К.е.н. ДІДЕНКО О.М.,

заступник директора з питань роздрібного бізнесу Сумської ОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

МОДЕЛІ ПРОГНОЗУВАННЯ СИСТЕМНИХ БАНКІВСЬКИХ КРИЗ

Діяльність банківських установ пов’язана з численними ризиками, що обумовлюється основною метою їх функціонування – максимізація прибутку. Відповідно, важливим завданням у контексті підтримки стабільності банку є оцінювання ризиків та прогнозування кризи. Створення та впровадження ефективних систем антикризового та ризик-менеджменту на мікрорівні, що дозволяє оцінити валютні, кредитні, операційні, відсоткові ризики, ризик ліквідності та інші основні загрози банківській діяльності, є важливим напрямком досліджень, які проводяться провідними науковцями протягом останнього часу. З точки зору макрорегулювання, важливим є періодичне здійснення оцінки ймовірності системних банківських криз. Так, національні регулятори банківських систем розвинутих країн поступово розробляють та впроваджують в практику моделі діагностики кризових явищ в діяльності банківської системи з метою виявлення економічних та фінансових слабких сторін та уразливостей. Особливої важливості дослідження даного питання набуває є на ринках банківських послуг країн з перехідною економікою, що й обумовлює актуальність даного дослідження.

Наразі більшість дослідників погоджуються з існуванням двох альтернативних підходів під час прогнозування кризових явищ та фінансової нестабільності в економіці:

1) побудовані на основі класичних математичних (економетричних) моделей;

2) побудовані з використанням спеціальної системи випереджаючих індикаторів.

Економетричне моделювання передбачає побудову регресійних моделей, що дозволяють оцінити взаємозв`язок показників, дозволяючи визначити імовірність настання фінансової кризи. Регресійна модель відображає залежність ймовірності настання кризи сформованого набору економічних індикаторів. Така модель може бути використана для прогнозування ймовірності настання кризи в майбутньому. Можливим є використання непараметричної оцінки, спрямованої на розробку числових характеристик, що дозволяють завчасно виявляти уразливість банківської системи країни перед можливою кризою. У рамках такої оцінки можна використовувати побудову граничних значень індикаторів-передвісників кризи на основі набору критеріїв, а також розробку набору зведених індексів економічної стабільності.

Більшість дослідників стверджує, що на сьогодні вітчизняна банківська система знаходиться у стані виходу з локальної (нестійкої) рівноваги та може з часом набути стабільного рівноважного стану: як негативного, «погіршеного», так і позитивного, «поліпшеного» характеру. Так, якщо у 2008 році спостерігався перехід системи у фазу нестабільності під впливом світової економічної кризи, то в 2009-2010 роках відбувся фазовий перехід системи в область нестійкої рівноваги. Питання полягає в тому, коли і як відбудеться повернення системи в область довгострокової стійкої рівноваги. Разом з тим не можна виключати ситуації, що поточне нестабільне становище затягнеться на досить тривалий термін, здійснюючи істотний вплив на стратегічну еволюцію української банківської системи.

Проведене дослідження ролі банківської системи, а також робіт вітчизняних науковців, присвячених даній проблематиці, продемонструвало, що фінансова стійкість банківської системи є найпершим критерієм забезпечення фінансової стабільності фінансового сектору країни в цілому, а тому, на нашу думку, відповідальним департаментам НБУ слід виокремити релевантні фактори, що найбільш адекватно характеризують стабільність фінансово-кредитних установ, з метою проведення моніторингу.

Інша модель, яка широко використовується аналітиками з метою прогнозування настання фінансової нестабільності, відома під назвою «метод сигналів» та передбачає дослідження характеристик виходу того чи іншого макроекономічного індикатору за межі порогового значення.

Якщо індикатор подає сигнал протягом певного проміжку часу перед кризою (так званого сигнального вікна), то сигнал вважається якісним (таблиця 1). Якщо ж індикатор подає сигнал, а кризf протягом певного періоду часу після цього не виникає, то сигнал вважається «білим шумом». Оптимальна тривалість сигнального вікна, що дозволить компанії вчасно зреагувати та переорієнтувати фінансові ресурси, відповідає 3 календарним місяцям.

Таблиця 1 – Параметри дії сигналів фінансової нестабільності банківської системи

Наявність сигналу	Криза відбулася протягом визначеного часового інтервалу	Криза не відбулася протягом визначеного часового інтервалу
Сигнал надійшов (+)	A	B
Сигнал не надійшов (-)	C	D

Однією з характеристик моделі є припущення, що здатність індикаторів прогнозувати кризові явища визначається не лише їх поточними значеннями, а й змінами протягом минулих періодів (наприклад, стійке у часі зниження золотовалютних резервів може спровокувати спекулятивну атаку задовго до того, як рівень золотовалютних резервів досягає критичного значення). Крім того, негативна тенденція індикаторів може компенсуватися впливом сприятливих факторів, які модель не враховує.

Як висновок, слід зазначити, що в країні з метою своєчасного прогнозування банківських криз повинен бути визначений перелік показників, на основі яких буде оцінюватися стан банківської системи в конкретний проміжок часу із використанням адекватної економетричної моделі. Так, розробка та впровадження дієвої системи ранньої ідентифікації системних банківських криз дозволить знизити витрати, пов’язані із негативним впливом кризових факторів, а також переформувати структуру активів та зобов’язань з метою мінімізації фінансових втрат.