Економічні науки/10. Економіка підприємств

Кащенко К.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім.. М.Туган-Барановського

Бенчмаркінг як метод управління конкурентоспроможністю підприємством

Пошук шляхів та резервів підвищення прибутковості та конкурентоспроможності діяльності підприємств є важливою умовою їх ефективного функціонування у ринкових умовах. У сучасній практиці менеджменту та маркетингу бенчмаркінг є одним з найновіших підходів до визначення конкурентоспроможності підприємств, що передбачає розробку програми покращення якості на основі порівняльного аналізу.

На сьогодні підприємства намагаються шукати нові джерела своєї конкурентоспроможності. Але цей пошук обмежується переважно дослідженням діяльності конкурентів. Це свідчить про «короткозорість» у розробці інноваційних підходів до вдосконалення бізнес-процесів, програм, щодо вирішення «довгострокових цілей» за показниками якості діяльності, нових заходів з метою підвищення якості наданих послуг та ефективної роботи.

Недостатність висвітлення даної проблеми покладена в основу дослідження виявлення найкращих прийомів роботи підприємства, розробки інноваційних підходів до вдосконалення бізнес-процесів, сприяння вирішенню «довгострокових цілей» за показниками якості діяльності. Отже, основною метою статті є дослідження бенчмаркінгу як інструменту визначення конкурентоспроможності підприємства, розкриття методики його здійснення і доцільності застосування на підприємствах.

Першими бенчмаркінг почали досліджувати західні вчені – Robert C. Camp, R. Venetucci, W. Krokovcki, B. Lunch, серед російських – О.А. Михайлова, І.Т. Балабанов, Ю.М. Соловйова, серед українських – К.І. Радченко, В.Д. Нємцов, Л.Є. Довгань, З.Є. Шершньова та ін..

Більшість вітчизняних авторів, що досліджували бенчмаркінг, вважають його процесом оцінки своєї діяльності стосовно конкурентів, лідерів в галузі та інших об’єктів порівняння. Лише Ю.М.Соловйова та К.І.Редченко відзначають, що бенчмаркінг це метод конкурентного аналізу[2]. У таблиці 1 наведена порівняльна характеристика конкурентного аналізу і бенчмаркінгу[1].

Таблиця 1

Порівняння підходів конкурентного аналізу і бенчмаркінгу

Характеристики	Конкурентний аналіз	Бенчмаркінг
Мета	Збір, відображення та аналіз даних про діяльність конкурентів	Пошук та діагностика найкращої практики серед конкурентів, лідерів у галузі, у власному внутрішньому середовищі та на підприємствах інших галузей
Періодичність проведення	Здійснюється періодично залежно від проблем у конкуренції	Здійснюється безперервно
Предмет	Стратегії конкурентів	Характеристики організації, які впливають на конкурентоспроможність та забезпечують її
Об’єкт	Ринки, товари, послуги	Товари, послуги, методика та процеси ведення справ

Таким чином, бенчмаркінг – це альтернативний метод стратегічного планування і аналізу не від досягнутого, а відповідно до досягнень конкурентів, тобто орієнтиром у розробці стратегічних планів є не власні досягнення, а найкраща практика конкурентів. Мета бенчмаркінгу полягає у підвищенні конкурентоспроможності всього підприємства за рахунок пошуку та адаптації найкращого досвіду. Тому цей метод стає дедалі популярнішим.

Опора на відпрацьований і перевірений практикою досвід сприяє зниженню ризику, дозволяє підприємствам уникнути багатьох помилок, скоротити тимчасові і фінансові витрати, пов’язані з набуттям власного досвіду шляхом проведення експериментів. Використання бенчмаркінгу дозволяє сформувати власну команду внутрішніх консультантів, напрацювати досвід проведення організаційних змін і, таким чином, створити базу для подальшого вдосконалення організації та управління. На жаль, більшість вітчизняних підприємств поняттям бенчмаркінгу не оперує. Але елементи цього методу зустрічаються у багатьох проектах щодо вдосконалення методів роботи підприємств. Наприклад, сертифікація системи якості підприємства відповідно до стандартів Міжнародної організації зі стандартизації (ISO), що сприяє підвищенню конкурентоспроможності української продукції, яка виходить на міжнародний ринок. Процес сертифікації є бенчмаркінговим процесом. Успішними прикладами сертифікації українських компаній за системою ISO є пивзавод «Оболонь» і Луцький підшипниковий завод. На сьогодні в Україні немає жодного прикладу сертифікації всієї організації бізнесу[1].

Важливе значення бенчмаркінгу полягає в тому, що виробничі та маркетингові функції стають більш керованими, коли досліджуються та впроваджуються на одному підприємстві кращі методи та технології інших підприємств. Застосування цього методу для підприємства має такі позитивні наслідки, як: поліпшення власного бізнесу, одержання стратегічної переваги, збільшення рівня організаційного знання щодо досліджуваного підприємства та усвідомлення порівняльного стану підприємства.

Таким чином, бенчмаркінг є корисним інструментом, особливо у ситуації коли необхідно переглянути внутрішню ефективність діяльності підприємства та визначити нові пріоритети діяльності. Зіставлення показників ефективності дозволяє зрозуміти вразливі та раціональні сторони діяльності підприємства у порівнянні з конкурентами та світовими лідерами. Бенчмаркінговий аналіз може призвести до зростання прибутковості підприємства з високою економічністю та створення корисної конкуренції. Для зміцнення своєї конкурентної позиції, як на вітчизняному, так і на зовнішньому ринку, українським підприємствам доцільно впроваджувати у свою діяльність бенчмаркінг.

Література:

1.Л.Прус Бенчмаркінг як інструмент управління конкурентоспроможністю//Схід.-2005.-№4(70).-С. 33-37.

2. М.Стельмах, Т.Сорка Бенчмаркінг як інструмент визначення конкурентоспроможності підприємства//Вісник ТНЕУ.-2007.-№1.-С. 53-61.