Економічні науки/7. Облік та аудит
Студентка
IV курсу факультету ЕБіК
Ціома
І. В.
Одеська національна академія харчових технологій, м.
Одеса
Дебіторська
заборгованість та її показники
У
процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими
підприємствами або фізичними особами одночасно з передачею майна, виконанням
робіт, наданням послуг тощо. У зв’язку із цим у нього виникає дебіторська
заборгованість.
На
мою думку, найбільш доцільним є визначення, яке наведене в П(С)БО № 2,
згідно якого дебіторська заборгованість – це не тільки сума заборгованості
дебіторів підприємству, але й вид розрахунків між покупцем і продавцем, між
підприємством і працівником. Тобто дебіторська заборгованість є своєрідним
видом кредитування. Також дебіторська заборгованість є показником виробництва
підприємства.
Дебіторська
заборгованість відображається у формі № 1 «Баланс» у складі активів.
Активи підприємства – це ресурси, що контролюються підприємством, від
використання яких очікується отримання економічних вигод у майбутньому.
Економічна вигода від дебіторської заборгованості виражається в тому, що
підприємство в результаті її погашення розраховує рано чи пізно отримати
грошові кошти або їх еквіваленти. Відповідно дебіторську заборгованість можна
визнати активом тільки тоді, коли існує ймовірність її погашення боржником.
Якщо такої ймовірності немає, суму дебіторської заборгованості слід списати.
Науковці
по-різному визначають дебіторську заборгованість. Так, Бутинець Ф.Ф.
вважає, що дебіторська заборгованість – це заборгованість інших підприємств чи
окремих осіб з платежів даному підприємству. Дебіторська заборгованість
означає, що кошти даного підприємства тимчасово знаходяться у інших підприємств
(організацій) чи осіб, але підлягають обов’язковому поверненню при закінченні
певного строку. Кошти, які заборгували підприємству інші господарюючі суб’єкти,
не беруть участі у господарському обороті підприємства, і тому наявність
великої дебіторської заборгованості негативно впливає на його фінансовий стан
[4 (С. 38)]. На думку ж, Лишиленко О.В. дебіторська заборгованість – сума
заборгованості дебіторів підприємству на певну дату [5 (С. 220)] . При цих визначеннях не змінюється її сутність. На сьогодні в Україні
відбувається реформування бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів, у
зв’язку з чим це питання потребує детального вивчення.
Дебіторська
заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на
певну дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які
заборгували підприємству грошові кошти, їх еквіваленти або інші активи. За
даними бухгалтерського обліку можна визначити суму заборгованості на будь-яку
дату, але така сума визначається на дату балансу. Оскільки, відповідно до вимог
національних стандартів бухгалтерського обліку підприємства подають також
проміжну (квартальну) звітність, то суму дебіторської заборгованості
підприємства слід визначати щоквартально.
|
фактори |
|
Стан розрахунків у
країні |
|
Грошово-кредитна
політика центрального банку |
|
Рівень інфляції |
|
Вид продукції |
|
Ринок та його
насиченість |
Зовнішні фактори що
визначають розмір дебіторської заборгованості
|
Внутрішні фактори |
|
Стан контролю за дебіторською заборгованістю |
|
Вид розрахунків |
|
Діяльність фінансового менеджера |
|
Кредитна
політика підприємства |
Внутрішні фактори що
визначають розмір дебіторської заборгованості
Методологічні
засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську
заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються
положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»,
що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року
№ 237. Дія П(С)БО 10 поширюється тільки на бюджетні установи, всі інші
юридичні особи не зобов’язані керуватися його вимогами.
Якщо
заборгованість неможливо достовірно оцінити, тобто визначити її суму, вона не
може бути визнана активом і не повинна відображатися в балансі.
Згідно
з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і
короткострокову.
Довгостроковою
дебіторською заборгованістю визнається заборгованість, яка не виникає в ході
нормального операційного циклу і буде погашена після дванадцяти місяців з дати
балансу. Отже, довгострокова заборгованість – це в основному заборгованість, не
пов’язана з операційною діяльністю.
Поточна
дебіторська заборгованість (короткострокова) – це заборгованість, що виникає в
ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти
місяців з дати балансу.
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і
послуги в момент визнання її активом збільшує дохід від реалізації та
оцінюється за первинною вартістю. Але на дату балансу її сума повинна бути
зменшена на величину резерву сумнівних боргів.
З
наведених вище визначень довгострокової і поточної дебіторської заборгованості
слід зробити висновок: оскільки віднесення заборгованості до поточної або
довгострокової прив’язане до дати балансу, на вказану дату слід переглядати
довгострокову заборгованість за окремими дебіторами за термінами її погашення.
Якщо виявиться, що до терміну погашення заборгованості залишилося менше
12 місяців, колишню довгострокову заборгованість слід відобразити на дату
балансу як поточну.
Будь-яка
заборгованість, як довгострокова, так і поточна, у якийсь момент може бути
визнана підприємством безнадійною.
На
сьогодні для того щоб визнати в бухгалтерському обліку дебіторську
заборгованість безнадійною, не потрібно документального підтвердження. Досить,
щоб була виконана одна з умов:
—
закінчився строк позовної давності (3 роки);
—
існує впевненість у тому, що боржник не погасить свою заборгованість.
Безнадійна
дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи або послуги списується
в момент її визнання за рахунок резерву сумнівних боргів, який формується на
дату балансу на підставі даних бухгалтерського обліку минулих звітних періодів.
Науковий керівник – канд. екон. наук, асистент
Іванченкова Л.В.
Література:
1. Україна. Закон. Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність в Україні від
16.07.99 № 996-ХІV зі змінами і доповненнями – Режим доступу: http://rada.kiev.ua.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2
«Баланс», затверджений наказом МФУ від 31.03.99 № 87. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська
заборгованість», затверджений наказом Міністерства фінансів України від
08.10.99 № 237 (п. 8 в редакції наказів Міністерства фінансів України від
23.05.2003 № 363, від 19.12.2006
№ 1213) – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
4. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського
обліку: [підручник для студентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» вищих
навчальних закладів] / Ф.Ф. Бутинець – 3-є вид., доп. і перероб. –
Житомир: ПП «Рута», 2003. – 444 с.
5.
Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: [підручник] / О.В. Лишиленко – [3-3 тє вид., перероб.і доп.] – Київ: Видавництво «Центр учбової
літератури», 2009.
6. Омелянович М. Сумнівна й
безнадійна заборгованість: класифікація, створення резерву, облік. // Все про
бухгалтерський облік. – 2011. – № 29. – С. 20.