К.психол.н. Дригус М.Т., Петренко І.В.

Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, м. Київ, Україна

Дослідження регулятивно-вольових якостей

у школярів із різними навчальними досягненнями

Однією з актуальних проблем сучасної психологічної науки є вивчення довільних регулятивних процесів особистості та їх розвиток в онтогенетичному аспекті. Дослідження з даної проблематики суттєво просувають науковий пошук у напрямку розуміння причин розгортання, закономірностей перебігу та прогнозування наслідків активності особистості, у тому числі й у сфері навчальних досягнень. Ступінь сформованості регулятивної системи, особливості індивідуального профілю регуляції надають важливу інформацію про адаптаційні та компенсаторні можливості учня до умов навчання. Результати розвідок дають змогу вирішувати також завдання, що невід’ємно пов’язані з питаннями особистісної детермінації в процесі учіння, всебічного розвитку особистості школяра, його внутрішніми індивідуальними можливостями, самоефективностю.

Одним із завдань експериментального дослідження, що спрямовувалося на з’ясування психологічних особливостей регулятивної сфери школярів із різними навчальними досягненнями, було вивчення показників регулятивно-особистісних якостей, оскільки саме характеристики вольових якостей значною мірою виявляють фактори успішності у навчальній діяльності школяра. Зважаючи на те, що регулятивно-вольові якості є відносно стійкими індивідуальними утвореннями, що виявляються в процесі цілеспрямованого впливу суб’єкта на зовнішнє середовище, на власні внутрішні стани, на самого себе, для вирішення завдань дослідження нами вивчалися такі риси: терплячість, завзятість, наполегливість, самостійність, гнучкість, організованість.

Для вивчення особливостей регуляторно-вольових якостей школярів із різним рівнем навчальних досягнень у нашому експериментальному дослідженні використовувалися такі методики й методичні прийоми: адаптовані опитувальники для оцінки терплячості та наполегливості, методика для самооцінки завзятості, опитувальник для оцінки організованості (Є.П. Ільїна, О.К. Фещенко), що дали змогу проаналізувати показники регулятивно-особистісних якостей; методика “Використання методу спостереження для оцінки вольових якостей” (А.І.Висоцького) [1, 4]; опитувальник “Стиль саморегуляції поведінки” (В.І.Моросанової), що дав змогу вивчити рівень сформованості у школярів регуляторної гнучкості, дослідити учнів за параметром самостійності, а також визначити у дітей загальний рівень усвідомленої саморегуляції [2, 3].

У ході проведеного експерименту регулятивна сфера школярів досліджувалась у двох аспектах. У першому, онтогенетичному, аспекті здійснювався макроаналіз, що дозволив розкрити макрогенетичні особливості регуляції довільної активності у молодших школярів різного віку з низьким/високим рівнем навчальних досягнень. У межах другого, мікрогенетичного, аспекту проводився мікроаналіз, спрямований на визначення мікрогенетичних особливостей регуляції довільної активності у молодших школярів одного віку, та встановлені тенденції впливу цієї активності на навчальну успішність.

Визначено, що особливості сформованості у школярів ІІ-ІV класів таких вольових якостей як: терплячість, завзятість, наполегливість, організованість, самостійність значно впливають на формування успішності. Установлений зв’язок між успішністю/неуспішністю учнів та рівнем розвитку вищеозначених регуляторно-особистісних рис, причому найбільше значення в контексті результативності учіння має розвиненість таких вольових якостей як: терплячість, організованість, самостійність. Виявлено, що недостатня сформованість таких регулятивно-вольових рис, як наполегливість, завзятість, гнучкість істотно обмежують навчальну успішність школярів.

У ході експериментального дослідження у високовстигаючих школярів більшою мірою виявлені високі та середні показники прояву вольових рис, у низьковстигаючих – середні та низькі. Така особливість простежується як на мікро- так і макрогенетичному рівні.

Макрогенетичний аналіз вищеозначених якостей показав наявність тенденції до формування у школярів ІІ-ІV класів особистісної системи регулятивно-вольових рис. Якщо у другокласників одна якість розвинута краще, ніж інша, то у четвертокласників показники гармонізуються, вирівнюються, указуючи на наявність тенденції до структуризації та систематизації вольових якостей. Причому така структуризація відбувається як у конструктивному, так і деструктивному напрямках, як у високо-, так і у слабковстигаючих школярів.

У високовстигаючих школярів відзначаються високий рівень сформованості, збалансованість і гармонійний взаємозв’язок між означеними вище показниками. У слабковстигаючих школярів спостерігаються дисбаланс, недостатня розвиненість та низький рівень прояву показників.

Одержані дані дозволили виявити зв’язок між ступенем сформованості особистісної регулятивної системи та індивідуальними досягненнями школярів у навчанні. Установлено, що в групі високовстигаючих учнів загальний рівень усвідомленої саморегуляції характеризується добреструктурованістю та поліфункціональністю, у групі слабковстигаючих цей загальний показник є структурно й функціонально обмеженим. Доведено також, що успішність у навчанні забезпечується сформованістю цілісної системи регуляції, у тому числі й регулятивно-особистісних якостей, а будь-який структурно-функціональний недолік (недостатній рівень реалізації функціонального компонента, нерозвиненість міжфункціональних зв'язків) процесу регуляції істотно обмежує навчальну успішність.

Підсумовуючи, зазначимо, що вивчення питань, пов'язаних із дослідженнями регулятивної сфери школярів вирішують не тільки суто наукові завдання, але й важливі практичні задачі, у тому числі й проблему гуманізації, гармонізації процесу навчання, залежно від індивідуальних характерологічних особливостей і рівня навчальних досягнень школярів.

Література:

1. Ильин Е.П. Психология воли. – Спб.: Питер, 2000. – 288 с.

2. Моросанова В.И. Стилевые особенности саморегулирования личности // Вопр. психол. – 1991. - № 1. – С. 121-127.

3. Моросанова В.И. Индивидуальный стиль саморегуляции: феномен, структура и функции в произвольной активности человека. – М.: Наука. – 1998.

4. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании. – М., 1995. – 529 с.