Строительство и архитектура/ 1. Архитектурные решения объектов строительства и реконструкции

к.т.н., доцент Постернак С.О., к.т.н., доцент Постернак І.М.,

магістр з будівництва Уразманова Н.Ф.,

магістр з будівництва, асистент Постернак О.О.

Одеська державна академія будівництва та архітектури, Україна

ЕСТЕТИЧНІ НАДБАННЯ АРХІТЕКТУРНИХ СПОРУД
З ФОРМОЮ КРИВОЛІНІЙНОГО ОКРЕСЛЕННЯ

Підвищення естетичної якості архітектури на сучасному етапі розвитку – одна з важливих, злободенних і багатобічних проблем. Сьогодні в практиці архітектурного проектування переважає суб'єктивно-інтуїтивний спосіб проектування естетичних властивостей архітектурних об'єктів, що не завжди забезпечує їхню високу якість. Цьому способу в існуючому виді властиві недостатня обґрунтованість і аргументованість проектних рішень, спірність естетичних оцінок і, як наслідок, – можливість прояву суб'єктивізму, прийняття не кращих проектних варіантів, тобто імовірність витрат матеріальних і моральних, у тому числі естетичних. Проблема естетичної якості характеризується також недостачею надійних і реально застосовуваних у проектуванні конкретних об'єктивних естетичних характеристик, рекомендацій, теоретичних висновків; недостатньою повнотою й конкретністю змісту ідейно-естетичного розділу архітектурного проектного завдання; недосконалістю методики естетичної оцінки архітектурних проектів на всіх стадіях і рівнях їхньої розробки [1].

Одна із ключових і найбільш гострих проблем архітектурної естетики – визначення можливості (неможливості) кількісної характеристики, формалізації оцінки композиційно-естетичних властивостей. Аналіз і узагальнення всіх аспектів сучасного стану розглянутої проблеми дозволяють сказати, що в неї входять такі важливі напрямки, як забезпечення істотно більшого зближення теорії й практики естетики архітектури; більш повне використання теорією всього арсеналу високоефективних наукових засобів, включаючи системний підхід і коректне застосування кількісних методів; освоєння теорією й практикою архітектурної естетики в доцільних мері й формі автоматизованого проектування на базі ЕОМ, що є не даниною науковій моді, а вимогою життя, часу й обумовлено можливостями НТР початку XXІ століття [1].

У визначенні якості предмета важливу роль грає його форма, що виражається геометрично. Виявлення геометрії технічних, архітектурних форм, а також законів її зміни та варіювання, дозволить перейти до кількісного і якісного визначення геометричних характеристик і на їхній основі встановити геометричний критерій естетичності, що дозволить глибше й повніше давати комплексну оцінку споруд. Таким чином, виникає завдання встановлення деяких залежностей між геометричними й естетичними характеристиками форми, але не як форми взагалі, а як невід'ємної частини цілого, у нерозривному зв'язку форми з її утилітарними вимогами [2].

Архітектурні форми, що виникли у другій половині ХХ століття завдяки використанню високоміцних сталей чи алюмінію або полімерних матеріалів, типу тонких оболонок, вантових (висячих) покриттів, пневматичних конструкцій, тентів та інших мають у своїй основі криві поверхні й криві лінії. Ці форми, на нашу думку, відрізняються технологічними, функціональними, конструктивними, естетичними й економічними перевагами. Також значно більше уваги приділяється зовнішньому вигляду машин і механізмів, верстатів і приладів, що часто мають складну криволінійну форму.

Поява нових форм у силу їхньої складності й криволінійності вимагає геометричного конструювання, що визначає майбутній образ спорудження. Переважний вплив форми плоскої фігури на органи зорового сприйняття людини в порівнянні із впливом фактури, кольору, маси й іншого підтверджує ряд експериментів, проведених проф. Б. Ф. Ломовим і психологом А. В. Мітькіним [3].

В утворенні форм архітектурних і технічних об'єктів велику роль грають плоскі криві. Вплив форми цих кривих на естетичні якості утворених ними поверхонь було метою досліджень, наведених в монографії [2]. Дослідження проводилися на основі результатів експертної оцінки. П'ятдесятьом експертам (в основному архітекторам), що брали участь в експерименті, пропонувалося оцінити за десятибальною системою «естетичність» кривих декількох сімейств.

Криві були представлені п'ятьома сімействами (еліпс, гіпербола, парабола, верзієра, лемніската) по десяти кривих з різними параметрами. При аналізі результатів досліджень виявилося, що криві, що одержали вищий бал, характеризуються відношенням стріли підйому кривої до величини стягуючої її хорди, рівним 0,618, що відповідає пропорції «золотого перетину», яка лежить в основі архітектурних пропорцій античних будівель та їх елементів [4]. Відомо, що таке ж співвідношення характеризує зону сприятливого візуального сприйняття органів зору людини. Можна припустити, що криві, що володіють зазначеною властивістю, займають оптимальне положення в зоні сприятливого сприйняття, а тому й виділяються серед інших. Результати, отримані при порівнянні кривих, відзначених вищою оцінкою в кожному сімействі, підтверджують це припущення, тому що еліпс, що одержав максимальну кількість балів (зі співвідношенням осей 0,618), найбільше раціонально розміщається в зоні сприятливого сприйняття.

Виявлення гармонійного сполучення плоских фігур із криволінійним обрисом було метою наступного експерименту [2]. Із запропонованих десяти варіантів сполучень двох фігур (одна фігура розташована всередині обрису іншої) експертами були виділені як найкращі сполучення подібних фігур, що підтверджує один із принципів гармонії: повторення цілого в його частинах стосовно до сполучення криволінійних форм.

Результати проведених експериментів свідчать про існування певних закономірностей сприйняття криволінійних форм і їх взаємосполучень, а також вказують на необхідність подальших досліджень.

Література:

1. Божко Ю.Г. Эстетические свойства архитектуры. Моделирование и проектирование. – К.: Будівельник, 1990. – 144с.

2. Михайленко В.Е. Конструирование форм современных архитектурных сооружений. / Михайленко В.Е., Ковалев С.Н. – К.: Будівельник, 1978. – 112с.

3. Ломов Б., Митькин А. Влияние формы плоского пространства на организацию зрительной деятельности наблюдателя. «Технич. эстетика», 1967, № 3.

4. Антонович Є.А. Словник-довідник з інженерної графіки, дизайну та архітектури. / Василишин Я.В., Шпільчак В.А. – Львів: Світ, 2001. – 240с.