Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Таравський І.К., Пильтяй О.М.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Роль та значення гуртків виробничо-технічного профілю

На сучасному етапі широке впровадження нових виробничих процесів потребує від молодих інженерів, техніків, робітників найсучаснішої освіти, високого інтелектуального розвитку, глибоких знань науково-технічних, економічних основ виробництва, свідомого творчого ставлення до праці.

У процесі шкільного виховання і навчання учні повинні одержати чітке уявлення про основи сучасного промислового та сільськогосподарського виробництва, будівництва, транспорту, сфери обслуговування. При цьому в них формуються необхідні навички й уміння, прищеплюється інтерес до тієї чи іншої професії. Завдання сучасної системи трудового виховання, навчання та профорієнтації полягає в тому, щоб підвести учнів на момент закінчення неповної середньої школи до обдуманого вибору професії та відповідного навчального закладу для продовження навчання.

Велика роль у розв'язанні цього завдання відводиться позакласній технічній творчості школярів. Система позакласної технічної діяльності дітей та підлітків, що сформувалася в Україні, є активною складовою суспільно-державної системи виховання, освіти та професійної орієнтації підростаючого покоління. Проте необхідні нові зусилля, щоб технічна творчість школярів стала ще дієвішим засобом у розв'язанні завдань освіти сучасної молоді.

За нинішніх шкільних реформ важко передбачити цей розвиток у деталях, сказати напевне, яким він буде за змістом, формами, характером тощо. Але потрібно сприяти формуванню, удосконаленню, реалізації ідей та планів реформ. Виходячи із цього спробуємо, базуючись на головних напрямах реформ, визначених на їх основі завданнях і вже накопиченому досвіді, накреслити можливі шляхи розвитку системи технічної творчості дітей та підлітків у нових умовах.

Ці умови визначаються, передусім, змістом освіти залежно від віку школярів. Так, наприклад, потрібно домогтися, щоб уже у 1-4-х класах діти оволодівали необхідними в житті елементарними прийомами ручної роботи з різними матеріалами, вміли виготовляти корисні речі, іграшки, ремонтувати їх. Але навіть прості саморобки не обов'язково виконувати за зразком чи трафаретом. З першого року перебування в школі дитину слід навчати вносити у працю елементи творчості, виявляти фантазію. А корисним додатком до таких уроків праці є позакласні заняття з технічного конструювання, у тому числі з використанням готових наборів; побудова найпростіших, але діючих моделей-копій та моделей-фантазій різних транспортних, промислових, будівельних, сільськогосподарських машин і механізмів. Подібні заняття, як засвідчує практика, сприяють розвитку в дітей кмітливості й інтересу до техніки, прищеплюють трудові навички, розширюють технічний кругозір. Учням 1-9-х класів потрібна більш ґрунтовна технічна підготовка, що забезпечить їм знання і практичні вміння щодо обробки металів і дерева, ознайомить з основами електротехніки, металознавства, креслення. Поглиблена технічна підготовка допоможе дітям одержати систематичне уявлення про головні галузі народного господарства.

Усе це створює передумови для вдосконалення змісту технічної творчості учнів підліткового віку, їх інтенсивного ознайомлення з виробничою тематикою відповідно до профілю трудового навчання, що, у свою чергу, особливо важливо для закріплення і поглиблення технічних знань школярів, удосконалення їхніх умінь та навичок.

Об'єктами творчості, залежно від віку, рівня теоретичної і практичної підготовки учнів як міських, так і сільських шкіл можуть бути (орієнтовно): – моделі-копії серійних машин та механізмів, що виконують роль навчально-наочного приладдя (репродуктивне моделювання у спрощених варіантах доступне й учням початкових класів); – моделі-тренажери; – оригінальні ручні механічні знаряддя, пристрої, інструменти; – ручні пристрої з малопотужними двигунами для виконання виробничих технологічних операцій; – пристрої контролю за технологічними процесами, режимом роботи машин, якістю продукції, параметрами середовища тощо; – експериментальні моделі та дослідні зразки реальних пристроїв, виконані за проектом (кресленнями) винахідників і раціоналізаторів виробництва, науково-винахідницьких та інших організацій, закладів; – розробка оригінальних проектів техніки майбутнього шляхом її моделювання, що спирається переважно на фантазію і теоретичний розрахунок (продуктивне моделювання); – моторизовані пристрої виробничого призначення підвищеної складності для виконання технологічних операцій, транспортних та інших цілей (верстати, мікро реактори, сільгоспагрегати тощо).

Основним змістом технічної творчості учнів 10-12-х класів повинна бути пошуково-конструкторська та дослідницька діяльність, спрямована на удосконалення техніки і технології виробництва, надання допомоги науковим закладам, тобто праця раціоналізаторського і винахідницького характеру. Вона буде більш ефективною, якщо здійснюватиметься безпосередньо у винахідницьких чи близьких до них умовах з урахуванням потреб промисловості, сільського господарства і науки, з участю раціоналізаторів-винахідників, інженерно-технічних працівників, наукових кадрів підприємств і організацій.

Подальше удосконалення та розвиток системи технічної творчості школярів відповідно до завдань реформування школи дасть змогу створити кращі умови для виховання та навчання дітей, підлітків і молоді, підготувати їх до праці, активної громадської діяльності.