихання (з 4,10±0,15 до 1,62±0,20 балів), р<0,001.

При порівнянні результатів слід зауважити, що гігієнічні заходи направлені на корекцію ситуаційного стану у ротовій порожнині і позитивна динаміка у вирішенні проблеми галітозу є надійним критерієм у санації порожнини рота при наявності в останній тільки місцевої стоматологічної патології. У разі ж наявності супутньої патології (захворювань ШКТ та ін.),- однієї корекції місцевої стоматологічної патології та навіть корекції гігієни ротової порожнини вочевидь недостатньо.

Таким чином встановлено, що наявність супутньої соматичної і місцевої стоматологічної патології у порожнині рота поглиблює проблему галітозу і потребує проведення не тільки професійної гігієни порожнини рота та призначення індивідуальних гігієнічних засобів, а й залучення до вирішення цієї проблеми спеціалістів-інтерністів для санації хронічних осередків захворювань супутньої соматичної патології. У таких пацієнтів освіжувачі подиху, дезодоранти, спреї, жуйки лише маскують галітоз на певний час і не вирішують проблему галітозу в цілому.

Література

1. Флейшер Г.М. Нежелательные эффекты, возникающие в полости рта при приеме лекарственных препаратов //Стоматолог.-2005.-№6.-С.7-14.

2. Улитовский С.Б. Не стринги и не чипсі, а Стрипсі //Стоматолог.-2006.-№ 5.-С.34-36

3. Бактерии Solobacterium moorei является основной причиной халитоза – дурного запаха изо рта //www.likar.info/news/15098.html

4. Жувальна гумка – «жувати чи не жувати»? /У.О.Стадник, О.О.Єзерська, А.В.Драгомирецький та ін. //Новини стоматології.-2007.-№2.-С.64-70.