СЕМИСЮК А.М., ЛАПА Г.М.,  КЕКУХ З.М.

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Сематична продуктивність лексики у німецькій

терміносистемі «Стоматологія».

 

Розглядаючи основні системні зв’язки, а саме гіпо-гіперонімічні, як на синхронному рівні, так і у форматі діахронії, можна визначити наявність семантичного зв’язку між будь-якими одиницями лексико-семантичної системи і / або тексту, що дозволяє дослідити взаємодію певного елемента терміну як з будь-яким іншим компонентом, так із лексичною системою в цілому що відкриває шлях до розуміння механізації функціонування терміну одиниць у фахово-спрямованих наукових джерелах.

Німецька термінологія є сукупністю номінативних одиниць, які позначають спеціальні поняття цієї природничої та технічної галузі людського пізнання та професійної діяльності лікарів, тому корпус лексики цієї субмови співвідноситься з цими поняттями.

«Стоматологія» (від грецької stoma – рот +  logos – вчення) - галузь клінічної медицини, що вивчає хвороби зубів, ротової порожнини, щелеп та суміжних ділянок голови, обличчя та інше.

Розрізняють терапевтичну, оперативну, ортопедичну стоматологію, та стоматологію дитячого віку.

Про зв’язок стоматології з медициною та біологією писав у 1915 р. німецький професор Пфафф Генрих Вільгельм: «Науками, с которыми зубоврачевание должно быть органически и методически связано, с которыми оно по своей области соотносится, как часть к целому, несомненно, являеюся точное естествознание и медицина, особенно же анатомия и патология».

Це положення дає підставу віднести стоматологічну термінологію до термінологій природничих. З іншого боку – практична діяльність лікарів – стоматологів, яка здійснюється за допомогою стоматологічного інструментарія, дає право віднести стоматологію до технічних наук, а стоматалогічну термінологію, яка номінує її понятійну сферу, до термінології природнично – технічної (Коновченко Н.Д.).

При моделюванні лексичної системи німецької субмови «Стоматологія» ми використовували явище сематичної деривації, яке проявляється в тому, що якщо між двома поняттями існує певне співвідношення, то відповідні їм семеми також з'єднані певними семантичними відношеннями. І, навпаки, якщо дві семеми знаходяться у певних семантичних відношеннях, то лексичні одиниці, які їх номінують, слід вважати семантично зв'язаними. Критерій та метод визначення семантичного зв’язку за семантичними складовими називається дериваційним. Встановлення семантичної продуктивності лексичних одиниць потребує констатації та опису їх значень через семантику їх компонентів.

Побудова семантичного модуля формується з термінів і їх семантичних сладових.

Наприклад, для терміна Zahnfleisch модуль матиме такий вигляд:

Zahnfleisch = Blutung, Ektomie, Entzündung, Massage, Wunde.

Цей корпус мовних одиниць є безпосередніми семантичними компонентами, які демонструють палітру продуктивності значення  цього терміна та рівень його тлумачення, що збільшує пізнавальну цінність терміна і відповідно лексеми.

Сумарна кількість семантичних компонентів терміна визначає семантичну складність лексеми, яку слід інтерпретувати як чинник інформативної місткості відповідного терміна.

Кількість семантичних похідних визначає пояснювальний ефект - тобто пізнавальну цінність значення мовної одиниці та відповідно лексики.

Проведений аналіз самантичної продуктивності термінів тексту лекції представленої доктором М.П.Лінком  аудиторії студентів на тему: «Karies  und Paradontopathien» - здійснювався на 35 стоматологічних термінах.

Для кожного терміна з цього арсеналу були визначені його інформативна місткість та пізнавальна цінність, внаслідок чого дійшли висновку, що кожний кодифікований термін має індивідуальний рівень семантичної складності та когнітивної цінності, пізнавальна цінність низки термінів зменшується, а інформативна місткість зростає. Ця закономірність  відіграє суттєву роль і є актуальною у термінотворенні, а саме у процесі впорядкування термінологічних одиниць номінативних класів німецької підмови  «стоматологія».

Література.  

1.                                Коновченко Н.Д. Построение поля стоматологической терминологии // Терминологическое обеспечение научно-технического прогресса. - Омск: изд-во ОПН, 1988г., с.85-86.

2.                                Link M.P. Karies und Paradontopathie, - Frankfurt/Main, 2000, 45c.

3.                                Скороходько Э.Ф. Сетевое моделирование лексики.// К.,1990.- с.120-166.