Аспірант Бондар С.П.

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,Україна

Підготовка майбутніх учителів до розвитку читацької діяльності старшокласників

Вища педагогічна освіта в Україні покликана сприяти професійній підготовці майбутніх учителів, формуванню їх педагогічної культури, набуттю досвіду, необхідного для вирішення актуальних проблем навчання і виховання учнів. Головне завдання вчителя – допомогти старшокласникові пізнати себе, розкрити свої потенційні можливості, організувати та керувати власною навчальною діяльністю. Демократичні процеси в країні вимагають використання нових методів підготовки майбутніх учителів з високим рівнем професіоналізму, творчої активності, які відповідально ставилися би до результатів свого навчання та підготовки до майбутньої професійної діяльності [6, с. 8 ].

Учитель має бути глибоко обізнаний з психологією дитини, враховувати її інтереси, володіти високими організаторськими здібностями, бути справжнім оратором у сфері комунікативної діяльності. Від цього залежить читацький інтерес старшокласників. Проблема підвищення читацької діяльності, формування активного читача була й залишається однією з найактуальніших. У цьому процесі слід підкреслити роль вчителя, який має спрямовувати діяльність учнів, формувати їхнє власне ставлення до прочитаного. Викладач – це хороший співрозмовник, який вміє брати участь у бесіді, пролеміці, дискусії, володіти даром мовлення. Розвиток комунікативних здібностей педагога В.О. Сухомлинський вважав одним з найважливіших у вчительській професії. „Якщо спілкування з багатолюдним колективом приносить вам головний біль, вам краще працювати на самоті або з двома-трьома друзями, ніж поряд з великою групою товаришів, - не вибирайте своєю професією вчительську працю...”[8].

Велику роль у становленні педагога-професіонала відіграє книга. Книга – чудове надбання людей, наш кращий порадник і друг, вірна супутниця життя [4, с. 3]. Незаперечним є той факт, що виховання в учнів любові до книги, вироблення у них глибоких читацьких інтересів – одне з головних завдань, яке необхідно розв'язати на сучасному етапі реформи загальноосвітньої і професійної школи [4, с. 4].

Проблема розвитку читацької діяльності висвітлена у працях Ф. Буслаєва, В. Водовозова, В. Стоюніна, В Голубкова, М.Рибникова, А Копчука, Т. Бугайко, Ф. Бугайка. Питанням професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя займалися такі дослідники, як: С.Сисоєва, Н. Ничкало, Л. Пуховська, І. Зязюн, О. Абдулліна, О.Пєхота. Незважаючи на актуальність означеної проблеми, формування широкої читацької активності школярів, питання підготовки майбутніх учителів до розвитку читациких інтересів старшокласників ще не знайшло свого необхідного висвітлення в методичних розробках.

Мета нашого дослідження полягає у виявленні закономірностей процесу підготовки майбутніх учителів до розвитку читацької діяльності старшокласників.

У навчальному процесі під читацькою діяльністю доцільно розглядати спеціально організовану форму взаємодії вчителя та учнів, що відбувається за встановленим порядком, має свій об'єкт розгляду (текст твору) і зорієнтована на розвиток широкої читацької культури соціального суб'єкта (учня) [3, с. 18]. З метою створення необхідної мотивації читання, у процесі розвитку читацької діяльності старшокласників, майбутнім учителям доцільно звернути увагу на рекомендації А. Маркової:

- здійснювати правильний відбір змісту навчального матеріалу так, щоб не викликати перевантаження або недовантаження школярів;

- оптимально поєднувати сучасні методи навчання;

- підтримувати плідні стосунки на рівні вчитель-учень та учень-учень (група);

- забезпечувати позитивне емоційне забарвлення від результатів навчання [5, с. 15].

М. Рибникова відзначала, що найголовніше завдання вчителя літератури – це навчити школярів читати художню книгу, цінувати літературу як мистецтво, підготувати читача, здатного яскраво відчувати та критично мислити [7].

Відомі вітчизняні методисти Т. Бугайко та Ф. Бугайка виділяли такі складові розвитку читацьких умінь та навичок старшокласників:

- організація досвіду читача, тобто збагачення його знань та умінь;

- виховання та розвиток культури образно-емоційного сприймання твору;

- розвиток логічного мислення, уміння проникнути у творчий задум письменника та осмислити ідею, втілену в художніх образах твору

[1, с. 51].

