Економічні науки /2. Зовнішньоекономічна діяльність

К.е.н., доцент Побоченко Л.М., Любарцева К.Д, Чабанюк Я.М.

Інститут міжнародних відносин НАУ, Україна

Особливості формування експортно-інноваційної моделі конкурентоспроможності галузей

української економіки

Для розширення експортної діяльності необхідні умови для ефективного використання наявних конкурентних переваг високотехнологічних підприємств‚ а також вирішення завдань адаптації до світової економічної кризи. Виробники‚ експортери та держава мають об’єднувати зусилля з метою підвищення привабливості вітчизняної продукції різними шляхами: підтримка інновацій від генерації знань до їх комерціалізації та налагоджування серійного виробництва‚ об’єднання угод про поставки техніки з договорами про економічне співробітництво‚ організація на території країни-покупця високотехнологічних ремонтних та виробничих підприємств‚ створення умов шляхом розвитку різних форм лізингу‚ кредитування‚ митної політики.

Географія поставок вітчизняних високотехнологічних підприємств охоплює понад 120 країн. Більше ніж половина продукції експортується в країни СНД та Балтії‚ близько 30% продукції – в країни Африки‚ Азії та Близького Сходу.

Серед підприємств авіакосмічної галузі України‚ які виробляють та експортують високотехнологічну продукцію‚ лідирують АНТК ім. О.К. Антонова (м. Київ)‚ КБ “Південне” ім. М.К. Янгеля (м. Дніпропетровськ)‚ ВАТ “Мотор Січ” (м. Запоріжжя)‚ ВАТ “Хартрон” (м. Харків)‚ ВАТ “Сумське машинобудівне НВО ім. М.В. Фрунзе”‚ ДП “Укрспецекспорт” (м. Київ) тощо.

З 2008 до 2011 р. експорт високих технологій зменшився на 15‚9%. За підсумками 2011 р. експорт високотехнологічних товарів становив 1284‚75 млн. дол. США‚ або 2‚61% загального українського експорту товарів‚ тоді як у 2003 та 2004 рр. цей показник дорівнював відповідно 4‚29 та 4‚04%.

Лідерами серед високотехнологічних товарів за останні три роки є авіакосмічна продукція (33%)‚ електроніка (18%)‚ а також неелектрична техніка (17%). Проте наведені показники не виокремлюють транзиту та реекспорту товарів‚ що викривляє фактичну динаміку суто експорту високотехнологічної продукції.

ВАТ “Мотор Січ” – єдине в Україні та одне з небагатьох у світі підприємств‚ яке має завершений цикл виробництва авіаційних двигунів. Завод виготовляє‚ проводить випробування‚ супроводжує в експлуатації й ремонтує 55 типів і модифікацій двигунів для 61 виду літаків і вертольотів різного призначення‚ що експлуатуються в 109 країнах світу. Коефіцієнт високотехнологічності підприємства дорівнює 0‚8‚ що свідчить про високу частку авіатехніки в продукції‚ яка виготовляється підприємством. Частка експорту в загальному обсязі виробництва продукції щороку збільшується та в 2011 р. становила 87‚5%. Більше ніж 70% від загального доходу від реалізації промислової продукції у 2009-2011 рр. отримано від експорту в Росію та експорту в країни Азії (Індія‚ Китай‚ Корея та ін.).

Торговельні фірми також здійснюють експорт високотехнологічної продукції регіональних підприємств. ЗАТ “Запорізька регіональна зовнішньоекономічна асоціація” переважно експортує високотехнологічну продукцію в далеке зарубіжжя (95%). Щорічне зростання обсягів експорту підприємства дорівнює 20-25%. Домінуючою статтею експорту ДП “Укрспецекспорт” є постачання‚ модернізація та ремонт авіаційної та спецтехніки. За минулий рік зростання обсягів експорту держпосередника становило майже 20%‚ що свідчить про сталу конкурентоспроможність експортерів.

Виходячи з досвіду розвинених країн та науково-практичних напрацювань вітчизняних учених, для активізації процесів інноваційної модернізації вітчизняної економіки та стимулювання її структурної перебудови в нарощуванні частки високотехнологічних галузей, необхідно забезпечити реальні впровадження:

- пільгового оподаткування коштів виробничих підприємств, які спрямовуються на освоєння високих технологій, науково-дослідних розробок;

- пільгового режиму амортизаційних відрахувань та інвестиційного кредиту, зниженого відсотку оподаткування, прибутку на частину вартості інвестицій;

- податкового стимулювання зниження енерго- й ресурсомісткого виробництва;

- державного страхування кредитів приватних банків, наданих для виконання інноваційних проектів;

- заходів нормативно-правового обмеження ресурсів держави для фінансування сировинного сектора;

- практики розширення обсягів державного замовлення на проведення НДДКР та промислове освоєння технологій і продукції;

- стимулювання сукупного інноваційного попиту вітчизняних споживачів та надання вигідних умов виробникам відповідної продукції для задоволення попиту зовнішнього ринку;

- ефективної державної підтримки виробників та експортерів високих технологій і виробленої з їх використанням продукції;

- посиленої тактичної гнучкості тарифного регулювання експорту й імпорту промислової продукції з урахуванням вимог СОТ і відповідної практики державного втручання.

Отже, Україна потребує переходу на інноваційну модель розвитку, що надасть їй змогу підвищити власну конкурентоспроможність, підвищити ефективність експорту, поліпшити сальдо торговельного балансу. Однак, все це вимагає вирішення на державному рівні завдань організаційно-інституційного сприяння та підтримки, що стосуються розвитку наукомістких спеціалізованих виробництв. І формування на цій основі сучасних конкурентоспроможних промислових структур інтегровано-мережевого типу з високим науково-технологічним потенціалом.