Економічні науки/10.Економіка підприємства
Соловйова Ю.М., к.е.н. Недрянко А.О.
Донецький
національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла
Туган-Барановського
Інвестиційна діяльність в Україні
Інвестиційна політика держави є важливим засобом на шляху реструктуризації економіки.
Практика економічно розвинених країн свідчить, що стійке
зростання економіки в умовах глобальної економічної конкуренції зумовлене
високим рівнем впровадження у виробництво нових технологій і розробок. При
цьому пріоритетний розвиток виробництва забезпечується шляхом формування
сприятливого інвестиційного клімату, який дає змогу посилити зовнішні фінансові
вкладення, зокрема у високоефективні інноваційні продукти. Одним із головних
принципів стратегії соціально-економічного розвитку української держави є
реалізація політики, спрямованої на запровадження інноваційної моделі
структурної перебудови та зростання економіки [1, c.46].
Зараз в українському суспільстві діє робоча група з
розробки пропозицій щодо стимулювання інвестиційної діяльності, Державна клірингова
компанія, Український кредитний фонд, Координаційна рада з питань інвестиційно-клірингового
співробітництва, Валютно-кредитна рада при Кабінеті Міністрів України.
В Україні є 100 законодавчих і нормативних актів, які
регулюють інвестиційну діяльність. Серед них Закони України „Про режим
іноземного інвестування”, „Про господарське товариство”, „Про державне
регулювання ринку цінних паперів в Україні”.
Загальний
обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну, станом на 1 січня 2007 р. дорівнював 21186,0 млн. дол. США, що становить 125,4% до обсягів інвестицій
на початок 2006 року [2, c.58].
Інвестиції надійшли зі 119 країн світу, при цьому на 10 з них припадає
84,1 % їх загального обсягу. До десятки найбільших країн - інвесторів входять:
Німеччина - 5620,7 млн.
дол. США, Кіпр 3011,7 млн.
дол. США, Австрія - 1600,8
млн. дол. США, Велика
Британія - 1557,2 млн. дол. США, Нідерланди - 1493,0 млн. дол. США, США - 1418,0
млн. дол. США, Російська Федерація - 980,8 млн. дол. США, Франція - 826,8 млн.
дол. США, Віргінські острови (Велика Британія) - 808,3 млн., дол. США та
Швейцарія - 504,9 млн. дол. США.
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України найбільш
розвинених країн-інвесторів вміщено в таблиці 1 [2, c.58].
Таблиця 1 - Прямі іноземні інвестиції в економіку України
на 01.01.2007р.
Країни |
Обсяги прямих інвестицій |
|
Млн. дол. США |
У % до підсумку |
|
Всього |
21186,0 |
100,0 |
у тому
числі |
|
|
Німеччина |
5620,7 |
26,5 |
Кіпр |
3011,7 |
14,2 |
Австрія |
1600,8 |
7,6 |
Велика
Британія |
1557,2 |
7,4 |
Нідерланди |
1493,0 |
7,0 |
США |
1418,0 |
6,7 |
Російська
Федерація |
980,8 |
4,6 |
Франція |
826,8 |
3,9 |
Віргінські
острови (Велика Британія) |
808,3 |
3,8 |
Швейцарія |
540,9 |
2,4 |
Польща |
366,0 |
1,7 |
Угорщина |
364,5 |
1,7 |
Інші
країни |
2633,3 |
12,5 |
Таким чином, прямі іноземні інвестиції в Україну найбільш
розвинутих країн світу мають велике значення у фінансуванні інноваційних
проектів в українському суспільстві. Держава повинна створювати сприятливий
інвестиційний клімат. Але існує багато перешкод для іноземного інвестування,
зокрема: правова і політична нестабільність; корумпованість та неефективність
влади; недостатній рівень захищеності прав інвесторів; непрозорі та неетичні
умови підприємництва [3, с.33-34]; велика кількість правових актів, які
регулюють інвестиційну діяльність, їх неузгодженість; нечіткість змісту
законів. Тому інвестори не бажають вкладати кошти в економіку України, яка має
значні перспективи економічного росту.
