Радченко Л. О.

Секція Економічні науки

підсекція 10 „Економіка підприємства”

Донецький національний університет економіки та торгівлі

ім. М. Туган-Барановського

„Напрямки вдосконалення державної підтримки малого підприємництва”

Мале підприємництво - це невід’ємний елемент ринкової системи господарювання, яке являє собою багаточисельний прошарок населення. Малі підприємства відіграють важливу роль не тільки в соціально-економічному житті країни, але і також впливають на політичну сферу життя. Дрібні підприємці відіграють важливу роль для держави не тільки тому що вони забезпечують укріплення ринкових відношень, а і тому що вони складають основу середнього класу, який є гарантом соціальної та політичної стабільності.

Сутність малого бізнесу характеризується тим, що цей сектор значно швидше реагує на зміни ринкової кон’юнктури, і у короткотривалий час може задовольнити попит.

Після короткотривалого, але досить значного зростання кількості малих підприємств сьогодні знову відбувається кількісний і якісний спад у розвитку малого бізнесу у зв’язку з несприятливою законодавчою і регіональною політикою, недостатньої підтримки з боку держави, недосконалістю систем банківського та небанківського кредитування. Динаміку зміни кількості малих підприємств наведено на прикладі Донецької області.

В Донецькій області простежується тенденція стабільного росту кількості малих підприємств з 2000 року до 2004 року, а з 2005 по 2006 рік спостерігається зменшення їх кількості. Так у 2004 році кількість малих підприємств становила 26020 шт., а у 2006 році – 25958 шт. [3]

Головні причини, які стримують розвиток малого бізнесу наступні:

1. відсутність дієвого механізму реалізації державної політики щодо підтримки малого підприємництва;

2. високий рівень оподаткування;

3. відсутність належного нормативно-правового забезпечення розвитку малого підприємництва в цілому;

4. обмеженість або повна відсутність матеріально-фінансових ресурсів;

5. недосконалість системи обліку та статистичної звітності малого підприємництва, обмеженість інформаційного та консультаційного забезпечення, недосконалість системи навчання та перепідготовки кадрів для підприємницької діяльності.[2]

Рішення існуючих проблем розвитку малого підприємництва в Україні потребує нових підходів у сприянні розвитку цієї сфери бізнесу. Завдання полягає в тому, щоб суттєво підняти роль і місце малого підприємництва в економічному розвитку країни, але це неможливо без перегляду напрямків допомоги з боку держави.

У зв’язку з тим, що оподаткування малого бізнесу, у більшості випадків, є для підприємців непосильним тягарем, вони змушені переводити частину свого бізнесу у „тінь”. Це дає змогу зменшувати податкове навантаження, але й водночас зменшує можливості зростання бізнесу.

Сьогодні в Україні найбільш поширеним і доступним джерелом грошових коштів для малих підприємств є приватні особи, або особи, які ведуть нелегальну підприємницьку діяльність щодо кредитування.

Особливого значення набуває фінансова підтримка малого бізнесу з боку держави, тому що у більшості підприємців не має достатньої кількості власного капіталу, а одержати позику в банку на вигідних умовах майже неможливо, через такі перешкоди гальмується розвиток цієї сфери діяльності.

Система державного регулювання малого підприємництва має бути спрямована на:

1. вдосконалення державної регуляторної політики з метою поліпшення умов діяльності малого підприємництва та зменшення можливостей і мотивації підприємців до формування тіньових бізнес-схем;

2. створення ефективного механізму фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва;

3. підвищення якості освітньо–професійної підготовки кадрів, що розширюватиме здібності і поліпшуватиме управлінський потенціал малих підприємств. [1]

Мале підприємництво відіграє також значну роль і в системі міжнародного розподілу праці. Для того щоб національні малі підприємці мали змогу вийти на міжнародний рівень треба:

1. збільшити експортні спроможності малого підприємництва;

2. спростити доступ національного малого підприємництва до сучасних технологій;

3. підвищити здатності національного малого підприємництва конкурувати з імпортом;

4. збільшити доступ національного малого підприємництва до довгострокових кредитів для побудови нових виробництв та послуг, продукція або результати яких використовуються у міжнародній торгівлі;

5. збільшити доступ національного малого підприємництва до інформації про державні, муніципальні або приватні програми щодо збільшення спроможності малого підприємництва конкурувати на міжнародних ринках;

6. адекватного та відповідного представлення інтересів малого підприємництва у двосторонніх та багатосторонніх міжнародних торгівельних переговорах та домовленостях.[1]

Для забезпечення рівноправного входження України у світовий економічний простір необхідно сформувати умови, сприятливі для розвитку підприємницьких структур різних типів, у тому числі малого бізнесу. Державне регулювання повинно відбуватися таким чином, щоб підвищувати рівень вмотивованості підприємців до реалізації напрямків інноваційного розвитку, що збільшувало б шанси малих підприємств до переходу на вищі стадії життєвого циклу.[1]

Література:

1. В.В. Стадник, О.С. Петрацкий «Составляющие и показатели формирования потенциала развития малого предпринимательства», с. 124-129, ж. «Актуальные проблемы экономики», №12, 2006 г.

2. Т.Г. Бондарук « Государственная политика поддержки малого предпринимательства», с. 115-121, ж. «Актуальные проблемы экономики», №6, 2007 г.

3. Статистичний щорічник Донецької області за 2006 рік