Слід наголосити на ефективності використання на уроці таких різноманітних прийомів та видів діяльності за допомогою яких майбутні учителі значно підвищать рівень розвитку читацької діяльності старшокласників:

- навчальна гра (якби ти був актором, вікторини, конкурси, КВК);

- позакласне читання;

- індивідуальне читання;

- групове читання;

- виразне читання;

- рольове читання;

- презентація книги;

- інсценування;

- зустріч з автором;

- зустріч з бібліотекарем та батьками учнів;

- конкурс на кращого читця;

- родинне читання;

- робота з словником;

- робота з комп'ютером, відео та аудіо апаратурою.

Серед рушійних сил читацької діяльності учнів О.Ісаєва звертає увагу на такі чинники, що визначають характер цього процесу:

- інтелектуальний (засвоєння певної суми знань);

- естетичний (розвиток почуттів, отримання естетичних вражень від читання);

- особистісний (пізнання себе через читання, виховання власних читацьких потреб, інтересів, смаків);

- практичний (реалізація отриманих знань, набуття читацьких умінь та навичок) [2, с. 10].

Аналізуючи читацькі потреби слід зазначити, що твори літератури спонукають старшокласників творчо мислити, досліджувати, експериментувати, систематизувати свої знання про дійсність. На учнів особливо впливають думки автора чи героїв твору щодо стосунків, почуттів.

Юнацький вік сенситивний до розвитку самосвідомості та самопізнання, формування власної позиції. У цей період вагому роль слід відвести вчителю. Саме педагог повинен організувати навчання таким чином, щоб старшокласники відчули ще більший інтерес до читання, сприйняли книгу, як порадницю, яка допоможе вирішити проблеми юності, відкриє незвіданий простір.

Для підготовки майбутнього вчителя О. Ісаєва визначає важливі принципи організації навчальної діяльності старшокласників, які сприятимуть розвитку їхніх читацьких інтересів:

- індивідуалізація;

- емоційність;

- адаптивність;

- психологічна комфортність;

- самоорганізація;

- проблемність;

- колективність [2, с. 41].

1. Кожен учень – це індивідуальність, ось і чому надзвичайно важливо підхід учителя до особистості, зацікавити чимось окремим, торкнутися струнок людської душі, які допоможуть розкрити сховані інтереси.

2. Емоційність є однією із складових ефективності будь-якого навчального процесу, адже тільки завдяки емоціям йде потужний вплив на психіку, що сприяє розвитку думок та почуттів учнів. В. Сухомлинський застерігав проти „емоційної сплячки” та підкреслював значення культури почуттів як особливої сфери духовного життя особистості [9,с. 264]. Отже, майбутній учитель повинен надати процесу навчання емоційності, що сприятиме розвитку читацької діяльності старшокласників.

3. Принцип адаптивності в певній мірі перекликається з принципом індивідуалізації, тому, що майбутній викладач повинен адаптуватися до кожного учня, враховуючи особливості їхнього характеру, бути сучасним – використовувати модерні засоби для подачі матеріалу, а також швидко реагувати на зміни соціуму. Тільки цілісний розвиток особистості школяра сприятиме підвищенню його читацьких інтересів.

4. На зміну авторитарної педагогіки сьогодення пропонує нам педагогіку співробітництва. Тому, майбутній учитель перебуваючи в стінах вузу повинен відмовитися від слова „я”, а ,натомість, використовувати – „ми”, „всі разом”, „дружнім колективом”. Це сприятиме, в свою чергу, розвитку доброзичливих стосунків – учні-вчитель, налагодить атмосферу взаємодовіри, психологічної комфортності. Тобто, позитивний мікроклімат уроку, мудре слово наставника, вдало підібраний матеріал викличуть у старшокласників глибокий інтерес до навчальної діяльності.

5. Сучасна педагогіка направлена на самоорганізацію, тобто вчитель не повинен розповідати учням матеріал, нав'язувати свою думку, передавати знання. Натомість майбутній педагог за допомогою сучасних методів, засобів, підходів має так зацікавити учня, що той сам буде черпати незнайомі глибини. Викладач діє як допоміжна ланка у розвитку навчальної діяльності школяра, а той, у свою чергу, вчиться працювати самостійно, інакше праця наставника буде не ефективною.

6. Принцип проблемності відіграє важливу роль у самоорганізації навчального процесу та розвитку читацької діяльності старшокласників. Мудро поставлена проблема сприяє активному творчому вирішенню. Старшокласники, висловлюючи власні точки зору, поглиблюють інтерес до проблеми, тим самим, розвивають читацьку діяльність.

