Цетера Андрій Миколайович,

Донецький державний університет економіки та торгівлі

Ім. М. Туган – Барановського

Промислова політика ЄС та методи її регулювання

Промислова політика – це система заходів непрямого або прямо регулювання промислового розвитку. У ЄС таким чином розуміння промислової політики достатньо традиційно - здійснюється допомога кризовим галузям і не створюються проблеми для розвитку. Важливо відзначити, що розуміння промислової політики переживає трансформацію, і це властиво не тільки для ЄС, але і для США та Росії.

В наші дні можна говорити про формування консенсусу між крупним бізнесом і державою, що спирається на більш менш стійку систему взаємовідносин. Звичайно, ця система далеко не ідеальна, але достатньо ефективна з погляду стійкого економічного розвитку і політичної стабільності країн із зрілою ринковою економікою. Відносини бізнесу зі всіма гілками влади визначаються правовими нормами, а також неписаними правилами морально-етичного порядку.

Уніфікація норм корпоративного права при розвитку процесів глобалізації і інтеграції, ускладнюється наявністю істотних суперечностей по ряду принципових питань. В першу чергу слід сказати про неоднозначне розуміння дефініції юридична особа в різних законодавчих системах, про значні відмінності в обгрунтуванні правового положення господарюючих суб'єктів, оскільки держави володіють часто унікальними системами, що визначають організаційно-правові форми юридичних осіб, які не співпадають з системами інших держав.

Засобом вирішення цього протиріччя може стати злиття національного права з правом міжнародних організацій, створення єдиної світової правової системи, яка повинна складатися з норм національного, міжнародного - внутрішнього і транснаціонального права.

Розвиток такої уніфікації ставить перед міжнародним співтовариством питання про єдине правове регулювання діяльності ТНК, яке вже здійснюється в рамках спеціалізованих організацій - таких, як ОСЕР і СОТ. Ці організації розробляють певні стандарти з питань взаємодії ТНК і їх відносин з іншими юридичними особами, з державами і навіть з окремими фізичними особами на основі визнання міжнародних принципів і норм.

Хоча обличчя будь-якої розвиненої держави визначають крупні підприємства, а наявність крупного капіталу надає істотний вплив на рівень науково-технічного потенціалу і виробничих потужностей, не менш важливою складовою розвиненої ринкової системи є мале підприємництво.

Сьогодні малі і середні підприємства – це основа соціально-економічної моделі ЄС. Вони стали стимулом розвитку конкуренції в європейській економіці, примушують крупніші компанії покращувати ефективність і упроваджувати нові технології, а також роблять помітний вплив на рівень зайнятості в ЄС. На їх частку доводиться близько 2/3 зайнятих і 60 відсотків доданої вартості.

Усвідомлюючи значущість МСБ для Європи, в 1993 році ЄС опублікував "Білу книгу", в якій висловлюється європейська політика і стратегія відносно цих підприємств. У ній малий і середній бізнес розглядаються як гарантія збереження високого рівня зайнятості, розвиненої системи соціального забезпечення, інтенсивного захисту навколишнього середовища і так далі. В зв'язку з цим велика увага додається створенню мереж, розрахованих на максимальне розширення взаємодії МСП з національними, регіональними і місцевими структурами їх підтримки.

Також одним з найбільш важливих напрямів регулювання і сприяння розвитку малого і середнього підприємництва є державне фінансування. Воно може здійснюватися як у вигляді прямого субсидування на основі бюджетного фінансування фондів, так і шляхом створення змішаних засобів підтримки, наданню гарантій по поверненню кредитів, видача їх під пільгові відсотки, участь в капіталі малих і середніх фірм. Крім того, застосовують введення на тлі стандартної національної податкової системи сукупності податкових пільг для малого бізнесу по окремих крупних податках (переважно  по податку на прибуток, рідше по ПДВ) та введення особливих режимів оподаткування малого бізнесу.

У Великобританії, наприклад, пільговий податок на прибуток для малого бізнесу рівний 25 відсоткам проти 35 відсотків для решти підприємств, в Нідерландах - 40 відсоткам проти 50 відсотків. Аналогічні пільги є в Германії, Франції і низці інших європейських країн.

Таким чином, в ЄС проводиться активне регулювання малого і середнього бізнесу і виявляється широке сприяння його розвитку з використанням форм і методів, що враховують потреби європейської інтеграції.