Экономические науки / 10.Экономика предприятия.

Левошко Л.В.

Науковий керівник: к.е.н., доц. Мараховська Т.М.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Організаційно-правові форми підприємництва та мінімізація податкового навантаження

Кожна країна має свою систему оподаткування, якісне функціонування якої є досить важливим, якщо не визначальним фактором функціонування її економіки. Дані системи мають певні недоліки та переваги, притаманні їм особливості, хоча зазвичай відрізняються, що спричинене перш за все різницею в історичному розвитку різних країн. Разом з тим, податкові системи абсолютно всіх країн мають спільну рису, яка також закладена історично, та виникла разом з появою самих податків - намагання осіб, які виступають платниками певних обов’язкових платежів мінімізувати податкове навантаження, тобто за допомогою різних методів та прийомів зменшити розмір обов’язкових відрахувань на користь держави, які називаються податками.

Дослідження питань, пов’язаних з мінімізацією податкового навантаження здійснюють багато науковців, а саме: Зейкан Я., Сторожук О., Дедекаєв В., Ткаченко Н.М., Милявська Е.П., Вишневський В., Вєткін А., Яковинець А., Турчинов О. та інші. Але дана проблема є ще недостатньо дослідженою та вимагає подальшого вивчення.

Взагалі, ухилення від оподаткування вчені поділяють на легальне та нелегальне, а сам процес мінімізації податкового навантаження зараз називають податковим плануванням. Звичайно існує безліч способів вчинення таких дій. Вони є різними для різних податків, враховуючи специфіку механізму їх нарахування та сплати. Якщо розглядати законодавство з питань оподаткування України, то можна знайти досить багато «дірок» у нормативно-правових актах, які дають можливість не використовувати нелегальні методи та досить непогано економити на податкових платежах, ефективно використовуючи недоліки чинного законодавства.

На сьогоднішній день деякі підприємці, вчені, політики вважають, що рівень прибуткового оподаткування юридичних осіб є зависоким, пропонуючи при цьому зменшити базову ставку оподаткування, хоча з даною тезою можна посперечатись, враховуючи відповідний рівень податкового навантаження в зарубіжних країнах. Але, багато підприємців знайшли інший спосіб вирішення даної проблеми. Так, відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податок на прибуток справляється за базовою ставкою 25% з величини оподатковуваного прибутку, який розраховується шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань [1]. А, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» для фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств"[2], а ставка податку встановлена в розмірі 15%, відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» [3]. Тобто, основною відмінністю між механізмом оподаткування юридичних осіб і фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності є різниця в ставках оподаткування. При цьому, в чинному законодавстві не відзначено, що при настанні певних умов (на приклад певного розміру виручки від реалізації, або найму певної кількості працівників) особа зобов’язана зареєструватись саме як юридична, а не як фізична - суб’єкт підприємницької діяльності.

Тому, підприємці, бажаючи максимально зменшити свої витрати на сплату податків, реєструються в більшості випадків саме як фізична особа-суб’єкт підприємницької діяльності, а не як юридична, автоматично знижуючи рівень податкового навантаження. Такій ситуації також сприяє можливість фізичної особи зареєструватися платником податку на додану вартість, оскільки відповідно до статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку [4]. Це є досить важливим фактором в першу чергу через те, що інші підприємства та підприємці, які співпрацюють з даною особою та самі зареєстровані як платники ПДВ будуть мати право на податковий кредит з ПДВ при придбаванні в даної особи певних товарів, послуг, що може слугувати одним з визначальних факторів при виборі постачальника.

Переваги реєстрації фізичною особою-суб’єктом підприємницької діяльності можна зобразити на наступному прикладі. Припустимо, що певна особа має намір започаткувати власну справу та бажає вирішити при якій організаційно-правовій формі підприємництва його діяльність буде більш ефективною, при цьому передбачає, що розмір її доходів (на приклад за квартал) буде становити 100 тис.грн., валові витрати – 50 тис. грн., а сума амортизаційних відрахувань - 10 тис. грн. Розрахуємо суму податку з отриманого прибутку, яку зобов’язана буде заплатити дана особа в разі реєстрації у формі юридичної особи: П1= (100000-50000-10000)*0,25=10000 грн. Якщо ця особа зареєструється як фізична особа-суб’єкт підприємницької діяльності, то розмір податкового зобов’язання становитиме: П2= (100000-50000-10000)*0,15= 6000 грн. При другому варіанті бізнесмен фактично економить 4000грн. Тому, цей варіант державної реєстрації є значно вигіднішим для даної особи.

Ми вважаємо, що використання можливості здійснення підприємницької діяльності громадянином за умови його державної реєстрації як підприємця без статусу юридичної особи є досить непоганим способом мінімізації податкового навантаження, адже навіщо використовувати високоризикові нелегальні методи, якщо за допомогою виявлених прогалин в чинному законодавстві можна легко заощадити 10% отриманого прибутку ?!

Отже, одним із способів мінімізації податкового навантаження є реєстрація не юридичної особи, а фізичної - суб’єкта підприємницької діяльності. Його використання призводить до зменшення доходів зведеного бюджету України. Разом з тим, у розпорядженні підприємців залишається більше грошових ресурсів для розвитку їх бізнесу. На нашу думку, цей фактор може більш позитивно вплинути на розвиток економіки країни, порівняно з відносним збільшенням надходжень до бюджету. Хоча, було б доцільно ввести певні обмеження та зобов’язати підприємців при настанні певних умов реєструватись саме у формі юридичної особи, а не залишати це питання на розсуд самих підприємців.

Література:

1. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1995.- № 4.- Ст. 28.

2. Про прибутковий податок з громадян: Декрет Кабінету Міністрів України зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1993.- №19.- Ст. 208.

3. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 2003.- № 37.- Ст. 308.

4. Про податок на додану вартість: Закон України зі змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. - 1997.- № 21.