Сидоренко Т.М., Акулова
М.О.
Дніпропетровський
національний університет
Особливості навчальної
мотивації підлітків та її вплив на успішність навчання
У сучасних умовах розвитку українського суспільства важливе значення в
становленні особистості школяра має проблема якісної освіти. Одним із
вирішальних факторів успішності навчання є навчальна мотивація.
У психологічній літературі прийнято виділяти дві групи мотивів пізнавальної
діяльності: внутрішні і зовнішні мотиви. Кажучи про зовнішню мотивацію, мають
на увазі, що пізнавальне завдання вирішується заради досягнення мети, не
пов’язаної з пізнанням об’єкту (мотивація престижу, благополуччя, уникання
невдачі і т. ін.). Наприклад, учень вирішує задачу заради того, щоб отримати
схвалення. Але те ж саме завдання може вирішуватися і на основі внутрішніх
мотивів. Наприклад, щоб розібратися в даному завданні або знайти оригінальні
шляхи його вирішення. [1, 2, 3]
Найважливішим показником успішності школярів є академічна успішність. У
ряді досліджень розвитку дітей шкільну успішність вважають проявом
індивідуальних особливостей пізнавального і соціального розвитку. Зазвичай її
оцінюють по підсумковим балам за рік і за даними тестування. Формальним
показником шкільної успішності є відмітка, яку педагог виставляє дітям.
Оцінка відображає не тільки знання, що є у учня, а також уміння і здібності
учня поповнювати запас знань, тобто навченість. Крім того, чинниками шкільної
успішності є рівень сформованості навчально-пізнавальної діяльності, загальний
розвиток інтелектуальної сфери, емоційна зрілість і особистісні якості.
Впродовж багатьох років дослідники, кажучи про навчальну діяльність і її
успішність, перш за все мали на увазі провідну роль інтелектуального рівня
особистості. Але деякі експериментальні дослідження примушують по-новому
поглянути на проблему співвідношення мотиваційного і інтелектуального чинників.
Висока позитивна мотивація може заповнювати нестачу спеціальних здібностей
або недостатній запас знань, умінь і навичок, граючи роль компенсаторного
чинника. [2]
Метою нашого дослідження стало комплексне вивчення особливостей навчальної
мотивації і її впливу на успішність навчання в підлітковому віці.
Експериментальна гіпотеза базувалась на припущенні: учні, що мають більш
високий рівень навчальної мотивації, та у структурі мотивів яких переважають
навчально-пізнавальні мотиви, будуть мати більш високі показники академічної
успішності та популярності у колективі.
Дослідження проводилося на базі двох середніх шкіл, №51 та№83 міста
Дніпропетровська. Вибірку склали учні 9-х класів у віці 14-15
років у кількості 62 осіб. Усі учні навчалися у даних колективах не менше двох
років, тобто колективи є достатньо сформованими.
Дослідження проводилося за допомогою наступних методик: для вивчення
мотиваційної сфери учнів і структури навчальних мотивів ми використовували
методику М.В. Матюхіної; для визначення загального рівня і спрямованості
мотивації ми застосовували опитувальник Окуневої О.Ю., Васильєвої Л.А. Для
дослідження лідерських якостей підлітків ми використовували методику
«Самооцінка лідерства»; для визначення статусу кожного учня у навчальному
колективі та оцінки його учнівської компетенції відносно інших членів колективу
ми застосували методику соціометрії Дж. Морено; у якості показника академічної
успішності ми використали середній бал, розрахований за всіма оцінками, що
отримали учні за кожний навчальний предмет у першому півріччі 2008-2009
навчального року.
Математико-статистична обробка даних проводилася за допомогою наступних
критеріїв: λ-критерій Колмогова-Смірнова; критерій φ* - кутове
перетворення Фішера; U-критерій
Манна-Уітні; S-критерій тенденцій Джонкіра.
Висновки.
Аналіз отриманих результатів свідчить про те, що:
1. У структурі навчальної мотивації досліджуваних явно переважають широкі
соціальні мотиви (мотиви обов’язку і відповідальності, самовизнання і
самовдосконалення).
2. Виявилося, що найвищі показники академічної успішності мають підлітки із
переважанням навчально-пізнавальних мотивів (пов’язані із змістом і процесом
навчання) у структурі навчальної мотивації.
3. Факторами, що істотно знижують рівень академічної успішності є наявність
вузько особистісних мотивів (благополуччя і престижу), а також надмірна
розвиненість мотиву уникнення неприємностей.
Частково підтвердилась гіпотеза про те, що підлітки із високим рівнем
навчальної мотивації та переважанням навчально-пізнавальних мотивів мають
високі показники навчальної успішності. Виявилося, що розвинена навчальна
мотивація впливає лише на академічну успішність, але не впливає на рівень
популярності серед однолітків.
Рівень популярності у колективі підлітків визначається таким фактором, як
рівень лідерських якостей і не залежить від рівня та структури навчальної
мотивації і навчальної успішності.
Література.
1. Маркова А.К. Мотивация
учебной деятельности школьника [Текст] / А.К. Маркова // Вопросы психологии. -
1987. - №3. - с. 136-142.
2. Реан А.А. Социальная
педагогическая психология [Текст] / А.А. Реан, Я.Л. Коломинский. - СПб.: Питер
Ком, 1999.
3. Хекхаузен Х. Мотивация и
деятельность [Текст] - 2-е изд. / Под ред. Д.А. Леонтьева, Б.М. Величковского.
- СПб.: Питер-пресс, М.: Смысл, 2003.