7. Принцип колективізму веде до поєднання думок, ідей, висловлювань. У ході роботи старшокласники працюють не на вчителя, а на себе – вони корегують, доповнюють один одного. На основі цього з'являються нові ідеї чи проблеми, які потребують розвитку, дослідження. Принцип колективізму відрізняється від принципу індивідуалізації своєрідністю. Усі ми живемо в середовищі, яке постійно трансформується і для підтримки ідей потрібна згуртованість. Ось і чому, даний принцип відіграє важливу роль у розвитку читацьких інтересів старшокласників.

У даний час відбувається інтенсивний процес розширення кола читання школярів, тобто читацьких інтересів. Найважливішою є проблема формування читача, його читацьких смаків та вмінь.Саме на уроках літератури в центрі уваги стоять теми, проблеми, образи, ситуації, які відповідають віковим та психо-фізичним особливостям учнів. Відбувається підвищення рівня читацької діяльності та закладаються основи культури читання. Учитель, озброюючи учнів елементами компаративістики в аналітичному опрацюванні текстів, вводить школярів у малий діалог сприйняття літератури. Старшокласники, вступаючи в розмову на правах рівності з учителями, отримують можливість продемонструвати результати самостійної читацько-дослідницької роботи.

Інтерес до читання стає надзвичайно важливим фактором формування читацької компетенції учнів у школі і виходить за рамки шкільної літературної освіти, вибудовуючи систему читацьких смаків в особистості на все життя. Разом із вивченням програмних творів майбутній учитель має сформувати у молодої людини органічну потребу в читанні художньої літератури, а відтак сприяти її піднесенню в духовному розвитку. Для педагога важливо передбачити:

- розумне поєднання творів класики і сучасної літератури;

- тематичну різноманітність;

- поєднання творів різних жанрів (відповідно до реальної картини читання, а також до інтересів учителя та учнів);

- чергування різних видів уроків (бесіда, огляд, композиція, концерт, семінар, вікторина, екскурсія, співбесіда, консультація і т.д.) і прийомів активізації читацької самостійності учнів (різноманітні групові й індивідуальні завдання, використання інших видів мистецтва, міжпредметних зв'язків, технічних засобів навчання);

- системність і послідовнісь в оволодінні навичками роботи з книгою.

Виховання читацьких інтересів не може відбуватися тільки на уроках літератури. Сучасний учень стикається з найрізноманітнішою культурною інформацією. Радіо, телебачення, кіно, театр, Інтернет з великою силою впливають на читацькі інтереси старшокласників. Отже, завдання майбутнього вчителя полягає у тому, щоб організовувати читацькі конференції, диспути, усні журнали, вечірки і не тільки зацікавлювати велику кількість учнів до рядів творчих читачів, але і впливати на формування читацьких інтересів тих, хто оточує школярів.

Таким чином, формування читацької діяльності старшокласників буде відбуватися ефективно, якщо майбутні вчителі організовуватимуть цікаві заняття, де вивчатиметься поглиблений інтерес до книги, читання, до роботи з художньою, науковою, науково-популярною літературою. Крім цього, систематична робота, яка проводиться на уроках літератури має бути направлена на розуміння прочитаного з послідовною самостійною діяльністю школяра-читача, а також залучення старшокласників до позакласних заходів, які мають соціокультурний напрямок.

Література:

1. Бугайко Т.Ф., Бугайко Ф.Ф. Навчання і виховання засобами літератури. – К.: Рад. школа, 1973. – 176с.

2. Ісаєва О.О. Теорія і технологія розвитку читацької діяльності старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури. – К.: [Вид-во Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова], 2003. – 379с.

3. Ісаєва О.О. Теорія і технологія розвитку читацької діяльності старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури: Дис... док. пед. наук: 13.00.02. – Київ, 2004. – 446с.

4. Копчук А.М. Виховання читацьких інтересів учнів. – К.: Знання, 1985. – 48с.

5. Маркова А.К., Матис Г.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1990. – 192с.

6. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій: Навч. посіб./О.М. Пєхота та ін. За ред. І.А. Зязюна, О.М. Пєхоти. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 240с.

7. Рыбникова М.А. Очерки по методике литературного чтения : Пособие для учителя /4-е изд., испр. – М.: Просвещение, 1985. – 287с.

8. Сухомлинський В.О. Вибр.твори: У 5-ти т. – К., рад. школа. – 1976. – Т.2. – С.421.

9. Сухомлинський В.А. Рождение гражданина/ 2-е изд. М.: Молодая гвардия, 1971. – 336с.