Держава повинна повністю перебудувати фінансові
відносини, сприяти вітчизняному інвестору і створити стабільне
законодавчо-правове поле.
Водночас важливою проблемою залишається вивіз капіталу за
межі країни. Так, станом на 1.01.2007 з України в економіку інших країн світу
спрямовано 221,5 млн. дол. США прямих інвестицій. Інвестування здійснювалося
переважно як грошові внески (92,7%), так і внески у вигляді рухомого та
нерухомого майна (6,6%), у т.ч. у країни СНД – 102,5 млн. дол. США (46,3% до
загального обсягу), а в інші країни світу – 119 млн. дол. США (53,7%) [2, c.59].
Основними
інвесторами з України є підприємства, які займаються такими видами економічної
діяльності, як операції з нерухомим майном, оренда, надання послуг підприємцям,
обсяги інвестицій яких склали 55,2 млн. дол. США (24,9%), діяльність транспорту
– 54,9 млн. дол. США (24,8%), фінансова діяльність 43,9 млн. дол. США (19,8%),
гуртова торгівля і посередництво у гуртовій торгівлі – 29,3 млн. дол. США
(13,2%), державне управління – 16,5млн. дол. США (7,5%) [2, c.59].
Значні обсяги капіталу спрямовано в Російську Федерацію –
93,2 млн. дол. США, Польщу – 24,2 млн. дол. США, Панаму – 18,9 млн. дол. США, В’єтнам – 15,9 млн. дол. США, Велика Британія – 13,9 млн.
дол. США та Іспанія – 13,8 млн. дол. США [2, c.59].
Якщо ж аналізувати в регіональному аспекті, то найбільші
інвестиції в економіку країн світу здійснено підприємствами Харківської – 65,5
млн. дол. США (29,6%), Одеської – 39,9 млн. дол. США (18,0%), Дніпропетровської
– 22,1 млн. дол. США (10,1%) областей, міст Києва – 53,1 млн. дол. США (24,0%)
та Севастополя – 18,9 млн. дол. США (8,6%) [2, c.59].
На сучасному етапі механізми інвестування підприємств покликані забезпечити
залучення інвестиційних ресурсів для реалізації існуючих ринкових можливостей
їхнього інноваційного розвитку з метою завоювання міцних позицій на ринку та
одержання прибутку.
Підприємствам необхідно максимально
використовувати реально існуючі джерела формування інвестиційних ресурсів,
ретельно здійснювати їх пошук, аналіз і добір, оптимізувати їх структуру,
повністю використовувати потенціал механізму інвестування.
В умовах ринкових відносин вітчизняна модель фінансування інноваційної діяльності передбачає такі джерела: власні
кошти підприємств (амортизаційні відрахування, мобілізація внутрішніх активів,
виручка від реалізації окремих видів майна, нерозподілений прибуток та інші
накопичення); кредитні ресурси (кредити банків, фінансовий лізинг, кошти фонду
фундаментальних досліджень); бюджетні кошти (державного і місцевого рівнів); вітчизняні
та іноземні інвестиції (гранти, міжнародні програми, пайові внески іноземних
інвесторів, кошти іноземних наукових фондів) [4, c.94].
Завдяки інвестиціям українські підприємства зможуть налагодити виробництво
конкурентноспроможної продукції, стати більш прибутковими.
Таким чином, інвестування інноваційного розвитку українських підприємств є
рушійною силою, що спроможна забезпечити економічну незалежність України в
сучасних умовах модернізації суспільства.
Література
1.
Лемішко
О.О. Інвестиції в основний капітал та їх вплив на економіку України // Фінанси
України. - №7.- 2007.- С.46-61
2.
Марцин
В.С. Стратегія розвитку інвестиційної діяльності в економіці України // Актуальні
проблеми економіки. - №9 (75).- 2007.- С.57-65
3.
Федорчук
Д.Е. Нові перешкоди для іноземного інвестування // Экономика и
право.- №1.- 2007.- С.32-37
4.
Чумак
Л.Ф., Сошенко І.В. Проблеми фінансування інвестиційних процесів в Україні // Механізм
регулювання економіки. - № 2 (30).- 2007.- С. 93-99