Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Биковець О.А., Пильтяй О.М.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Основні методи навчання на уроках креслення у загальноосвітніх навчальних закладах

Метод (грец. metodos) – це шлях до чого, або спосіб досягнення мети, певним чином упорядкована діяльність. Метод навчання як спосіб досягнення мети навчання являє собою систему послідовних й упорядкованих дій вчителя, що забезпечує організацію за допомогою певних засобів забезпечує практичну й пізнавальну діяльність учнів по засвоєнню соціального досвіду.

У сучасній педагогічній літературі пропонується велика різноманітність методів навчання і їх класифікацій за дидактичними завданнями, за формою організації, за джерелами знань, за логікою розкриття навчального матеріалу тощо. Бездоганної в логічному відношенні, досить обґрунтованої і тому загальновизначеної класифікації загальних методів навчання створити ще не вдалося. Але поєднання складових методу навчання з філософськими компонентами діяльності дозволяє зробити висновок про можливість класифікації методів навчання за характером взаємодії суб’єкта й об’єкта, де з’єднувальною ланкою може виступати зміст освіти.

Розглянемо три найбільш характерних, найбільш широко представлених у загальноосвітніх навчальних закладах методи навчання: інформаційно-ілюстративний, програмований та проблемний. Такий підхід найбільш ємко характеризує сучасні тенденції в системі освіти, яка раціональними педагогічними засобами намагається вирішувати поставлене завдання – всебічно розвивати особистість школяра.

Традиційний, або інформаційно-ілюстративний, метод навчання припускає викладання навчального матеріалу у певній послідовності, демонструючи ті або інші прийоми дій, школярі, які навчаються, стежать за виконуваними діями, самі виконують ті або інші дії за вказівкою вчителя, і в результаті засвоюють необхідні знання, уміння та навички.

Такий метод часто зазнає критики адже дослідження відомих психологів показують, що знання засвоюються краще тільки під час активної роботи із навчальним матеріалом.

Підтвердженням цього є роботи Н.Ф. Тализіної яка в них відзначає, що «знання, які підлягають засвоєнню, не можуть бути передані в готовому вигляді, шляхом прямого простого повідомлення або демонстрації, вони можуть бути засвоєні тільки в результаті певної діяльності учнів, тобто в результаті виконання чіткої системи дій.»

Незважаючи на певні недоліки, пояснювально-ілюстративний метод виключити з процесу навчального пізнання не можна. При правильній організації навчально-пізнавальної діяльності цей метод розвиває абстрактне мислення, позитивно впливає на розвиток пам’яті, емоцій, формує пізнавальні інтереси і навички навчальної праці. У ряді випадків він є єдиним і по праву займає певне місце, тому що не можна було б засвоїти за короткий термін величезний матеріал, досвід попередніх поколінь.

Проблемний метод характеризується взаємодією вчителя і учня, в якій під час передачі і засвоєння навчальної інформації виявляється протиріччя, що створює для осіб, які навчаються, проблемну ситуацію: вихід із неї (зняття протиріччя) і являє розв’язання пізнавальної задачі. Основна різниця між проблемним і традиційним навчанням вбачається у меті і принципах організації навчального процесу. Мета проблемного навчання – засвоєння не тільки основ наук, але і самого процесу одержання знань і наукових фактів.

Елемент новизни в проблемному навчанні полягає в нестандартному застосуванні раніше відомих методів та прийомів навчання і викладання нового матеріалу з урахуванням логіки розумових операцій у процесі пізнання закономірностей пошукової діяльності. Проблемне навчання, як і будь-який інший метод викладання, не є універсальним, однак він являє собою важливу, складову частину сучасної системи навчання, і необхідне оптимальне сполучення його з іншими методами на різних етапах навчання.

Програмований метод – це метод, що дозволяє здійснювати навчальний процес за спеціальною програмою управління і контролю пізнавальної діяльності учнів, що розділена на невеликі порції навчального матеріалу з повідомленням про характер дій. Особливістю програмованого методу навчання є можливість одержання інформації від кожного учня про хід засвоєння навчального матеріалу, а це дозволяє враховувати його індивідуальні особливості.

Застосування програмованого методу навчання розширюється у зв’язку з бурхливим впровадженням обчислювальної техніки у виробництво, побут, освіту. З’являються нові ідеї, нові розв’язання, розробляються нові умови ефективного використання персональних комп’ютерів у навчальному процесі, переосмислюється характер та зміст навчально-пізнавальної діяльності учня.

Програмоване навчання не відхиляє традиційний метод, у багатьох випадках воно дозволяє лише його удосконалювати. Цей напрямок удосконалення не зовсім відповідає характеру сучасних вимог, що висуваються до системи підготовки школяра, коли особливу важливість набуває сам процес одержання нових знань і стає частиною змісту знань. І, незважаючи ні на що, «живе слово вчителя» не зможе замінити навіть самий досконалий програмований пристрій, і творче відношення фахівця до своєї професійної діяльності необхідно починати формувати з творчого відношення до процесу пізнання.