Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Лещенко С.В., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Теорія і практика оцінювання результатів навчальних досягнень учнів з трудового навчання

На відміну від психологічних тестів, які оцінюють властивості особи (пам'ять, інтелект, здібність до творчості і тому подібне), педагогічні тести є (на усталену думку) тестами досягнень (успішного засвоєння) і призначені для вимірювання знань, умінь і навиків учнів. Педагогічне тестування володіє найважливішими перевагами в порівнянні з традиційними методами контролю. Деякими з них є:

Об'єктивність. При тестуванні зменшений вплив суб'єктивних чинників. При цьому забезпечується вища надійність вимірювань учбових досягнень.

Обхват великого змісту знань, що перевіряються.

Ефективність. По-перше, можна одночасно тестувати великі групи випробовуваних. По-друге, перевірка результатів проводиться набагато легше і швидше, ніж звичайних контрольних робіт. Особливо велика економія часу, коли в тестовій формі проводяться заліки і іспити.

Висока диференціююча здатність і реалізація індивідуального підходу в навчанні. Перевірка і самоперевірка знань з використанням тестів дозволяє своєчасно виявити «слабкі місця» в знаннях учнів, щоб здійснити корекцію учбового процесу і індивідуалізацію навчання.

Порівнянність результатів тестування для різних груп навчальних, що дуже важливе при створенні і реалізації освітніх стандартів.

Відповідність вимогам автоматизації навчання і контролю.

Проте педагогічне тестування має і свої обмеження. Тести призначені показати, що може робити індивід в даний момент часу. Вони не можуть повідомити нас, чому він виконує тест саме так. Щоб відповісти на це питання, необхідно досліджувати умови розвитку індивіда, мотивацію і інші істотні умови. Тести не можуть також повідомити, на що могла бути здатна культурно нерозвинена або неосвічена дитина, якби він виріс в сприятливішому середовищі.

Наукове визначення поняття «Педагогічний тест» і тлумачення його основних положень сформульоване B. Аванесовим: «Педагогічним тестом називається система завдань специфічної форми, певного змісту, зростаючій трудності - система, що створюється з метою об'єктивно оцінити структуру і зміряти рівень підготовленості учнів».

Специфічна форма тестових завдань полягає про те, що завданнями тесту є не питання і не завдання, а спеціальним чином сформульовані твердження. Залежно від відповідей твердження перетворюються на дійсні або помилкові вислови, які легко кодуються нулем і одиницею, а потім також легко обробляються. Г. Ковальова в відзначає, що в тій, що склалася в наший країні ситуації доцільно фахівцям домовитися про робоче визначення тестування і тесту і дає таке визначення: «Під тестуванням розуміється стандартизована процедура об'єктивного вимірювання учбових досягнень випробовуваного або окремих якостей його особи. Під тестом можна розуміти стандартизовану перевірочну роботу, що включає завдання різного типу або форми, які мають стійкі статистичні характеристики на вибірці випробуваних, для оцінки досягнень яких і розроблявся даний тест. Перевірочна робота може називатися тестом, якщо вона пройшла експертизу і сертифікацію, які засвідчують валідності і надійність процедури тестування. Саме такі тести і повинні використовуватися для тестування, на основі якого ухвалюються важливі рішення про видачу державних документів або прийом на подальший ступінь навчання».

Отже, перед розробниками тестів перш за все постає проблема створення адекватного цілям дослідження змісту завдань, а потім пошуку форми, яка найкращим чином відповідала б змісту і віку учня. С. Кожухов і В. Митяєв пропонують дво - і трьохрозмірні тести: за змістом вони, наприклад, можуть виявляти математичні знання по певній темі, формою - складові інтелекту, а за способом представлення матеріалу (текст, креслення, діаграма, таблиця, графік і так далі) - спеціальні або загально-шкільні уміння.

Важливим елементом процесу тестування є оцінка, що виставляється за правильно виконане завдання. Зазвичай правильна відповідь випробовуваного оцінюється в один бал, неправильний, - в нуль балів. У зв’язку з цим, завданням нашого дослідження є узгодження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з вимогами особистісно-орієнтованого навчання. Ми сподіваємося, що цей недолік буде поступово усунений.

Провідним принципом особистісно-орієнтованого навчання є визнання пріоритету індивідуальності дитини, унікальності її суб’єктивного досвіду, який розглядається як важливе джерело розвитку особистості. Навчальні досягнення учнів, власна навчальна діяльність виступають засобами і умовами розвитку учня, створюють навчальне середовище, в якому він має знайти своє індивідуальне, комфортне у психологічному плані місце. Отже, учень перетворюється в активного суб’єкта процесу свого розвитку.