Экономические науки/5.Управление трудовыми ресурсами

Гафіяк А.М.

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, Україна

Проблеми інформатизації в Україні та аспекти трудового забезпечення

Україна з 46-мільйонним населенням має один з найвищих у світі індексів освіченості (98%) і величезний потенціал, але залишається країною з низькотехнологічною і ненаукомісткою індустрією, із недостатньо розвиненою інфраструктурою та сферою послуг, невисокими темпами розвитку процесів інформатизації.

Головною метою Національної програми інформатизації є створення необхідних умов для забезпечення громадян та суспільства своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого використання інформаційних технологій, забезпечення інформаційної безпеки держави.

Програма спрямована на вирішення таких основних завдань: формування правових, організаційних, науково-технічних, економічних, фінансових, методичних та гуманітарних передумов розвитку інформатизації; застосування та розвиток сучасних інформаційних технологій у відповідних сферах суспільного життя України; формування системи національних інформаційних ресурсів; створення загальнодержавної мережі інформаційного забезпечення науки, освіти, культури, охорони здоров'я тощо; створення загальнодержавних систем інформаційно-аналітичної підтримки діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування; підвищення ефективності вітчизняного виробництва на основі широкого використання інформаційних технологій; формування та підтримка ринку інформаційних продуктів і послуг; інтеграція України у світовий інформаційний простір.

Багато в чому ці проблеми обумовлені темпами розвитку й ефективністю впровадження процесів інформатизації. В Україні процеси інформатизації здійснюються за декількома глобальними напрямками, виділимо найбільш значимі з них.

Перший, поступове поєднання національних потоків інформації й інфраструктури, що її обслуговує, зі світовою глобальною інформаційною системою.

Другий, формування національного ринкового простору і його інформаційного ринку, з виділенням потоків попиту та пропозиції на інформацію та основні фонди, що її приймають, перетворюють, зберігають тощо.

Третій, формування нової національної інформаційної свідомості, адекватного суб'єктам ринкового господарювання та інформаційного суспільства. Це людський потенціал України, опосередкований у своїй активній особистій, побутовій, виробничій і невиробничій діяльності (комерційній та некомерційній) інформаційні потоки. Це процеси формування і розвитку глобальних національних баз знань.

Четвертий, активізація процесів інформатизації і її складових на всіх рівнях економіки: макро-; мезо-; мікро-. Що виражається у формуванні і впровадженні планів, програм комплексної інформатизації.

Дуже важливими елементами інформатизації України є прийнята Міністерством освіти і науки програма інформатизації середньої школи, розробка Верховною Радою України проектів законів « Про діяльності в сфері інформатизації», «Про концепції національної інформаційної політики», «Про електронний цифровий підпис» тощо.

Але, незважаючи на прийняті важливі рішення, технічний рівень і масштаби інформаційних технологій в Україні залишаються значно більш низькими в порівнянні з європейськими показниками. І багато в чому це обумовлено недосконалістю трудових процесів, що забезпечують активізацію і наступне ефективне впровадження, експлуатацію інформаційних систем і інформаційних технологій.

Проблеми трудової (людської) складової процесів інформатизації вітчизняними вченими розглядаються за декількома напрямками. Це проблеми: підготовки кваліфікованих кадрів, особливості адаптації персоналу підприємств до нових технологій і технологічних процесів, особливості формування і реалізації інформаційної культури тощо.

Але при цьому слід зазначити нерозробленість таких важливих напрямків як – сумісність національних і галузевих програм інформатизації; включення планів і програм інформатизації підприємств у регіональні і галузеві плани; обґрунтування показників ефективності процесів інформатизації; аналіз проблем трудового забезпечення тощо.

Це наукові проблеми, що вимагають своєчасного і глибинного вивчення, обґрунтування нових теоретико-методологічних і методичних підходів до розвитку вищевказаних процесів.