Экономические науки

6.Маркетинг и менеджмент

Виходець О. М

Одеська філія Європейського університету

Про взаємозв`язок корпоративної культури керування з організаційною

1. Виховання культури менеджмента є однією з найгостріших соціальних проблем, незважаючи на велику увагу, що приділяється керівництвом, законодавством та неурядовими організаціями.

2. Термін корпоративна культура менеджмента з явився відносно нещодавно. Під цим слід зрозуміти уявлення співробітників відносно того що можна робити в організації [1, с. 27], а чого не можна.Тобто, корпоративна культура, з одного боку – це загальна, громадянська та національна культура; а з другого боку – традиції праці та співвідношень, посиленними ергономічними факторами і матеріальним заохоченням.

3. Але, також існує поняття організаційної культури керування, яка визначається [2, с.1] в вигляді складної системи різноманітних якостей, куди входять моральні риси, освіта, духовні потреби, естетика зовнішнього вигляду менеджера і його офіса, уміння поводитися. І все це на тлі знання і розуміння Правил внутрішнього распорядку. Становлення організаційної (менеджерської) культури здійснюється не тільки в процесі виховної роботи співробітниками фірми: істотне значення має і самовиховання людини.

4.Під організаційною культурою слід розуміти оснований на виробничій дисципліні комплекс досягнень в галузі комунікабельності співробітників, з урахуванням розумної поведінки їх, взаємодопомозі та по якісному виробництву товарів та послуг [.3,с.556]

5.На рис. 1 наведено модель формування загальної культури, на якої бачимо місце корпоративної культури в структурний схемі.Корпоративная культура – це уявлення персоналу про те, що можна і чого не можна робити в організації. Це індікатор стану олрганізації. регулятор взаємовідношень між фірмой, співробітниками, кліентами, партнерами.

Рис. 1 Стркуктура загальної культури керування.

6.Концепція теорії корпоративної культури менеджменту полягнає в тому, що розглядається мнеогофакторна система, де операційною функцією являється самодисціпліна. Тобто, культура управління, в значній мірі, залежить від внутрішніх потреб керівника та його здібностей, уміння дотримуватись баланса зацікавленностів підприємства та особистостей, а саме

С Д = Σ З _ф + З _п + З_кл (.1)

Де : С Д - самодисціплина,

З_ф - інтереси підпариємства,

З_п - інтерес персони.

З _кл – інтерес кліентів (партнерів)

7.Концепція теорії організаційной культури[3]управління теж полягає в тому, що головною функцією теж є дисціпліна, яка, в значній мірі, залежить від внутрішніх потреб керівника, його здібностей, уміння дотримуватьсь баланса зацікавленності підприємства та співробітників6

С Д = З_ф + З_{п (2)}

8. Ця теорія стверджує, що характер особи, інтелект, виховання та освіта впливають на прибуток підприємства.

Стосовно культури влади треба зосередити, що у випадку недостатньої компетенції (чи при прояві авторитарного стиля керування) робота організації (підприємства) буде недостатньо ефективною.

9. Культура персони дозволяє впливати на виробничий процес силой менталітета ( в поєднанні з тактичною поведінкою) на співробітників Така схема має більше сенсу на високотехнологічних процесах, та в творчих групах.

10. Культура організаційного та корпоративного керування набуває значного впливу на виробничих підприємствах. Особливо на тих, хто займається різноманітними послугами. Якщо внутрішня культура управляння є недостатньою то на підприємствах це приводе до зменшення об`єма виробництва. Що стосується сервісних бізнесов – це зразу веде до втрати клієнтів. В любому випадку втрата покупців та клієнтів веде до збитків та банкрутства.

Література.

1.Ушакова Д.,Славянская А. Корпоративная культура – как инструмент

тонкого управления. //Менеджер и менеджмент;-2006;-№4;-с. 27-29

2. Соловьенко К. Культура безвластия. //Менеджер и менеджмент;-2006;-№1;-с. 27-33

3..Виходець О.М. Про організаційну культуру управління.: Дніпропетровський національний університет;- Сб. наукових праць: Економіка: проблеми теорії та практики; -том 2;-вип. 229;-2007;-с. 555-561.