"Педагогічні науки"                                                                                         

                                                                           2. Проблеми підготовки фахівців.

 

                               СВИРИДЕНКО Ю.Ф., КУНЦОВ В.П.

    ПФ НУБіП України "Кримський агротехнологічний університет"

 

                  ПРО ЗАОЧНУ ІНЖЕНЕРНУ ОСВІТУ

У різних країнах неоднозначно ставляться до заочної освіти. Наприклад, вважають, що заочна освіта можлива тільки по гуманітарних спеціальностях, інженерна освіта не може бути отримана за заочною формою. У США  серед студентів, що навчаються по програмі бакалавра вечерники становлять менш 10%.Більш поширене вечірнє навчання на рівні магістра й доктора.

Вимоги при прийомі на вечірнє відділення нічим не відрізняються від надходження на денне відділення. Навчальний план, програми курсів, обсяг аудиторних занять, рівень вимог для вечерников і денних зовсім однакові. Із плану виключаються лише такі предмети, як фізкультура. Студентові - вечернику дозволяється протягом  15-тижневого семестру освоїти тільки два предмети. З урахуванням використання літніх сесій студент може виконати весь план підготовки бакалавра протягом  9-10 років. Для одержання звання магістра потрібно ще 2,5 - 3 роки.

Студенти - вечерники ніяких привілеїв, передбачених законодавчими актами, не мають. Методика навчання на вечірнім відділенні, як і на денному.

А в нас? Тільки надійшовши у вуз і придя на першу лекцію від студентів - заочников можна почути: "Ми вже дорослі люди, давайте домовимося!" Й  дійсно  відбиває розходження в мотивації навчання  студентів фраза: "У них студенти вчаться, у нас " ми вчимо студентів!"

У сучасних умовах при наявності комп'ютерних технологій й Інтернет заочне навчання, втім, як і будь-яке інше, приймає нову форму - дистанційне навчання, при якому є можливість одержувати будь-яку інформацію цілодобово.

Як відомо, людина засвоює не готові відомості, повідомлювані йому в готовому виді, а свої власні відповіді, на питання, які в нього виникають у ситуації потреби в новому знанні. І саме индивидуально-ориентированна система навчання створює  умови студентові для просування у вивченні навчального матеріалу зі швидкістю, що відповідає його здатностям - строга вимога повного засвоєння матеріалу й можливості переходу до нового матеріалу тільки після засвоєння попереднього. За допомогою викладача - консультанта студенти становлять свою програму - індивідуальний план, і самостійно здають її розділи. Але це неможливо при поточно-груповій організації навчального процесу, де об'єктом планування освітньої діяльності  є студентська група.

Як не дивно, але заочна форма навчання безпосередньо створює умови для індивідуалізації навчального процесу. А при використанні технологій дистанційного навчання створються умови "індивідуальної траєкторії руху" студента в навчальному процесі.

При цьому треба враховувати особливості сприйняття електронних посібників з порівнянням із читанням традиційних підручників або конспектів лекцій. Електронні посібники дозволяють управляти пізнавальною діяльністю студента, структурируя навчальний матеріал і даючи методичні вказівки його застосування. Відео-лекції, відеоматеріали, віртуальні лабораторні роботи, віртуальна присутність на підприємствах по профілю спеціальності й у наукових лабораторіях, а також показ різних явищ і процесів або їхніх віртуальних моделей активізують і підвищують ефективність навчального процесу.

Комп'ютерні програми контролю знань сприяють мотивації в навчанні. Відповіді на контрольні питання або контрольні завдання можуть відправлятися викладачеві по електронній пошті, по мережі Інтернет.

Сучасні комп'ютерні технології в буквальному значенні стирають грань між різними формами навчання. Доступ до навчальної інформації необмежений, методи самоконтролю й контролю знань студентів однакові для всіх форм навчання. Тільки від студента залежить його учбово-пізнавальна активність. До того ж працюючи на виробництві, студент-заочник, навчаючись, підвищує свою професійну кваліфікацію. Розуміючи при цьому, на відміну від студента денної форми навчання, які знання йому необхідні в практичній роботі.

Саме заочна форма навчання формує потреби безперервного відновлення знань, що є важливим чинником підвищення кваліфікації або перекваліфікації фахівців, сприяючи ефективній роботі виробництва, Звичайно, дистанційне навчання не може повною мірою  замінити заочну чи денну його форму. Для одержання повноцінної вищої професійної освіти потрібне безпосереднє спілкування із професіоналами.

Однак при будь-якій формі навчання студент повинен засвоїти, що розгляд будь-якої проблеми необхідно починати з постановки питань і пошуку відповідей на них. По-друге, знання повинні бути впорядковані, систематизовані й структуровані. Тільки в цьому випадку їхнє застосування буде продуктивним. І, нарешті, знати - це завжди вміння застосовувати знання в конкретних обставинах, знаходити правильне рішення.

Тому не важливо, яка форма навчання. Головне результат, - який виходить фахівець. Як говорять: "Кінець - справі вінець". Fіnіs coronat opus.