Твердохліб О. В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім.. М. Туган – Барановського

Секція: економічні науки, підсекція №10

Конкурентоспроможність як стратегічна ціль підприємства

Найважливішою проблемою будь-якого підприємства, яке працює в ринкових умовах є проблема його виживання і забезпечення безупинного розвитку. Ефективне вирішення цієї проблеми полягає у створенні і реалізації конкурентних переваг, що значною мірою можуть бути досягненні за допомогою діагностики конкурентноздатності підприємства та грамотно розробленої й впровадженної ефективної стратегії його розвитку.

Сильні і слабкі сторони діяльності підприємства, а також його конкурентні позиції та стратегічні перспективи визначаються шляхом проведення діагностики конкурентноздатності підприємства.

Одним з сучасних інструментів діагностики конкурентноздатності підприємства є бенчмаркинг. Сутність бенчмаркингу полягає, по-перше, у порівнянні показників своєї організації з показниками конкурентів і кращих організацій, по-друге, у вивченні і застосуванні успішного досвіду інших у себе в організації [1, с. 89].

Застосування бенчмаркингу полягає в чотирьох послідовних діях: розуміння деталей власних бізнес-процесів; аналіз бізнес-процесів компаній-конкурентів; порівняння результатів своїх процесів з результатами цих компаній; упровадження необхідних змін для скорочення відриву [1, с. 89].

Після діагностики конкурентноспроможності, враховуючи всі свої конкурентні переваги, підприємство повинно грамотно розробити і впровадити стратегію розвитку.

Сучасна ринкова економіка характеризується динамічністю і нестабільністю процесів, які відбуваються на ринку. Підприємство, аби вижити й розвиватися, змушене адаптуватися до цих змін, тобто забезпечити баланс між внутрішнім і зовнішнім середовищем з метою досягнення поставленої мети. Для цього йому необхідно обрати стратегію, яка найбільше відповідає умовам зовнішнього та внутрішнього середовища. Потреба у формуванні нової стратегії назріває тоді, коли виникають нові завдання або виявляється, що досягнення їх у межах діючої стратегії неможливе. У такому випадку найчастіше обирають стратегію диверсифікації, яка охоплює всі напрямки діяльності підприємства і складається з дій, спрямованих на утвердження позицій підприємства у різних галузях та забезпечення найкращого результату його діяльності [2, c. 72].

На основі досліджень та аналізу публікацій можна виділити наступні переваги стратегії диверсифікації діяльності підприємства:

- стабільність ділових стосунків;

- постійні та гарантовані поставки;

- підвищення адаптивних якостей підприємства;

- управління ризиками;

- звуження сфери конкурентно – ринкових відносин;

- регулювання ринкових бар`єрів;

- підвищення конкурентноспроможності;

- обмін технологіями;

- залучення нових кваліфікованих кадрів;

- розширення асортименту продукції;

- створення умов для модернізації виробництва;

- розвиток підприємства за рахунок самофінансування;

- стабілізація бізнесу;

- зменьшення негативного впливу виробництва на навколишнє середовище та ін.

Але стратегії диверсифікації, як будб – якому економічному процесу притаманні й недоліки, пов`язані з:

- невизначенністю, високим рівенем ризику;

- ризиком злиття з конкурентом;

- зростанням рівня інтенсивності конкуренції;

- потребою у негайному використані нових технологій;

- збільшенням витрат;

- високою вартістю входження в нову галузь;

- потребою у високопрофесіональних спеціалістах та ін.

Отже, підприємство повинно здійснювати диверсифікацію з найбільшою для себе вигодою і найменьшим ризиком, тобто вибрати оптимальний варіант вкладення капіталу із максимально можливим прибутком і забеспеченням фінансової стійкості підприємства, враховуючи всі переваги та недоліеи цього процесу [3, c. 89].

Таким чином, для створення і реалізації конкурентних переваг, підприємству доцільно проводити діагностику конкурентноздатності. Одним із сучасних інструментів діагностики конкурентноздатності підприємства є бенчмаркинг. Наступним етапом на шляху до створення і реалізації конкурентних переваг підприємства є розробка та впровадження стратегії розвитку. Одним із прикладів ефективної стратегії розвитку підприємства виступає стратегія диверсифікації.

Література:

1. Томпсон А. А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент: Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов/ Пер. с англ.; Под ред. Л. Г. Зайцева, М. И. Соколовой. – М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1998

2. Филиппов А. В. Диверсификация как способ повышения адаптивных качеств предприятия// Вісник Донецького університету. – Сер. В: Економіка і право. – 2000.

3. Липницкий Д., Дубинина М. Стратегия развития предприятия на основе диверсификации// Бизнес – Информ. – 1999. - №3-4