Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Мжельська К.В., Гуменюк Н.А.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Творчий доробок вітчизняних учених-педагогів з економічного виховання в трудовому навчанні.

Письменники і економісти розкривали суть понять “економічне виховання” засобами своїх творів, то українські педагоги безпосередньо обґрунтували ці поняття, визначили їх змістове наповнення. Творчого доробок та практична діяльність вітчизняних учених-педагогів К.Ушинського, П.Блонського, С.Шацького, А.Макаренка та інших залишаються важливими орієнтирами і для педагогів-практиків сучасності.

Значний внесок у розвиток економічного виховання зробив великий педагог К. Ушинський. Усвідомлюючи вимоги свого часу, він обґрунтував необхідність підготовки підростаючого покоління до участі в економічному житті суспільства. У відомій праці “Про камеральну освіту„ зокрема, наголошував, що наш вік уже давно звинувачують в індустріалізмі, але давно вже зрозуміли й абсурдність цих звинувачень. У світі науки представником цього напрямку, на його думку, повинна бути наука господарювання, а освіта молоді повинна теж змінюватись у цьому напрямку. К.Ушинський пропонував шляхи оволодіння наукою господарювання, яка дозволить навіть звичайній людині піднятися на таку висоту, з якої раніше одні генії визначали господарські потреби народу і можливості їх задоволення.

Спираючись на науковий і практичний досвід своїх попередників, А.Макаренко на основі аналізу і педагогічного передбачення розвинув і збагатив зміст економічної освіти і виховання учнів. Видатний педагог розробив струнку систему виховання, в якій закладено широкі можливості не лише для підготовки молоді до самостійного життя і праці, а й для успішного включення її у трудове життя народу, формування у неї активної життєвої позиції, відданості державі.

А.Макаренко практично впровадив у життя керованих ним дитячих колективів наукову організацію праці. її втіленню сприяли: раціональна організація робочих місць вихованців, нормування їх праці; формування у молоді організаційних умінь і навичок під час навчальної і трудової підготовки, вироблення уміння планувати свої дії з обов'язковим прогнозом кінцевого результату, економно використовувати час для підготовки і реалізації будь-якої справи; виховання ініціативності, діловитості; об'єктивний аналіз результатів праці.

Особливо наголошував А.Макаренко на організаційній, соціальній і педагогічній функціях виробничого плану і контролю за його виконанням. “План, - підкреслював він, - це тонке мереживо норм і відношень. Це мереживо всіляких деталей, це мереживо всіляких частин руху, від верстата до верстата. Треба передбачити і пристосування якості матеріалу, подачу матеріалу, видачу інструмента, його заточку, його поновлення і, нарешті, контрольні вимоги, а в доброму виробництві контроль - це теж набір різних пристосувань, норм та умов„.

Важливим аспектом економічного виховання Антон Семенович вважав вироблення у молоді дбайливого ставлення до природи, прагнення примножувати її багатства. Саме це було для нього одним з найістотніших критеріїв свідомості, моральної поведінки його вихованців. Вони охороняли ліс, боролися з шкідниками сільськогосподарських і лісогосподарських культур, доглядали тварин, упорядковували територію колонії. І в цій роботі, як ні в якій іншій, у молоді успішно формувався естетичний ідеал, виховувалася любов до прекрасного. "Навіть тоді, коли колектив наш був дуже бідний, — згадував А.Макаренко, - насамперед будував оранжереї, і не як-небудь, а з розрахунку на гектар квітів... І я, і мої діти кохалися в цих квітах... Не тільки в спальнях, їдальнях, класах, кабінетах стояли квіти, а навіть на сходах".

Питання трудового, економічного виховання молоді, на думку А.Макаренка, посідають важливе місце і в системі сімейного виховання. Педагог не лише висвітлив концепцію сімейного виховання, а й розробив рекомендації щодо формування в сім'ї таких рис особистості дитини, як чесність, дбайливість, бережливість, відповідальність за вчинки, дав визначення цих понять як важливих елементів загальної системи виховної роботи.

Помітний внесок у становлення і розвиток системи економічного виховання зробив В.Сухомлинський. Дослідники його творчості в основному звертають увагу на організаційно-педагогічні та методично-практичні основи трудового виховання. А тим часом проблеми економічної освіти і виховання, формування непересічного господаря своєї країни, який не лише вміє трудитися, а знає, як це робити, займає чільне місце в теоретичній і практичній діяльності вченого-педагога. Насамперед це стосується наукових основ організації праці. Видатний педагог вважав: для наукової організації трудового виховання необхідно, щоб праця стала виховною силою.

Учений-педагог неодноразово підкреслював, що наукова організація праці може здійснюватися лише за умови, що вона входить у духовне життя учнів як важлива сфера виявлення творчих здібностей. "Завдяки тому, що потреба в творчій праці переживається як духовна потреба, - підкреслював В.Сухомлинський, - людина, стаючи на шлях самостійного трудового життя, не лише застосовує і використовує набуті знання, прикладає їх до чогось готового, а й удосконалює працю, підпорядковує її потребам свого духовного світу".

Вітчизняна педагогічна думка, практичний досвід кращих педагогічних колективів вищих і загальноосвітніх закладів розвивають і збагачують зміст економічної освіти і виховання учнівської молоді в умовах розвитку ринкових економічних відносин. Пропонуються нові підходи до організації економічного виховання школярів і учнівської молоді через систему трудової підготовки, предметну освіту та систему сімейного інституту, систему тісних зв'язків навчальних закладів з виробничими підприємствами тощо.