Экономические науки/6.Маркетинг и менеджмент

Любезна А. О.

Севастопольський інститут банківської справи Української академії банківської справи Національного банку України, Україна

Дослідження ринку в умовах розвитку сучасної науки в Україні

Поняття "ринок" сьогодні є чи не найпопулярнішим в нашому суспільстві. Зумовлено це переходом до ринкової економіки, ринкових відносин.

Як економічна категорія, поняття "ринок" відображає сутність економічних відносин, що виникають мiж суб'єктами економічної системи (виробниками i покупцями) з приводу обміну результатами i умовами (факторами) виробництва.

Безумовно ринок потребує якнайглибшого вивчення, дослідження сучасних тенденцій та особливостей розвитку. Дослідження цієї складної структури відіграють надзвичайно важливу роль у його правильному та ефективному функціонуванні та розвитку ринкових відносин у тому числі міжнародних, що є досить важливим для нашої країни.

Дослідження сучасних ринкових структур переконали багатьох економістів, що ринок неспроможний вирішити чимало важливих проблем економічного розвитку і розподілу матеріальних благ. Еволюція ринкового механізму виявила ряд притаманних йому дефектів, які стали гальмом у суспільному прогресі.

На сьогоднішній день виділяють такі дефекти ринку, які потребують глибокого вивчення та прийняття негайних рішень щодо їх усунення:

Ø циклічний характер розвитку економіки;

Кожне суспільство прагне до економічного зростання. Технічний прогрес, запровадження нових технологій, збільшення виробничих потужностей та підвищення життєвого рівня людей є стратегічними напрямами динамічного розвитку економіки кожної країни. Проте довгострокове економічне зростання не завжди є рівномірним. Періоди швидкого зростання економіки перериваються спадом виробництва, низьким рівнем зайнятості (безробіттям) та зростанням цін (інфляцією).

Слід зазначити, що Україна пережила глибоку економічну кризу, особливо у 1989-1999 рр. Та все ж таки вдалося перейти від спаду до економічного зростання. Цей перехід значною мірою пояснюється такими чинниками, як активізація інвестиційної діяльності, позитивні зрушення в бюджетній сфері, зростання рівня монетаризації економіки, стабільність валютного курсу гривні тощо.

Ø монопольна влада;

Монопольна влада, зумовлює неефективний розподіл ресурсів між галузями та виробниками, деформує механізм конкуренції, скорочуючи обсяги виробництва та штучно завищуючи ціни на продукцію. Держава намагається обмежувати діяльність монополій спеціальним законодавством, здійснює контроль за цінами в природних монополіях, створюючи і підтримуючи конкурентне середовище для невеликих підприємств.

Ø недостатня інформованість ринкових суб'єктів;

Недостатня інформованість ринкових суб'єктів викликає багато проблем. Як правило, продавець більше знає про властивості свого товару, ніж покупець. Асиметричність інформації обумовлює неспроможність ринку, яка може проявитись витісненням низькоякісними, але дешевшими товарами високоякісних, хоча й дещо дорожчих, тому що покупці, не маючи правдивої інформації щодо дійсної якості продукції, скорочують свій попит на дорогі товари. Недостатня інформованість споживачів і виробників може спонукати їх до таких дій, які не відповідають їх власним інтересам. Погано поінформовані фірми не можуть бути впевненими у результатах прийнятих рішень, а споживачі - в якості покупки. Асиметричною інформацією характеризуються численні ринків товарів і послуг: ринки страхування, кредитів, робочої сили, а також роздрібна торгівля.

Ø неспроможність забезпечити виробництво суспільних благ;

Суспільне благо неподільне. На нього не поширюється принцип винятковості. Коли товар виготовлений, ним може користуватись будь-хто. Не діє також принцип конкурентності. Суспільні блага забезпечують потреби всіх членів суспільства в однаковій мірі, незалежно від того, хто за них заплатив.

До суспільних благ відносяться національна оборона, освіта, охорона громадського порядку, наукові дослідження, природоохоронні заходи та ін. Виробництво цих благ потребує значних витрат, але неможливо знайти жодного стимулу, який спонукав би кожного громадянина купити свою частку, наприклад, оборонного потенціалу країни, гарантувавши надання даного суспільного блага.

Ø екстерналії, або зовнішні ефекти виробничої діяльності;

Проблема екстерналій або зовнішніх ефектів полягає у тому, що ринкові відносини породжують такі витрати або вигоди, які дістаються третім особам, котрі не беруть участі в ринкових угодах. Ці додаткові впливи не відображаються ринковими цінами. Проблема негативних зовнішніх ефектів в українському суспільстві залишається однією з найменш досліджених. Значною мірою це пояснюється як широтою проблемного кола, яке виходить за межі економічної науки, так і певною ідеологічною заангажованістю науковців та суспільства у цілому.

У розвинених країнах використовуються правові та цінові методи регулювання зовнішніх ефектів.

Ціновий метод реалізується завдяки оподаткуванню, субсидіюванню чи державному виробництві товарів і послуг. Правовий метод регулювання зовнішніх ефектів здійснюється через безпосереднє втручання держави у виробництво чи через специфікацію прав власності.

Ø нерівномірний розподіл насущних благ, що суперечить принципу справедливості.

Надмірна диференціація доходів, яка не відповідає сучасним етичним критеріям справедливості, випливає з того, що поняття ефективності і справедливості в ринковій економіці виступають як протилежні. Ринок враховує лише індивідуальні граничні витрати, а доходи пов'язує безпосередньо з індивідуальною продуктивністю факторів виробництва. За цих умов непрацездатні члени суспільства взагалі не могли б одержувати доходу. Для нерегульованого ринку характерною є ситуація, коли 1% населення може зосередити в своїх руках значну частину сукупного доходу в економіці.

Дослідження проблем розвитку не лише ринку, а й економіки України в цілому повинно відбуватися на науковому підґрунті, тому не дивно, що на науку, її проблеми і досягнення звернена увага тих, хто вбачає у ній, а також в якісній освіті запоруку успішного розвитку нашої держави.

Безперечно, є успіхи в економічних наукових дослідженнях, але є і численні проблеми.

Розпад СРСР (і як наслідок розрив зв’язків з союзними академіями та науково – дослідницькими спілками), зміна суспільних відносин у сторону лібералізації виробництва та (надто) вільного ринку призвели до значного послаблення української науково – дослідницької діяльності у всіх сферах життя. Перш за все майже зникла галузева наука, а також центри її зосередження – прикладні науково – дослідницькі інститути (НДІ), які найчастіше обслуговували цілі галузі промисловості та сільського господарства. Вони просто зруйнувалися, бо були відірвані від джерела фінансування, що надходило з відповідних міністерств, зруйнувалися тому, що власники приватизованих підприємств переймалися накопиченням первинного капіталу, та ніяк не цікавилися розвитком наукових досліджень. І нажаль така тенденція має місце у наш час.

Отже основною проблемою розвитку наукових досліджень у ринковій сфері є, як це не банально, недостатність фінансування, а воно, в свою чергу веде за собою ряд небажаних наслідків, наприклад, таких, як незацікавленість у результатах своєї праці, переманювання іншими країнами кваліфікованих кадрів, які могли б успішно працювати на благо розвитку нашої країни. Як це не жахливо, та все ж в умовах всесвітнього ринку інші країни елементарно купують наш інтелект та використовують його задля власних потреб.

Крім того керівництво країни неодноразово демонструвало нерозуміння ролі науки та наукового світогляду у сучасному світі, а також необхідності більш істотної підтримки розвитку науки та освіти.

Стосовно освіти, слід зазначити, що спеціаліст, який придбав свій диплом за певну суму коштів просто не зможе поліпшити стану економіки країни, особливо зважаючи на той факт, що таких економістів може вийти тисячі. Тож особливу увагу слід приділити питанню корупції та бюрократії, бо саме вона є основною причиною багатьох проблем в економіці нашої країни.

Ще одним завданням розвитку науки та досліджень ринкової структури є підвищення престижу науковця та дослідника. Великим економістам, які всупереч усім складностям працювали і продовжують працювати на благо Батьківщини повинна прийти достойна заміна.

На сучасному українському телебаченні дуже мало науково – популярних програм, адже варто турбуватися не лише про доходи від рекламної діяльності, а й про виховання наукового світогляду своїх глядачів.

Популяризація професії науковця, наукової діяльності, наукового світогляду громадянина можлива завдяки радіо, телебаченню, мережі Інтернет.

Отже, якнайшвидше вирішення цих актуальних для України проблем дасть змогу прискорити темпи економічного розвитку, дасть поштовх для розвитку та популяризації сучасної науки, сприятиме інтеграції України у світову спільноту а також якнайшвидшій ліквідації недоліків у ринковій структурі.

Література:

1. Мікроекономіка: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 416 с.

2. Електронний ресурс. – Режим доступу: http://za.zubr.in.ua/